Справа № 802/5027/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
22 травня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Смілянця Е. С.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.
при секретарі: Бондаренко С.А.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2
відповідача - Коломієць М.І., Зонік С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу УДАІ УМВС в Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - відкрите акціонерне товариство "Український інститут автобусо-тролейбусобудування", державне підприємство "ДержавтотрансНДІпроект" до Вінницького ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області про зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилась вказана адміністративна справа
Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 10.02.2014 року вказаний позов задовольнив частково, а саме зобов'язав Вінницький відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області безоплатно здійснити заміну свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії САК 962175, виданого на ім'я ОСОБА_2, на нове свідоцтво із зазначенням у графі D.1 "Марка" - ТУР, у графі D.2 "Модель" - НОМЕР_3, у графі J "Категорія" - М2, у графі S.2 "Кількість стоячих місць" - 8 та у графі B "Рік випуску" - 2012. В решті позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
Обгрунтовуючи апеляційні вимоги скаржник наголошує, що Вінницький ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області при вчиненні реєстраційних дій переобладнаного автобуса позивача і видачі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу діяло в межах повноважень, визначених законодавством. Зокрема скаржник зауважив, що в даному випадку транспортний засіб переобладнано з інших моделей цієї марки шляхом заміни деталей кузова, а відтак слід застосовувати положення п. 38 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року.
На думку апелянта, судом першої інстанції невірно інтерпретовано висновок науково-технічної експертизи №348254 від 28.07.2012 року, що в свою чергу слугувало підставою для ухвалення неправомірного судового рішення.
15.04.2014 року до суду надійшли письмові заперечення ВАТ «Укравтобуспром», в яких товариство вказує, що апеляційна скарга Вінницький ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області прямо суперечить результатам розгляду та аналізу даної справи, а відтак просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
У судовому засіданні представники відповідача вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
Позивач у судовому засіданні проти тверджень апелянта заперечив та посилаючись на правомірність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просив суд у задоволенні апеляційної скарги УДАІ УМВС України у Вінницькій області відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 у 2011 році придбав мікроавтобус марки "Mercedes-Benz 412D Sprinter", реєстраційний номер НОМЕР_2, 1996 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 (том 1, а.с. 211-215, 237).
З метою переобладнання вказаного транспортного засобу на пасажирський автобус загального призначення позивач звернувся до ВАТ "Укравтобуспром".
Згідно з п. 2.1, 2.3 Статуту ВАТ "Український інститут автобусо-тролейбусобудування" товариство виконує функції головної наукової організації Міністерства промислової політики України по автотранспортних засобах, здійснює розробку, виготовлення дослідних взірців і промислових партій нових моделей автотранспортної техніки, автобусів, тролейбусів, причепів і напівпричепів (том 1, а.с. 161-168).
Крім того, на підставі ліцензії серії АВ № 429329, виданої за рішенням Міністерства промислової політики України № 8 від 11.08.2009 року, зазначене підприємство вправі здійснювати виробництво автомобілів та автобусів (том 1, а.с. 179).
Відповідно до договору № 15-11 від 03.11.2011 року, укладеного між ОСОБА_2 (покупець) та ВАТ "Укравтобуспром" (продавець), покупець доручив, а продавець прийняв на себе обов'язок щодо виготовлення кузова автобуса моделі А049 та переобладнання належного покупцю автобуса моделі "Mercedes-Benz 412D Sprinter" (державний номерний знак НОМЕР_2) шляхом заміни його кузова на кузов автобуса А049 згідно з дозволом-висновком ДП "ДержавтотрансНДІпроект" (том 1, а.с. 143).
27.04.2012 року між ОСОБА_2 та ВАТ "Укравтобуспром" укладено акт приймання-передачі транспортного засобу на автобус марки ТУР модель А049 МВ, VIN код: НОМЕР_1, номер шасі/кузова НОМЕР_1 (том 1, а.с. 8).
Окрім вищезазначеного акту третьою особою ВАТ "Укравтобуспром" позивачу надано іншу необхідну для перереєстрації транспортного засобу документацію, зокрема висновок науково-технічної експертизи ДП "ДержавтотрансНДІпроект" № 348254, затверджений 28.04.2012 року, та акт ДП ВЦ "Укравтотест" технічної експертизи про відповідність технічного стану транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху № А 199/2012 від 30.04.2012 року (том 1, а.с. 9-11).
При цьому, як досліджено з висновку науково-технічної експертизи ДП "ДержавтотрансНДІпроект" № 348254, переобладнання належного позивачу транспортного засобу полягало у заміні кузова автобуса "Mercedes-Benz 412D "Sprinter" на доопрацьований каркасний кузов автобуса НОМЕР_3 та його облаштування відповідно до автобуса загального призначення класу І за ДСТУ UN/ECE R 36-03:2005. Також у висновку зазначено, що в даному випадку переобладнання кузова та облаштування пасажирського приміщення автобуса Mercedes-Benz 412D "Sprinter" замінюється на відповідні складові автобуса А049 ТУР виготовлення ВАТ "Укравтобуспром".
26.06.2012 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області із заявою № 86891 про перереєстрацію при переобладнанні із заміною кузова автобуса моделі "Mercedes-Benz 412D Sprinter", до якої надав усі вищевказані документи (том 1, а.с. 218).
За результатами розгляду цієї заяви відповідачем видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САК 962175 (том 1, а.с. 7), у яке, на думку позивача, внесено інші відомості, ніж ті, що містяться у представлених для реєстрації документах, а саме в графі "Марка" зазначено А замість ТУР; в графі "Модель" - 049МВ замість НОМЕР_3; в графі "Номер шасі (кузова, рами)" - НОМЕР_1 замість НОМЕР_1; в графі "Категорія" відомості взагалі відсутні, хоча мало бути зазначено М2; в графі "Кількість стоячих місць" також відсутні відомості, хоча мало бути зазначено 8; в графі "Рік випуску" - 1996 замість 2012, що і слугувало підставою звернення до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_2 в частині позовних вимог про зобов'язання Вінницький ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області безоплатно здійснити заміну свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії САК 962175, що видане позивачу, на нове свідоцтво із зазначенням в графах "Марка", "Модель", "Категорія", "Кількість стоячих місць", "Рік випуску" тих відомостей, що містяться в акті приймання-передачі транспортного засобу, висновку науково-технічної експертизи та акті технічної експертизи про відповідність технічного стану транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Так надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не бере до уваги посилання Вінницького ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області про правомірність дій останнього щодо внесення 26.06.2012 року до свідоцтва про реєстрацію серії САК 962175 відомостей про транспортний засіб, з огляду на нижчевикладене.
Особливості процедури державної реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів, оформлення та видачі реєстраційних документів врегульовано Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року (далі - Порядок), а також Інструкцією про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ №379 від 11.08.2010 року (далі - Інструкція).
Пунктом 8 Порядку передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Згідно з п. 33 Порядку перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників-юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Відповідно до п. 37 Порядку державна реєстрація (перереєстрація) переобладнаних транспортних засобів проводиться на підставі документів про відповідність їх вимогам безпеки дорожнього руху та документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни).
Документами про відповідність переобладнаних транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху є, зокрема, для транспортних засобів, переобладнаних в індивідуальному порядку, - акт технічної експертизи (крім переобладнаних автобусів) за формою згідно з додатком 5 або сертифікат відповідності, виданий випробувальною лабораторією (центром), що має атестат акредитації відповідної галузі та повноваження щодо проведення перевірки технічного стану транспортних засобів, органом з оцінки відповідності, що визнаний та призначений в установленому порядку проводити процедуру сертифікації транспортних засобів, чи підприємством, що має сертифікат відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО з установлення відповідності конструкції переобладнаного транспортного засобу умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження переобладнання.
В силу вимог п. 3.1 Інструкції після прийняття заяви посадовою особою Центру проводяться огляд ТЗ, перевірка документів та транспортного засобу за наявними базами даних АІС та в разі прийняття рішення щодо реєстрації після сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Згідно з п. 4.5.2 Інструкції перереєстрація переобладнаних транспортних засобів проводиться на підставі документів про відповідність цих транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху, які встановлені пунктом 37 Порядку, та документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (шасі, рами), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни), актів технічного огляду ТЗ (експертних висновків), виданих Центром відповідно до вимог пп. 4.4.1 п. 4.4 глави 4 цієї Інструкції, та в разі переобладнання ТЗ, яке призводить до зміни типу та призначення ТЗ, зміни його повної маси та її розподілу по осях, центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, систем гальмового і рульового керування та трансмісії, - погоджень, виданих виробниками ТЗ, ЦБДРтаАС при МВС або ДП "ДержавтотрансНДІпроект" Мінінфраструктури України на проведення вказаного виду переобладнання ТЗ. Дійсність зазначених погоджень перевіряється за відповідною автоматизованою базою даних. До матеріалів реєстраційної справи долучаються роздруковані відомості про проведення цієї перевірки.
Відповідно до п. 7.5 розділу 7 Інструкції графи "Марка", "Модель", "Номер шасі (кузова, рами)", "Об'єм двигуна", "Тип пального", "Кількість сидячих місць з місцем водія", "Кількість стоячих місць" заповнюються згідно з документами, які є підставою для реєстрації, перереєстрації транспортного засобу.
У розрізі наведених правових положень судова колегія зауважує, що орган реєстрації вправі здійснити реєстрацію (перереєстрацію) переобладнаних транспортних засобів виключно на підставі тих документів, які надаються заявником і підтверджують відповідність цих транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху та правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни), а також на підставі актів технічного огляду ТЗ (експертних висновків), погоджень, виданих виробниками транспортних засобів, ЦБДРтаАС при МВС або ДП "ДержавтотрансНДІпроект".
Такими документами у даному випадку є акт приймання-передачі транспортного засобу - автобусу ТУР А049 МВ, VIN код: НОМЕР_1, підписаного 27.04.2012 року між позивачем ОСОБА_2 та ВАТ "Укравтобуспром" (том 1, а.с. 8), висновок науково-технічної експертизи № 348254, виданий ДП "ДержавтотрансНДІпроект" та затверджений 28.04.2012 року (том 1, а.с. 9-10) і акт технічної експертизи про відповідність технічного стану транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху № А 199/2012 від 30.04.2012 року, виданий ДП ВЦ Укравтотест" (том 1, а.с. 11).
Зокрема в акті приймання-передачі транспортного засобу зазначено, що він виданий на наступний транспортний засіб (категорія, марка, модель) - автобус ТУР НОМЕР_3, білого кольору, VIN код: НОМЕР_1, виробником якого є ВАТ "Укравтобуспром".
Отже, з вказаного акту чітко вбачаються як марка, так і модель автобуса, якими відповідно є ТУР і НОМЕР_3. Крім того, згідно з актом технічної експертизи про відповідність технічного стану транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху найменування моделі автобуса також зазначено як НОМЕР_3, а у висновку науково-технічної експертизи № 348254 міститься найменування транспортного засобу - автобус НОМЕР_3 ТУР, виготовлення ВАТ "Укравтобуспром".
При цьому судом апеляційної інстанції досліджено відомості щодо марки і моделі автобуса, на який було переобладнано транспортний засіб позивача, з якої встановлено, що марка та модель автобуса ТУР А049 є зареєстрованими знаками для товарів і послуг ВАТ "Укравтобуспром". Крім того, вони внесені у Довідник автобусів українського виробництва (том 1, а.с. 182-183).
Водночас відповідачем у графу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САК 962175 D.1 "Марка" було безпідставно внесено запис А, а у графу D.2 "Модель" - 049МВ, що не відповідає відомостям, які зазначені у документах, представлених для перереєстрації транспортного засобу позивача.
Слід також зауважити, що судом першої інстанції встановлено, що марки і моделі транспортних засобів, що внесені у вказане свідоцтво, взагалі не існує і документального підтвердження на спростування цієї обставин суб'єктом владних повноважень не надано, що в черговий раз свідчить про необґрунтованість доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що Вінницьким ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області у свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САК 962175 внесено відомості щодо марки та моделі транспортного засобу, які не відповідають документам, які є підставою для перереєстрації транспортного засобу, тобто порушено вимоги п. 37 Порядку та п. 7.5 Інструкції.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання скаржника на пункт 7.2 Інструкції, як на підставу не заповнення графи J "Категорія" вищезазначеного свідоцтва, оскільки як досліджено з акту технічної експертизи ДП ВЦ "Укравтотест" № А 199/2012 від 30.04.2012 року та Прикінцевих положень висновку науково-технічної експертизи ДП "ДержавтотрансНДІпроект" № 348254 переобладнаний транспортний засіб належить до автобусів загального призначення - категорія М2.
Недоведеними колегія суддів вважає доводи скаржника щодо незаповнення графи S.2 свідоцтва у зв'язку з тим, що на час здійснення перереєстрації транспортного засобу програмне забезпечення не дозволяло заповнити дану графу, оскільки відповідно до п. 7.5 розділу 7 Інструкції графа "Кількість стоячих місць" заповнюються згідно з документами, які є підставою для реєстрації, перереєстрації транспортного засобу.
В даному випадку враховуючи той факт, що позивачем для здійснення перереєстрації було надано документи, за якими кількість стоячих місць у переобладнаному транспортному засобі становить 8 осіб, у відповідача не було правових підстав для незаповнення цієї графи свідоцтва, що в свою чергу прямо суперечить інтересам власника транспортного засобу.
Водночас наявність помилок у роботі програмного забезпечення, на переконання суду, не може бути підставою для невнесення жодних відомостей до цієї графи свідоцтва, адже згідно з п. 7.2 Інструкції поле свідоцтва залишається вільним винятково у випадку, коли відсутні реквізити при оформленні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Крім того, представником скаржника не надано суду доказів на підтвердження неможливості внесення відомостей до графи S.2 свідоцтва через недосконалість програмного забезпечення (зокрема, листи-звернення до розробників такого програмного забезпечення, акти уповноважених осіб ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області щодо неможливості заповнення цієї графи свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу, в тому числі і щодо подібних ситуацій, які виникали при заповненні інших свідоцтв тощо).
Зрештою суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи відповідача щодо зазначення у свідоцтві року випуску транспортного засобу, зокрема останній стверджує, що внаслідок переобладнання транспортного засобу ОСОБА_2 кузов не змінювався, а лише доопрацьовувався.
Відповідно до п. 37 Порядку власникам переобладнаних транспортних засобів видаються нові свідоцтва про реєстрацію із зазначенням нових ідентифікаційних номерів складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті її зміни.
У цих свідоцтвах зазначається рік випуску легкового автомобіля або виготовленого на його базі автомобіля, який повинен відповідати року випуску встановленого кузова. Рік випуску такого автомобіля не змінюється у разі неможливості встановити рік випуску його кузова.
Надаючи правову оцінку доводам апелянта судова колегія зауважує, що згідно з наявними у справі документами (висновку науково-технічної експертизи, акту технічної експертизи тощо) переобладнання мікроавтобуса "Mercedes-Benz 412D Sprinter" (номерний знак НОМЕР_2) виконано шляхом заміни його кузова на доопрацьований каркасний кузов автобуса НОМЕР_3 та його облаштування відповідно до автобуса загального призначення класу І за ДСТУ UN/ECE R 36-03:2005.
При цьому судом встановлено, що у зв'язку з переобладнанням відбулася заміна номера кузова з НОМЕР_1 на НОМЕР_1, а датою виготовлення транспортного засобу згідно з актом приймання-передачі є 27.04.2012 року.
Таким чином, в силу вимог п. 37 Порядку у свідоцтві серії САК 962175 в графі В "Рік випуску" мало бути зазначено рік випуску нововстановленого кузова, тобто 2012.
Разом із тим, внесення відповідачем у вказану графу позначення "1996" суперечить не лише приписам чинного законодавства, але й графі Е "Номер шасі (кузова, рами)" цього ж свідоцтва, оскільки десятий символ VIN-коду транспортного засобу в цій графі (НОМЕР_1), тобто буква "С", згідно з ДСТУ 3525-97 і Довідником підрозділу МВС України - науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів, що здійснюють обов'язкову перевірку ідентифікаційних номерів транспортних засобів при їх відчуженні, відповідає саме 2012 року випуску, а не 1996 року.
Водночас суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання представника відповідача на положення п. 38 Порядку, згідно з яким у разі коли транспортний засіб переобладнано з інших моделей даної марки шляхом заміни деталей кузова (крила, панелі, капота тощо), власнику видається свідоцтво про реєстрацію із зазначенням моделі, якій відповідає зовнішній вигляд такого засобу після переобладнання. Якщо номери складових частин не змінювалися, зазначаються рік випуску і номери, які транспортний засіб мав до переобладнання.
Вказані положення закону, на переконання судової колегії, не підлягають застосуванню при вирішенні справи, оскільки не стосується спірних правовідносин, які виникли у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу "Mercedes-Benz 412D" (державний номерний знак НОМЕР_2) шляхом заміни кузова, а не його деталей як помилково вважає відповідач.
Таким чином, у ході розгляду даної адміністративної справи суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності внесення до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу відомостей, які б відповідали відомостям про транспортний засіб, що містяться у документах, поданих для реєстрації.
Крім того, жодним нормативним актом відповідач не уповноважений при здійсненні реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу на власний розсуд змінювати відомості про транспортний засіб, зазначені у документах, які надані заявником.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення адміністративного позову ОСОБА_2 в частині позовних вимог про зобов'язання Вінницький ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області безоплатно здійснити заміну свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії САК 962175, що видане позивачу, на нове свідоцтво із зазначенням в графах "Марка", "Модель", "Категорія", "Кількість стоячих місць", "Рік випуску" тих відомостей, що містяться в акті приймання-передачі транспортного засобу, висновку науково-технічної експертизи та акті технічної експертизи про відповідність технічного стану транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу УДАІ УМВС в Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 27 травня 2014 року .
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Залімський І. Г.
Сушко О.О.