Справа № 161/1892/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р.М.
Провадження № 22-ц/773/771/14 Категорія: 27 Доповідач: Грушицький А. І.
27 травня 2014 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Грушицького А.І.,
суддів: Завидовської-Марчук О.Г., Свистун О.В.,
при секретарі Лимару Р.С.,
з участю представника позивача Ліпкевича І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою позивача публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 березня 2014 року,
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 березня 2014 року позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 0201/0906/88-265 від 29 вересня 2006 року в розмірі 29675,37 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» 296,75 грн. судового збору. Стягнути з ПАТ «Дельта Банк» в дохід держави 243,60 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вищезазначене рішення винесене з порушенням норм матеріального права. Просить заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 березня 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав, в ній зазначених.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду даної справи. Оскільки про причини своєї неявки суд не повідомили, про відкладення розгляду справи не клопотали, то у відповідності з вимогами ст. 305 ЦПК України колегією суддів було визнано за можливе апеляційний розгляд даної справи проводити за відсутності відповідачів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Відмовляючи в позові про звернення стягнення на предмет іпотеки суд першої інстанції виходив з того, що вартість предмету іпотеки значно перевищує розмір заборгованості за кредитним договором.
Висновки суду першої інстанції відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що 29 вересня 2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0201/0906/88-265, відповідно до якого останній було надано кредит на споживчі цілі в розмірі 12000 дол. США з розрахунку 14 % річних за користування кредитом на строк з 29 вересня 2006 року по 29 вересня 2016 року (а.с. 6-9).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір від 29 вересня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, за яким в іпотеку банку передано нерухоме майно, а саме двохкімнатну квартиру загальною площею 40,0 кв.м., житловою площею 26,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13-16).
Загальна вартість предмету іпотеки згідно п. 5 договору іпотеки від 29 вересня 2006 року становить 138774 грн. (а.с. 14).
25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Сведбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «Сведбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 25 травня 2012 року за № 1306, 1307) (а.с. 24-31).
У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору станом на 20 листопада 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 3712,67 дол. США, що згідно курсу НБУ (100 дол. США - 799,30 грн.), складає 29675,37 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 3640,94 дол. США, що в еквіваленті складає 29102,03 грн., заборгованість по відсотках 71,73 дол. США, що в еквіваленті складає 573,34 грн. Прострочена заборгованість по тілу кредиту складає 240,94 дол. США, що в еквіваленті складає 1925,83 грн., по відсотках 45 дол. США, що в еквіваленті складає 359,69 грн. (а.с. 18).
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, у встановлений строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Як передбачено ч. 3 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.
За умовами п. 11 договору іпотеки від 29 вересня 2006 року іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання іпотекодавцем-боржником основного зобов'язання повністю або частково, у тому числі якщо іпотекодавець-боржник не поверне іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов'язанням та цим договором, у тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобов'язання (як основного боргу, так і процентів за ним).
Відповідно до роз'яснень, даних у п. 41 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.
Враховуючи, що прострочена заборгованість по тілу кредиту складає 240,94 дол. США, що в еквіваленті складає 1925,83 грн., по відсотках 45 дол. США, що в еквіваленті складає 359,69 грн., колегія суддів приходить до висновку, що заборгованість позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором не є співмірною з вартістю майна, переданого в іпотеку (138774 грн.), а допущене боржником порушення зобов'язання не завдало збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав, враховуючи загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки до задоволення не підлягають.
Зазначаючи в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не з'ясував, чи є у власності боржника інше майно вільне від застави, менш вартісне, за рахунок якого можливо погасити заборгованість боржника перед банком та не з'ясував конкретну суму заборгованості боржника перед банком на момент винесення рішення, позивач не надав таких доказів суду, хоча саме на нього згідно ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України покладено обов'язок доказування у цивільному процесі. Наявність чи відсутність у боржника майна, вільного від застави, не впливає на вирішення спору про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Таким чином, наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного рішення суду і висновків суду вони не спростовують.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу позивача публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.
Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 березня 2014 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді