718/1190/14-ц
28.05.2014 року Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді Мізюка В.М., при секретарі Константинник М.Д., за участю представника позивача Добровольського О.Д., та представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кіцмань справу за позовом Іванковецької сільської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, третя особа: відділ Держземагенства в Кіцманському районі про визнання частково недійсним державного акту на право приватної власності на землю, -
Позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, третя особа: відділ Держземагенства в Кіцманському районі про визнання частково недійсним державного акту на право приватної власності на землю, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Іванковецької сільської ради народних депутатів №92/12 від 18.11.1993 року ОСОБА_7 вирішено передати у приватну власність земельні ділянки: розміром 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована біля житлового будинку та розміром 0,25 га для особистого підсобного господарства, що розташована в ур. «Пилиповське». Вказував на те, що в 1994 р. ОСОБА_7 подала всі необхідні документи для виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки та при її вимірах, якою вона користувалась біля житлового будинку було встановлено, що фактичний розмір ділянки становить 0,28 га тому Іванковецька сільська рада своїм рішенням № 46/5 від 15.05.1996 р. вирішила передати у приватну власність останній земельну ділянку розміром 0,03 га, що розташована в селі для будівництва та обслуговування житлового будинку. Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла а зазначене рішення сільської ради № 46/5 від 15.05.1996 р. було прийняте після її смерті. 06.06.1996 р. на підставі вищезгаданого рішення сільської ради на ім'я ОСОБА_7 було видано Державний акт на право приватної власності на землю, площею 0,28 га., з них - для: 1 .будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд -0,25га; 2.ведення особистого підсобного господарства - 0,03га., тобто рішенням Іванковецької сільської ради № 46/5 від 15.05.1996 р. ОСОБА_7 передано земельну ділянку розміром 0,03 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, однак в Державному акті на право приватної власності на землю зазначено, що землю передано для « 2.ведення особистого підсобного господарства 0,03га». Посилається на те, що спадкоємцями земельної ділянки, що належала ОСОБА_7 на праві власності являються її діти: син - ОСОБА_2 та дочка - ОСОБА_6, однак на даний час вказану земельну ділянку ніхто з них ще не успадкував а на даний час ОСОБА_2, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №179709 від 08.10.2009 p., є власником земельної ділянки розміром 0,2472 га цільове призначення якої для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована АДРЕСА_1, однак, розмір цієї ділянки 0,2472 га включає в себе і земельну ділянку розміром 0,03 га, що передана ОСОБА_7 відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії І-ЧВ №003506 від 06.06.1996р., а оскільки ОСОБА_7 виділили земельну ділянку в більшому розмірі, як передбачено чинним законодавством на той час, то просив задовольнити позов.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному об'ємі.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник позов визнали.
Відповідач ОСОБА_6 та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, однак подали заяви, в яких відповідач визнала позовні вимоги а третя особа просили прийняти рішення на погляд суду а справу розглянути без їх участі.
ОСОБА_4 та її представник в судовому засіданні позов не визнали та подали заперечення на позовну заяву, в якому просили відмови в задоволенні позовних вимог за безпідставністю і пропуском строку позовної давності.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, які були присутні в судовому засіданні та їх представників та дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов слід задовольнити.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення Іванковецької сільської ради народних депутатів №92/12 від 18.11.1993 року ОСОБА_7 вирішено передати у приватну власність земельні ділянки: розміром 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована біля житлового будинку та розміром 0,25 га для особистого підсобного господарства, що розташована в ур. «Пилиповське».
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла.
Відповідно до рішення Іванковецької сільської ради № 46/5 від 15.05.1996 р. яке було прийняте після смерті ОСОБА_7, дана рада передала у приватну власність ОСОБА_7 земельну ділянку розміром 0,03 га, що розташована в селі для будівництва та обслуговування житлового будинку, таким чином біля будинку ОСОБА_7 їй було передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,28 га, оскільки при вимірах земельної ділянки, якою вона користувалась біля житлового будинку було встановлено, що фактичний розмір ділянки становить 0,28 га а не 0,25га, як зазначено в рішенні сільської ради.
З Державного акту на право приватної власності на землю виданого 06.06.1996 р. на підставі вищезгаданого рішення сільської ради на ім'я ОСОБА_7, вбачається, що площа складає 0,28 га., з них - для: 1 .будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд -0,25га; 2.ведення особистого підсобного господарства - 0,03га.
З вище перелічених документів вбачається, що за рішенням Іванковецької сільської ради № 46/5 від 15.05.1996 р. ОСОБА_7 передано земельну ділянку розміром 0,03 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, а в Державному акті на право приватної власності на землю зазначено, що землю передано для « 2.ведення особистого підсобного господарства 0,03га».
В Державному акті на право приватної власності на землю вказано, що ОСОБА_7 передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,28 га на підставі рішення Іванковецької сільської ради народних депутатів від 15 травня 1996 року №46/5, але даним рішенням ОСОБА_7 передано лише 0,03 га., тобто в даному Державному акті не зазначено на підставі якого рішення ОСОБА_7 надано земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Згідно ч. 2 ст. 67 ЗК України (1990 р.) передбачено, що розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше: у сільських населених пунктах - 0,25 га, селищах міського типу - 0,15 га, а для членів колективних сільськогосподарських підприємств і працівників радгоспів - не більше 0,25 га, у містах 0,1 га.
З вищенаведеного суд вважає, що Іванковецька сільська рада, своїм рішенням № 46/5 від 15.05.1996 р., надавши ОСОБА_7 земельну ділянку розміром 0,03 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, збільшила присадибну ділянку до 0,28 га, тим самим порушивши норми чинного законодавства, які діяли на час правовідносин
З даного державного акту також вбачається, що він виданий 15.05.1996 р. після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, і при прийнятті спадщини спадкоємцям не було відомо, що їм належить дане майно.
Спадкоємцями земельної ділянки, що належала ОСОБА_7 на праві власності являються її діти: син - ОСОБА_2 та дочка - ОСОБА_6, однак на даний час вказану земельну ділянку ніхто з них ще не успадкував.
Судом встановлено, що на даний час ОСОБА_2, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №179709 від 08.10.2009 p., є власником земельної ділянки розміром 0,2472 га цільове призначення якої для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1, та розмір цієї ділянки 0,2472 га включає в себе і земельну ділянку розміром 0,03 га, що передана ОСОБА_7 відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії І-ЧВ №003506 від 06.06.1996р.
Відповідно до рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04.09.2008 р. за ОСОБА_4, визнано право власності на спадкове майно, а саме: будинковолодіння по АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,28 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що належало її бабусі ОСОБА_7 та батькові ОСОБА_8 Цим же рішенням суду було визнано недійсним Державний акт на право приватної власності на вищевказану земельну ділянку, виданий 06.06.1996 року на ім'я ОСОБА_7 у зв'язку з тим, що суд визнав за нею право власності на всю земельну ділянку. Вказане рішення суду вступило в законну силу 14.09.2008 р..
З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2057119114.10.2008 р. вбачається, що проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок на підставі рішення суду.
Не знайшли в судовому засідання посилання відповідача ОСОБА_4 та її представника на те, що позивачем не наведено жодного обґрунтування в чому саме полягає не відповідність рішення сільської ради від 15.05.1996 року № 46/5 та Державний акт про право приватної власності на землю від 06.06.1996 року положенням статті 67 ЗК України 1990 року, так як останньою чітко регламентовано межі повноважень сільської ради при видачі землі та її розмірів.
Також суд при винесенні даного рішення вважає, що позивачем не порушені строки позовної давності, так як рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04.09.2008 р., постанова Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09.10.2012 р., постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 р. приймалися в рамках предмету спору по даній справі.
Ст. 152 ЗК України передбачено способи захисту прав на земельні ділянки, одним із яких є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Ст. 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян.
Ст.26 п.15 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування входить скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
Ст. 59 п.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до вимог ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановленні фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 слід стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача.
На підставі ст.ст. 152, 155, 158 ЗК України, ч. 2 ст. 67 ЗК України (1990 р.), ст.ст. 26 п. 15, 59 п.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. ст. 15, 16, 27, 30, 31, 40, 62, 75, 88, 123, 128, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Визнати незаконним рішення № 46/5 від 15 травня 1996 року виконавчого комітету Іванковецької сільської ради народних депутатів в частині надання безоплатно у приватну власність ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,03 га для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЧВ № 003506 від 06.06.1996 року на ім'я ОСОБА_7 в частині належності їй на праві власності земельної ділянки площею 0,03 га для ведення особистого підсобного господарства.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 на користь Іванковецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області 243,60 грн. в якості компенсації витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Кіцманський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а в разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: