Номер провадження 2/754/2279/14
Справа №754/1587/14-ц
Іменем України
21.05.2014 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді : Галась І.А.
при секретарі Маковецькій О., Фацул М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
Позивачка звернулась до суду з позовними вимогами ( з урахуванням уточнень) про поділ майна, що є спільною власністю подружжя, шляхом виділення їй у власність 1/5 частини квартири АДРЕСА_1; виділення у власність відповідачу гаражного боксу № НОМЕР_2 в гаражно - будівельному кооперативі «Радосинь» та автомобіля Hyundai Santa Fe, державний номерний знак НОМЕР_1. Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вони з відповідачем перебували у шлюбі з 01 травня 1988 року по 22 грудня 2009 року. За час перебування у шлюбі ними було набуте майно : квартира АДРЕСА_1 (на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житлового фонду Ватутінської районної ради в м. Києві № 6416 від 26 жовтня 1998 року); гаражний бокс № НОМЕР_2 в гаражно - будівельному кооперативі «Радосинь» та автомобіля Hyundai Santa Fe, державний номерний знак НОМЕР_1. Посилаючись на створення відповідачем неможливих умов для спільного проживання в квартирі АДРЕСА_1, обґрунтовуючи свої вимог ст. 60, 70 СК України позивачка просила вимоги позову задовольнити.
В судовому засіданні позивачка її представник вимоги позову підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити з урахуванням уточнень.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 1988 року по 22 грудня 2009 року. (а.с.7)
Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житлового фонду Ватутінської районної ради в м. Києві № 6416 від 26 жовтня 1998 року квартира АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» була передана у власність в рівних долях позивачці ОСОБА_1, відповідачу ОСОБА_2, а також ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с.8)
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіля Hyundai Santa Fe, державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 22 квітня 2008 року. (а.с.15)
Відповідно до Ордеру № 49, виданого Ватутінською районною державною адміністрацією міста Києва від 09 лютого 2001 року ОСОБА_2 має право власності на гаражний бокс № НОМЕР_2 в гаражно - будівельному кооперативі «Радосинь». (а.с.13)
Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до вимог ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.
Відповідно до вимог ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Відповідно до вимог ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що приватизація квартири - це особливий, визначений Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» порядок передачі квартир у власність громадян суд позбавлений можливості дійти висновку про наявність підстав для включення 1/5 частини квартири АДРЕСА_1, що належить відповідачу до переліку спільного майна подружжя ОСОБА_2, яке підлягає поділу.
Враховуючи відсутність вимог позивача про поділ гаражного боксу № НОМЕР_2 в гаражно - будівельному кооперативі «Радосинь» та автомобіля Hyundai Santa Fe, державний номерний знак НОМЕР_1 суд позбавлений можливості дійти висновку про обґрунтованість позову загалом.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, ст. 60-71 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя