"29" червня 2006 р.
12-40
Справа № 10/243/06
м. Миколаїв
За позовом: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва /54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1, корп.1/ До відповідача: Приватний підприємець ОСОБА_1 /АДРЕСА_1/
Суддя Васильєва Л.І.
Секретар судового засідання Дьяченко Т.В.
Представники:
Від позивача: Мезінов О.Г. довіреність від 02.03.2006 року.
Від відповідача: ОСОБА_1, приватний підприємець.
Суть спору: про стягнення штрафної санкції у сумі 1 551, 50 грн.
Відповідач позовні вимоги не визнає, в судовому засіданні усно пояснив, що він безпосередньо сам не здійснював реалізацію товару, а здійснював його продавець. Позивач не повідомив його про дату і час проведення перевірки і він не міг належним чином до неї підготуватись.
Дослідивши матеріали справи , заслухавши доводи сторін у судовому засіданні, суд -
13 березня 2004р. позивач здійснив перевірку діяльності господарської одиниці відповідача магазину-павільону, що розташований за адресою АДРЕСА_2 щодо додержання встановлених законодавством вимог при здійсненні операцій з розрахунків в готівковій та безготівковій формі, про що був складений акт перевірки № НОМЕР_1 (а.с.21-22), яким зафіксовано порушення п.13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 310,30 грн.(а.с.6-7).
На підставі акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 16 квітня 2004 року №НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відповідача у сумі 1 551,5 грн. (а.с.10), яке отримане відповідачем 07.05.2004 року(а.с.11).
Оскільки в порядку, передбаченому статтею 25 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідач добровільно не перерахував штрафну санкцію, позивач просить стягнути її з нього у судовому порядку.
Позов підлягає задоволенню , виходячи з наступного:
відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності, який займається торгівельною діяльністю, а значить в силу статті 1 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на нього розповсюджуються вимоги цього закону. Так, пункт 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов'язує суб'єктів підприємницької діяльності забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Як свідчать матеріали перевірки(а.с.7), відповідач порушив вказану вище вимогу закону: невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій складає 310,3 грн.(330 -22,7), про свідчить денний звіт РРО, Акт зняття готівки(а.с.8-9).
Відповідальність за це порушення передбачена статтею 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність. В даному випадку сума штрафної санкції складає 1 551,50 грн.
Заперечення відповідача щодо того, що він сам безпосередньо не здійснював реалізацію товару і тому не може бути притягнутий до відповідальності, судом відхиляється, оскільки Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає відповідальність суб'єкта підприємницької діяльності, а не фізичних осіб, що знаходяться з ним у трудових відносинах.
Прийняте позивачем податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2004 року №НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 551,5 грн. відповідач у адміністративному чи судовому порядку не оспорив, добровільно штрафну санкцію відповідно статті 25 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не сплатив.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3 на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва /54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1, корп.1, код ЄДРПОУ 34034404/ 1 551, 50 грн. штрафної санкції.
Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.
Суддя
Л.I.Васильєва