23.05.2014
Справа № 642/4416/14ц
№ 2/642/1121/14ц
про повернення позовної заяви
23 травня 2014 року м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Іванісова Л. О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Харківської міської ради, третя особа: ОСОБА_2, про визнання рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.04.2012 року № 211 в частині ОСОБА_2 незаконним та його скасуванні, -
ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовною заявою до Виконавчого комітету Харківської міської ради, третя особа: ОСОБА_2, про визнання рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.04.2012 року № 211 в частині ОСОБА_2 незаконним та його скасуванні, посилаючись на те, що спірним рішенням порушуються його права як власника квартири АДРЕСА_1, оскільки цим рішенням за його онучкою - сиротою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, закріплено право проживання та користування вищезазначеною житловою площею. Рішення є незаконним, так як Харківський міськвиконком не має права закріплювати право користування житлом за дітьми-сиротами, перебирає на себе функції суду; діючим законодавством не передбачений зв'язок між реєстрацією та правом користування житловим приміщенням. Крім того, ОСОБА_2 була передана під піклування ОСОБА_3 та передана в її родину для проживання, але остання неповнолітню ОСОБА_2 в своєму приміщенні не зареєструвала. Внаслідок зазначеного з нього була знята опіка над ОСОБА_2, яка ніколи не була членом його родини, оскільки є дочкою його померлої дочки ОСОБА_4 Після отримання паспотру ОСОБА_2 без відома позивача зареєструвала свої місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 хоча з 2010 року там не проживає. Рішенням Харківського міськвиконкому від 18.04.2012 року встановлені обмеження його в праві користування та розпорядження належною йому квартирою, він позбавлений можливості її продати, тому він змушений звернутися до суду з позовом про визнання незаконним та скасування зазначеного рішення.
Згідно до ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
В силу ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 позовні вимоги стосуються визнання незаконним рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.04.2012 року № 211 про закріплення за неповнолітньою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, права проживання та користування житловою площею за адресою: АДРЕСА_2, за місцем реєстрації дитини, тобто предметом позову є оскарження правового акту індивідуальної дії.
Таким чином вимоги ст. 114 ЦПК України щодо виключної підсудності справи на зазначені правовідносини не розповсюджуються.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним судам.
В силу ч.2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання ( перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Правовими актами індивідуальної дії є рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Порушені ОСОБА_1 в позові в порядку цивільного судочинства питання підлягають розгляду місцевим загальним судом як адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства, оскільки стосуються рішень Харківської міської ради стосовно ОСОБА_2; а тому є актами індивідуальної дії відносно неї, та не є актами індивідуальної дії відносно ОСОБА_1, а тому підсудність справи не може бути визначена за місцем проживання позивача.
Відповідач - Харківська міська рада знаходиться за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 7, що територіально відноситься до Дзержинського району м. Харкова.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Харківської міської ради, третя особа: ОСОБА_2, про визнання рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.04.2012 року № 211 в частині ОСОБА_2 незаконним та його скасуванні повернути позивачеві, роз'яснивши йому, що для вирішення цього спору потрібно звернутися за місцезнаходженням відповідача - юридичної особи в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня винесення ухвали, або у разі її проголошення за відсутності осіб, що беруть участь у справі, протягом 5 днів з моменту її отримання.
Суддя - Л. О. Іванісова