Справа № 750/3306/14
Провадження № 2/750/1319/14
28 травня 2014 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
головуючої судді Карапута Л.В.,
за участю секретаря - Руденок В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
02.04.2014 року представник позивача звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди в порядку регрессу та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» витрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 4 735,50 гривень та судового збору.
У судове засідання представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без участі та просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з«явився, про час і місце розгляду справи сповіщався у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.
Згідно частини 2 статті 197 цього Кодексу справа розглянута без застосування технічної фіксації.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.
06 травня 2010 року Акціонерне товариство „ПРОСТО-страхування" та ОСОБА_1 уклали договір, поліс № ВС/6681248 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого було застраховано відповідальність власника транспортного засобу „Chery КІМО", реєстраційний номер НОМЕР_2.
06 вересня 2010 року в місті Чернігові на вулиці Щорса відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль „MAN", реєстраційний номер НОМЕР_1 (власник ОСОБА_2), яким керував ОСОБА_3; та забезпечений транспортний засіб „Chery КІМО", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1.
Відповідно до Постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 жовтня 2010 року дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1.
Внаслідок даної пригоди потерпіла особа ОСОБА_2, зазнала матеріальної шкоди внаслідок пошкодження її власності (автомобіль „MAN", реєстраційний номер НОМЕР_1).
Як з'ясувалося, автомобіль „MAN", реєстраційний номер НОМЕР_1, був застрахований згідно Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 01-140/07 від 09 липня 2010 року в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Грандвіс». Відповідно до платіжних доручень № 1088 від 5 жовтня 2010 року, № 1245 від 12 листопада 2010 року та № 1268 від 17 листопада 2010 року AT «Страхова компанія «Грандвіс» сплатило страхове відшкодування за ремонт автомобіля „MAN", реєстраційний номер НОМЕР_1, страхове відшкодування в розмірі 8 845,50 гривень.
У зв'язку з цим 08 серпня 2013 року AT «Страхова компанія «Грандвіс» звернулося до AT «ПРОСТО-страхування» з регресною вимогою про виплату страхового відшкодування в розмірі 9 589,50 гривень.
29 серпня 2013 року співробітниками AT „ПРОСТО-страхування" було складено Розрахунок страхового відшкодування № 85385, що належить до виплати.
Згідно з даним розрахунком страхове відшкодування складає 4 735,50 гривень.
Зазначена вище подія була визнана страховою, про що 29 серпня 2013 року було складено Страховий акт № 85385.
Відповідно до платіжного доручення № 25187 від 30 вересня 2013 року АТ „ПРОСТО-страхування" виплатило страхове відшкодування розмірі 4 735,50 гривень.
Таким чином, фактичні витрати страхової компанії, пов'язані з цим страховим випадком складають 4 735,50 гривень.
Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Стаття 993 ЦК України передбачає перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, а саме: „До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки."
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України: „Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (права власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку".
За ст. 1191 ЦК України: „Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом".
Згідно із ст. 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема підпункту 38.1.1. пункту 38.1 : „Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:
а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
Відповідно до Постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 жовтня 2010 року ОСОБА_1 під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди керував автомобілем „СІїегу КІМО", реєстраційний номер НОМЕР_2, в стані алкогольного сп'яніння.
Виходячи з вище викладеного, суд вважає що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208 - 209, 224-226, 292, 294 ЦПК України, суд
вирішив:
позов Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» витрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 4 735,50 гривень.
Стягнути з відповідача на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» витрати по оплаті судового збору розмірі в розмірі 243,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.В. Карапута