Справа № 441/2481/13 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І.
Провадження № 22-ц/783/2549/14 Доповідач в 2-й інстанції: Шумська Н. Л.
Категорія:57
13 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючий суддя: Шумська Н.Л.
судді: Струс Л.Б., Шандра М.М.
секретар: Бадівська О.О.
особи, які беруть участь у справі: ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 04 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до органу опіки та піклування Городоцької РДА Львівської області, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування висновку, -
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 04 лютого 2014 року у позові ОСОБА_2 до органу опіки та піклування Городоцької РДА Львівської області, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування висновку відмовлено.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2. В апеляційній скарзі покликається на його невідповідність нормам матеріального та процесуального права, а також обставинам справи. Зазначає, що 27 листопада 2013 року органом опіки та піклування Городоцької РДА Львівської області було винесено висновок №02-31/3503 про можливість проживання малолітніх дітей ОСОБА_4, 2001 р.н., ОСОБА_5, 2003 р.н. та ОСОБА_6, 2007 р.н. з матір»ю ОСОБА_3 в АДРЕСА_1. Однак, позивач з таким висновком погодиться не може, так як він винесений із грубим порушенням законодавства. Зокрема, порушено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов»язаної із захистом прав дитини, затвердженої Постановою КМУ від 24.09.2008 року №866, а саме: не повідомлено позивача про засідання комісії щодо розгляду спірного питання, не було проведено з ним бесіду як з батьком дітей, не проведено обстеження житлово-побутових умов за місцем проживання батька, не проведено бесіду з дітьми тощо. Відтак суд прийшов до неправильного висновку про те що діти хочуть проживати з матір»ю, не взяв до уваги те, що умови для проживання з матір»ю не дозволяють нормально розвиватися дітям так як ОСОБА_3 не має самостійного доходу, не має власного житла. Просить рішення Городоцького районного суду Львівської області від 04 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нове.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, з»ясувавши обставини справи та перевіривши доводи скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги та скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин та застосовано закон, який їх регулює, повно та всебічно встановлено обставини справи, що свідчить про правильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі заяви ОСОБА_3 та ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 11.11.2013 року органом опіки та піклування Городоцької районної державної адміністрації Львівської області надано висновок №02-31/3503 від 27.11.2013 року про можливість проживання малолітніх дітей ОСОБА_4, 2001 року народження, ОСОБА_5, 2003 року народження та ОСОБА_6, 2007 року народження з матір»ю ОСОБА_3 в АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції правильно виходив з того, що висновок органу опіки та піклування був наданий з дослідженням всіх обставин, що мають істотне значення для вирішення спірного питання та не порушив встановлений законом порядок такого розгляду, носить рекомендаційний характер щодо доцільності проживання дітей з матір»ю та оцінювався поряд з іншими доказами у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 про визнання місця проживання малолітніх дітей сім»ї ОСОБА_2.
Колегія судді погоджується з таким висновку суду першої інстанції.
Як вбачається із матеріалів справи висновок органом опіки та піклування Городоцької РДА наданий на підставі всіх необхідних документів. Зокрема, встановлено, що ОСОБА_3 має позитивну характеристику як за попереднім місцем проживання так і за теперішнім, батьківських прав не позбавлена, перебуває на обліку в Городоцькому районному центрі зайнятості та отримує соціальну допомогу, в ході огляду місця проживання було виявлено, що будинок перебуває в задовільному стані, діти мають спальні місця та необхідні умови для підготовки уроків і відпочинку, приступили до навчання в школі та виявили бажання проживати із матір»ю.
Таким чином, доводи апелянта щодо порушення Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов»язаної із захистом прав дитини не заслуговують на увагу. Відсутність бесіди з батьком не тягне за собою скасування висновку як незаконного.
Відповідно до ст. 161 СК України під час вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до Положеннь норм Конвенції про права дитини, вимог ч. 8, 9 ст. 7 Сімейного Кодексу України регулювання сімейних відношень має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї, на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Однак, апелянтом не наведено виключних обставин в розумінні принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року та не надано будь яких належних та допустимих доказів в підтвердження того, що ОСОБА_3 перешкоджає батьку спілкуватися та бачиться з дітьми.
Також, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що посилання ОСОБА_2 щодо кримінальних справ не заслуговують на увагу, оскільки він сам звертається з заявами в органи міліції прокуратури щодо ОСОБА_3 Крім того, позивача було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 КК України.
Таким чином, на підставі ст.308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, визнаючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не ставлять під сумнів його законність.
Керуючись ст.303, п.1ч.1ст.307, 308, п.1ч.1ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 04 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення й може бути оскаржена протягом 20-ти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя Н.Л. Шумська
Судді: Л.Б. Струс
М.М. Шандра