Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1180/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Мохонько В. В.
Доповідач Кіселик С. А.
Іменем України
27.05.2014 Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого : судді Кіселика С. А.,
суддів : Потапенка В.І., Чорнобривець О.С.
за участі секретаря судового засідання Кечкіна А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Кіровоградського міського РЕМ ПАТ «Кіровоградобленерго» та ПАТ «Кіровоградобленерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18 лютого 2014 року,
В листопаді 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до Кіровоградського міського РЕМ ПАТ «Кіровоградобленерго» та ПАТ «Кіровоградобленерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Просили, після уточнення вимог, стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_2 2182 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 20000 у рахунок відшкодування моральної шкоди, а також на користь ОСОБА_3 23723 грн. 47 коп. матеріальної та 100000 грн. моральної шкоди та стягнути з відповідача на користь позивачів понесені ними судові витрати.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 17 липня 2012 року в результаті відпуску позивачам електричної енергії, параметри якості якої не відповідали умовам договору, який було укладено 03 листопада 2005 року між власником будинку ОСОБА_2 та ПАТ «Кіровоградобленерго», вийшли з ладу електроприлади, які належать позивачам та зіпсовано інше майно позивачів.
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18 лютого 2014 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду позивач просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Апелянт зазначив, що при постановленні рішення судом порушені норми матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Зокрема апелянт зазначив, що суд безпідставно не прийняв до уваги та визнав неналежними доказами розрахункові квитанції про придбання постільної білизни, акт прийому передачі товарів побутової техніки, чеки на придбання будівельних матеріалів і дійшов до неправильного висновку, що позивачами не надано доказів вартості горілих речей та розміру матеріальної шкоди.
Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, із наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, на підставі досліджених доказів, правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами і правильно застосував норми матеріального права, що їх регулюють.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1. У вказаному будинку також проживає її донька ОСОБА_3 03 листопада 2005 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Кіровоградобленерго» було укладено договір № 1301102 про користування електричною енергією. 17 липня 2012 року в будинку ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 сталася пожежа. Згідно наданого до суду акту про пожежу від 26.07.2012 року вбачається, що причиною пожежі є коротке замикання електромережі в наслідок перевантаження електромережі. Позивачі вважають, що замикання в електромережі відбулося в наслідок подачі відповідачем електричної енергії параметри якості якої не відповідали умовам договору і напруга в електромережі була значно перевищена.
Відмовляючи в позові, в частині стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності належних доказів про наявність вини «Кіровоградобленерго», як постачальника електроенергії, в виниклій пожежі в будинку, причиною якої стало коротке замикання електромереж внаслідок їх перевантаження.
Відмовляючи в позові, в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки між сторонами існують договірні відносини і договором не передбачена відповідальність сторони у вигляді відшкодування моральної шкоди, як не передбачена така відповідальність і Законом України «Про електроенергетику» та «Правилами користування електроенергією», то до правовідносин які виникли між сторонами не може бути застосовано положення ст. 1167 ЦК України.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала, при наявності її вини.
Відмовляючи у позові суд виходив із того, що в суді не доведено того, що причиною загорання в будинку ОСОБА_2 стали винні дії відповідача.
В основу такого висновку покладено акт про пожежу від 26.07.2012 року згідно з яким причиною пожежі є коротке замикання електромережі яке сталося в наслідок її перевантаження.
Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами 1 та 2 ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, а обов'язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом обговорювалось питання про можливість призначення експертизи для з'ясування причини загорання у будинку позивача і визначення розміру шкоди та сторони попереджались про вчинення або не вчинення процесуальних дій, однак жодна із сторін клопотань про призначення експертиз не заявляла.
Цивільним процесуальним законодавством збирання доказів судом, за власної ініціативи, не передбачено і визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 10 ЦПК України).
В суді апеляційної інстанції, колегією суддів, перед позивачами ставилось питання щодо призначення, з метою з'ясування причин загорання та розмірів шкоди, пожежно-технічної та товарознавчої експертиз, однак від їх проведення позивачі відмовились.
Колегія суддів вважає, що хоча, відповідно до положень ч. 2 ст. 212 ЦПК України жодний із доказів не має для суду наперед встановленого значення, однак для з'ясування обставин та вирішення питання про причини короткого замикання в електромережі та загорання у будинку де проживають позивачі і встановлення вини чи її відсутності у діях відповідача потребуються спеціальні знання у галузі електротехніки.
За відсутності таких даних у колегії суддів не має підстав для висновку про наявність вини відповідача у загоранні яке відбулось у будинку позивачів, оскільки причиною перевантаження електромережі може бути підключення до неї електроспоживаючих приладів сукупна потужність споживання яких перевищує допустимий рівень на який розрахована внутрішня електромережа будинку чи квартири.
Доводи позивачів, що причиною загорання могло бути подання електроенергії не належної якості із перевищенням допустимих показників, колегією суддів не може бути взято до уваги, оскільки дана обставина не підтверджується жодним належним та допустимим доказом.
На пропозицію колегії суддів відносно призначення інженерно - технічної (пожежно - технічної, електро - технічної) експертиз позивач відповіла відмовою пославшись на неможливість їх проведення з підстав сплину тривалого часу після події та заміни внутрішньої електромережі в ході ремонту будинку.
Колегія суддів не бере до уваги пояснення позивачів стосовно того, що 17.07.2012 року у будинках деяких їх сусідів також вийшли з ладу електроприлади та погоріли лампочки, оскільки дані факти ніде не зареєстровані і власники цих будинків із скаргами та претензіями не звертались. Доводи позивачів, що в будинок де вони проживають було подано електроенергію якісні показники якої щодо напруги не відповідають стандартам і були значно перевищеними, належними доказами не підтверджуються. Факт встановлення відхилень показників напруги у електромережі під час перевірки даних показників свідком ОСОБА_4 належним чином не зафіксовано, а саме: відсутній Акт зняття показників; відсутні дані щодо прибору яким проводились заміри; відсутні дані чи є даний прибор сертифікованим та чи пройшов він відповідну повірку, а тому дана обставина не може бути належним доказом.
Оскільки в ході розгляду справи не встановлено вини відповідачів, то у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивачів щодо стягнення із відповідачів як матеріальної так і моральної шкоди.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами і правильно застосував норми матеріального права, що їх регулюють.
Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду є законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляції не спростовують правильних висновків суду, а тому рішення скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.303,307, 308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити, а рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18 лютого 2014 року, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з наступного дня.
Головуючий:
Судді: