Справа № 640/6978/14-ц
н/п 2-з/640/39/14
"27" травня 2014 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Божко В.В. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Адміністрація Київського району Харківської міської ради, про виділ в натурі частки домоволодіння, -
04.03.2010 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Адміністрація Київського району Харківської міської ради, якою просила:
виділити в натурі належні їй на праві власності 50/100 ідеальних часток з загальної часткової власності; встановити між нею та ОСОБА_2 порядок користування жилим приміщенням та господарськими побудовами в домоволодінні АДРЕСА_1 в м.Харкові, виділив їй в користування в жилому будинку літ. "А-1"квартиру №1: приміщення 1-1; 1-2; 1-3; 1-4; крильце літ.1. З господарських та службових побудов виділити в її користування: гараж літ. "Д", літню кухню літ. "Б", сараї літ. "В"та "Е", льох літ. "Г", вбиральню літ. "З"; встановити між нею та ОСОБА_2 порядок користування земельною ділянкою, виділив кожному із співвласників частину земельної ділянки, згідно правових документів.
Позивач обґрунтовувала позовну заяву тим, що в 1997 році нею придбана половина домоволодіння АДРЕСА_1 у м.Харкові згідно договору купівлі-продажу від 01.10.1997р. Н9-339, зареєстрованого в міськБТІ за №1902 від 24.12.1997р.
На теперішній час в домоволодінні АДРЕСА_1 мешкає два власника: позивач -ОСОБА_1 зі своєю сім"єю та її співвласники -ОСОБА_2 зі своєю сім'єю. Фактично між ними проведено розділ та кожний користується своєю половиною домоволодіння. Всі надвірні побудови поділені в 1996 році між минулим власником її частини домоволодіння ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що нотаріально посвідчено та зареєстровано в КП ХМБТІ. Двір та земельна ділянка також фактично поділені та кожний користується своєю половиною домоволодіння за своїм розсудом. Проте, виділу в окремі частини із загальної часткової власності проведено не було. В даний час позивачка бажає провести приватизацію частини земельної ділянки, якою вона користується, проте їй було відмовлено, оскільки її частина домоволодіння не виділена.
Ухвалами суду по справі неодноразово призначались судові будівельно-технічні експертизи, на розгляд яких поставлені питання щодо можливості з технічної точки зору поділити спірний будинок, надвірні будівлі в натурі між сторонами, а також щодо можливості визначення варіантів користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння відповідно до їх ідеальних часток. Проведення експертизи доручалось експертам інституту ім. Бокаріуса. Але призначені судом експертизи, не проведені, в зв'язку з ненаданням сторонами експерту необхідної технічної документації.
29.04.2014 р. позивачем надано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони співвласникам незаконного будівництва на спірній ділянці.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що її співмешканці почали незаконно будуватися на спірній ділянці, а саме в дворі, який знаходиться в спільному користуванні. Вважає, що невжиття зазначених заходів забезпечення негативно вплине на виконання рішення суду у даній справі, утруднить або взагалі зробить неможливим виконання рішення суду.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Частиною 3 ст. 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяви про забезпечення позову суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, повинен пересвідчитись, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, данні про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування необхідності застосування конкретного виду забезпечення позову. Між тим, заява про забезпечення позову подана позивачем без додержання вказаної норми процесуального закону.
Крім того, забезпечення позову є вжиттям судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може вчинити дії, направлені на утруднення виконання рішення суду.
Заява про забезпечення позову не містить належного обґрунтування припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Не зазначено на якій саме дільниці проводиться незаконне будівництво та докази щодо проведення будівельних робіт.
Крім того, позивач, обґрунтовуючи позов вказала, що фактично між сторонами проведено розділ та кожний користується своєю половиною домоволодіння. Двір та земельна ділянка також фактично поділені та кожний користується своєю половиною домоволодіння за своїм розсудом. Проте, виділу в окремі частини із загальної часткової власності проведено не було. В даний час позивачка бажає провести приватизацію частини земельної ділянки, якою вона користується, проте їй було відмовлено, оскільки її частина домоволодіння не виділена.
З урахуванням викладеного, суд вважає заяву необґрунтованою та відмовляє в її задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Харківської області через районний суд протягом 5 діб.
Суддя -