Справа № 368/275/14-ц
Провадження № 2/368/159/14
Рішення
іменем України
"20" березня 2014 р. м. Кагарлик Київської області
Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
Головуючого: судді Закаблук О.В.
При секретарі: Лєвшин Н.О.
З участю учасників процесу:
Позивача: ОСОБА_1
Представника позивача: ОСОБА_2
Відповідача: ОСОБА_3
Представника відповідача: ОСОБА_4
Представника відповідача: ОСОБА_5
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області, треті особи, - управління держземагенства у Кагарлицькому районі, Державної реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області про скасування рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, суд, -,
17.02.2014 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області, треті особи, - управління держземагенства у Кагарлицькому районі, Державної реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області про скасування рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, в якій позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати незаконним та скасувати рішення 30 сесії Расавської сільської ради №4/71 від 26.09.2013 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відповідачу та передачу у власність земельної ділянки площею 0,1274 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1;
- визнати недійсним свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 05.10.2013 р., видане ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1274 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222286601:01:341:0021;
- скасувати державну реєстрацію речового права на земельну ділянку ОСОБА_3 площею 0,1274 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222286601:01:341:0021, яке було зареєстровано згідно свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 05.10.2013 р.;
- скасувати запис в Поземельній книзі Державного земельного кадастру про земельну ділянку ОСОБА_3 площею 0,1274 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222286601:01:341:0021;
- судові витрати стягнути з ОСОБА_3.
Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 в позовній заяві обґрунтовує наступним.
Згідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Згідно ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Користуючись правом, передбаченим ст. 118 Земельного кодексу України на приватизацію земельної ділянки в межах норм безоплатної передачі, ОСОБА_1 звернувся до Расавської сільської ради із заявою про надання дозволу на замовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства на території Расавської сільської ради в межах населеного пункту.
Рішенням 18 сесії Расавської сільської ради №5/7 від 03.10.2012 р. Позивачу було надано дозвіл на замовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Расавської сільської ради в межах населеного пункту.
На підставі вищевказаного рішення 18 сесії Расавської сільської ради Позивач звернувся до землевпорядної організації ТОВ «Лідер Плюс», з яким було укладено договір №292 від 10.09.2013 р. на створення (передачу) документації із землеустрою та договір №293 від 10.09.2013 р. на супровід документації із землеустрою.
Згідно укладених договорів ТОВ «Лідер Плюс» було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Позивачу для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Расавської сільської ради АДРЕСА_1.
В подальшому розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Лідер Плюс» подало до Управління Держземагентства у Кагарлицькому районі для внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
Після розгляду Управлінням Держземагентства у Кагарлицькому районі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державним кадастровим реєстратором Упарвління було прийнято рішення №РВ-3200056372013 від 18.11.2013 р. про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки.
На запит адвоката ОСОБА_2 Управління Держземагентства у Кагарлицькому районі надало відповідь №01-17-884 від 10.12.2013 р., в якій було повідомлено, що земельна ділянка, яка передбачається для передачі у власність Позивача накладається на земельну ділянку ОСОБА_3 (далі-Відповідач) площею 0,1274 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1. Дата реєстрації речового права на нерухоме майно 05.10.2013 р.
Також, на запит адвоката ОСОБА_2 Управлінням Держземагентства у Кагарлицькому районі було надано копію проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відповідача.
У зв'язку з тим, що земельна ділянка Відповідача частково накладається на земельну ділянку, яка передбачається для відведення у власність Позивача, порушуються права Позивача на отримання земельної ділянки шляхом безоплатної приватизації.
Відповідач звернулась до Расавської сільської ради з заявою про надання дозволу на замовлення проекту відведення земельної ділянки 10.06.2013 р.
На підставі заяви Расавської сільської ради на 28 сесії було прийнято рішення №4/59 від 21.06.2013 р. про надання дозволу на замовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1.
Рішенням 30 сесії Расавської сільської ради №4/71 від 26.09.2013 р. було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відповідачу та передано у власність земельну ділянку вже площею 0,1274 га (замість 0,12 га) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1.
05.10.2013 р. Відповідачу було видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно на вищезазначену земельну ділянку.
Як було зазначено вище. дозвіл на замовлення проекту відведення земельної ділянки Позивачу було надано рішенням 18 сесії Расавської сільської ради №5/7 від 03.10.2012 р., а Відповідачу було надано дозвіл на замовлення проекту відведення земельної ділянки рішенням 28 сесії Расавської сільської ради №4/59 від 21.06.2013 р.
Отже, Позивач раніше звернувся до Расавської сільської ради із заявою про надання земельної ділянки у власність, ніж Відповідач із заявою про передачу їй у власність земельної лілянки.
Таким чином, Позивач мав першочергове право на виділення земельної ділянки, тому прийняття 30 сесією Расавської сільської ради рішення №4/71 від 26.09.2013 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відповідачу та видача Відповідачу свідоцтво на право власності на нерухоме майно є незаконним та порушує права Позивача, оскільки частина земельної ділянка Відповідача накладається на земельну ділянку Позивача, яка передбачається йому для відведення у власність.
У зв'язку з прийняттям незаконного рішення 30 сесії Расавської сільської ради №4/71 від 26.09.2013 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відповідачу та незаконною видачею Відповідачу свідоцтво на право власності на нерухоме майно, Позивач не може приватизувати земельну ділянку площею 0,12 га, що порушує право Позивача на приватизацію земельної ділянки.
З підстав, зазначених нижче рішення 30 сесії Расавської сільської ради №4/71 від 26.09.2013 р. є незаконним.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004 р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» судам слід мати на увазі, що спори, пов'язані із земельними відносинами, розглядаються в позовному провадженні.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).
Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004 р. розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.
Згідно ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Враховуючи те, рішення 30 сесії Расавської сільської ради №4/71 від 26.09.2013 р. порушує права Позивача, відповідно до вищезазначених норм ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 21 Цивільного кодексу України, роз'яснень Верховного суду України викладених в Постанові Пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004 р., з метою захисту порушених прав Позивача, необхідно визнати незаконними та скасувати рішення 30 сесії Расавської сільської ради №4/71 від 26.09.2013 р.
Згідно п. б) ч. З ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав
Згідно ч. 1 ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Згідно ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Для відновлення порушених прав Позивача необхідно визнати недійсним свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 05.10.2013 р. видане Відповідачу на земельну ділянку площею 0,1274 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1.
У зв'язку з визнанням недійсним свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 05.10.2013 р. повинна бути скасована також державна реєстрація речового права Відповідача на земельну ділянку, оскільки згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.
Також під час виготовлення проекту відведення земельної ділянки Відповідача відомості про земельну ділянку Відповідача були внесені до Поземельної книги, яка є одним із документів Державного земельного кадастру.
Відповідно до п. 60 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого Постановою КМУ №1051 від 17.10.2012 р. запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.
У зв'язку визнанням недійсними свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 05.10.2013 р. та скасуванням рішення 30 сесії Расавської сільської ради №4/71 від 26.09.2013 р. необхідно також скасувати запис про земельну ділянку в Поземельній книзі Державного земельного кадастру. Таке скасування запису в Поземельній книзі Державного земельного кадастру дасть можливість Позивачу внести відомості про свою земельну ділянку до Державного земельного кадастру на підставі розробленого ТОВ «Лідер Плюс» проекту відведення земельної ділянки.
Автоматизованою системою документообігу суду для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.
19.02.2014 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 122, 127 ЦПК України було винесено ухвалу та призначено справу до розгляду.
07.03.2014 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшло письмове заперечення відповідачки ОСОБА_3 в якому вона зазначає наступне:
Вважає, що вимоги Позивача є незаконними та необгрунтованими, а також у Позивача відсутнє право на звернення до суду, з наступних причин.
Відповідно до статті 40 Земельного кодексу України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених земельним Кодексом.
Вона, ОСОБА_3 - далі Відповідач, 10.06.2013 року подала заяву до сільської ради села Расавка, Кагарлицького району Київської області про надання дозволу на замовлення акту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва жилого будинку і ведення сільського господарства площею 0.12 га на території Расавської сільської ради в межах населеного пункту АДРЕСА_1.
Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України:
1. Право власності на землю - це право володіти, користуватися і" розпоряджатися земельними ділянками,
2. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України:
1. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
2. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.
3. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Відповідно до статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
21.06.2013 року 28-ю сесією 5го скликання Рішенням № 4/59 Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області було надано дозвіл Відповідачу на виготовлення проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва жилого будинку і ведення сільського господарства площею 0.12 га, по АДРЕСА_1. Проект із землеустрою подати на розгляд та затвердження сільської ради. Зробити запис у книзі реєстрації громадян яким безоплатно передані земельні ділянки у приватну власність.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України.
Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України,
1. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.
2. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
4. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.
Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара.
26.09.2013 року 30-ю сесією 5го скликання Рішенням № 4/71 Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області, розглянувши клопотання землевпорядної організації про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1, Расавська сільська рада вирішила:
1. затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Відповідача для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 32222286601:01:341:0021 на території Расавської сільської ради АДРЕСА_1 загальною площею 0.1274 га.
2. Передати у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 32222286601:01:341:0021 Відповідачу загальною площею 0,1274 га в АДРЕСА_1.
3. проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Відповідача для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1274 га в АДРЕСА_1 передати для зберігання та використання в роботі до Управління Держкомзему в Кагарлицькому районі Київської області.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
09.10.2013 Відповідачем було отримано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку), індексний номер 10585421, видане Реєстраційною службою Кагарлицького РУЮ Київської області (додаток 4).
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, право власності, земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
09.10.2013 Відповідачем було отримано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 10585519, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 176330032222, видане Реєстраційною службою Кагарлицького РУЮ Київської області (додаток 5).
Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України:
1. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
2. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України:
1. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
2. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 325 Цивільного кодексу України:
1. Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
2. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
3. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими,
Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.
Відповідно до статті 153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених Земельним кодексом та іншими законами України.
Як відомо з матеріалів справи, 26.09.2012 року Позивач подав заяву до Расавської сільської ради про надання дозволу на замовлення акту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва жилого будинку і ведення сільського господарства площею 0.12 га на території Расавської сільської ради в межах населеного пункту АДРЕСА_1 (в матеріалах еправи).
Рішенням Расавської сільської ради 18-ї сесії 5-го скликання № 5/7 від 03.10.2012 року було надано дозвіл Позивачу на замовлення проекту із землеустрою що до відведення земельної ділянки у власність для будівництва жилого будинку площею 0.12 га та для ведення особистого селянського господарства на території Расавської сільської ради в межах населеного пункту (в матеріалах справи). Отже бачимо що конкретно вулиця в рішенні незазначена.
Також слід зазначити, що відповідно до статті 118 Земельного кодексу України що визначає порядок безоплатної передачі земельної ділянки у власність, після отримання рішення, в даному випадку Расавської сільської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Позивачу необхідно було звернутись до землевпорядної організації, яка має ліцензію на виконання таких робіт, для розроблення землевпорядної документації на земельну ділянку. І Позивач дійсно звернувся, як відомо з матеріалів справи, до землевпорядної організації ТОВ «Лідер Плюс», з якою було укладено договір №292 від 10.09.2013 року на створення (передачу) документації із землеустрою та договір №293 від 10.09.2013 року на супровід документації із землеустрою. Тобто Позивач розпочинає виконувати необхідні проекти тільки через 11 місяців після отримання рішення сільської ради.
Саме тому Позивач отримав рішення № РВ-3200056372013 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 18.11.2013 року (в матеріалах справи) та відповідь Держземагенства від 10.12.2013 року що земельна ділянка, яка передбачається для передачі у власність Позивача накладається на земельну ділянку Відповідача площею 0,1274 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1. Дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно 05.10.2013 року(в матеріалах справи).
Вважає рішення Расавської сільської ради а також всіх органів щодо відведення земельної ділянки у власність Відповідача (ОСОБА_3) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 32222286601:01:341:0021 на території Расавської сільської ради АДРЕСА_1 загальною площею 0,1274 га, законними та такими що не підлягають скасування.
За таких обставин, зазначені у заперечені фактичні дані, а також додані письмові докази в повному обсязі спростовують позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3. Расавської сільської ради, треті особи Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі, Державна реєстраційна служба Кагарлицького РУЮ Київської області про скасування рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, які вказані в мотивувальній частині позовної заяви, та які наведені судом вище.
В судовому засіданні представник позивача, - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, які вказані в мотивувальній частині позовної заяви, та які наведені судом вище.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 проти позову заперечувала в повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені в запереченні, яке наведене судом вище.
В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_4 проти позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені в запереченні, яке наведене судом вище.
В судовому засіданні представник відповідача, - Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області, - ОСОБА_5 проти позову заперечувала в повному обсязі, підтримуючи позицію відповідачки ОСОБА_3 та її представника, - ОСОБА_4
Представник третьої особи, - управління держземагенства у Кагарлицькому районі в судове засідання не з»явився, проте на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява, в якій третя особа просить суд слухати справу без участі її представника.
Представник третьої особи, - державної реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області в судове засідання не з»явився, проте на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява, в якій третя особа просить суд слухати справу без участі її представника.
Суд, вислухавши позивача ОСОБА_1, який позов підтримав, представника позивача ОСОБА_2, який позов підтримав, відповідачку ОСОБА_3, яка проти позову заперечувала, представника відповідача ОСОБА_4, та представника відповідача ОСОБА_5, які проти позову заперечували, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позову, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Фактичні обставини справи, встановлені судом в судовому засіданні, та застосування до них норм матеріального та процесуального права.
Що стосується позову до ОСОБА_3.
Відповідно до статті 40 Земельного кодексу України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених земельним Кодексом.
Відповідачка ОСОБА_3 10.06.2013 року подала заяву до сільської ради села Расавка Кагарлицького району Київської області про надання дозволу на замовлення акту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва жилого будинку і ведення сільського господарства площею 0.12 га на території Расавської сільської ради в межах населеного пункту АДРЕСА_1.
Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України:
1. Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
2. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України:
1. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
2. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.
3. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Відповідно до статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
21.06.2013 року 28-ю сесією 5 - го скликання Рішенням № 4/59 Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області було надано дозвіл Відповідачу на виготовлення проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва жилого будинку і ведення сільського господарства площею 0.12 га, по АДРЕСА_1. Проект із землеустрою подати на розгляд та затвердження сільської ради. Зробити запис у книзі реєстрації громадян яким безоплатно передані земельні ділянки у приватну власність.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України.
Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України:
1. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.
2. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
4. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.
Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара.
26.09.2013 року 30-ю сесією 5го скликання Рішенням № 4/71 Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області, розглянувши клопотання землевпорядної організації про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1, Расавська сільська рада вирішила:
1. затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Відповідача для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 32222286601:01:341:0021 на території Расавської сільської ради АДРЕСА_1 загальною площею 0.1274 га.
2. Передати у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 32222286601:01:341:0021 Відповідачу загальною площею 0,1274 га в АДРЕСА_1.
3. проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Відповідача для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1274 га в АДРЕСА_1 передати для зберігання та використання в роботі до Управління Держкомзему в Кагарлицькому районі Київської області.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, права власності на земельну ділянку, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
09.10.2013 Відповідачем було отримано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку), індексний номер 10585421, видане Реєстраційною службою Кагарлицького РУЮ Київської області.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, право власності, земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
09.10.2013 Відповідачем було отримано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 10585519, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 176330032222, видане Реєстраційною службою Кагарлицького РУЮ Київської області (додаток 5).
Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України:
1. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
2. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України:
1. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
2. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 325 Цивільного кодексу України:
1. Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
2. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
3. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.
Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.
Відповідно до статті 153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених Земельним кодексом та іншими законами України.
Як відомо з матеріалів справи, 26.09.2012 року Позивач подав заяву до Расавської сільської ради про надання дозволу на замовлення акту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва жилого будинку і ведення сільського господарства площею 0.12 га на території Расавської сільської ради в межах населеного пункту АДРЕСА_1.
Рішенням Расавської сільської ради 18-ї сесії 5-го скликання № 5/7 від 03.10.2012 року було надано дозвіл Позивачу на замовлення проекту із землеустрою що до відведення земельної ділянки у власність для будівництва жилого будинку площею 0.12 га та для ведення особистого селянського господарства на території Расавської сільської ради в межах населеного пункту (в матеріалах справи). Проте, як вбачається зі змісту рішення ради, назва вулиці в рішенні незазначена.
Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, що визначає порядок безоплатної передачі земельної ділянки у власність, після отримання рішення, в даному випадку Расавської сільської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Позивачу необхідно було звернутись до землевпорядної організації, яка має ліцензію на виконання таких робіт, для розроблення землевпорядної документації на земельну ділянку. І Позивач дійсно звернувся, як відомо з матеріалів справи, до землевпорядної організації ТОВ «Лідер Плюс», з якою було укладено договір №292 від 10.09.2013 року на створення (передачу) документації із землеустрою та договір №293 від 10.09.2013 року на супровід документації із землеустрою. Тобто Позивач розпочинає виконувати необхідні проекти тільки через 11 місяців після отримання рішення сільської ради.
Саме тому Позивач отримав рішення № РВ-3200056372013 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 18.11.2013 року (в матеріалах справи) та відповідь Держземагенства від 10.12.2013 року що земельна ділянка, яка передбачається для передачі у власність Позивача накладається на земельну ділянку Відповідача площею 0,1274 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1. Дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно 05.10.2013 року(в матеріалах справи).
Отже, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що ОСОБА_3 не може бути відповідачем по даній справі. Свою позицію суд обґрунтовує наступним.
ОСОБА_3 скористалася своїм конституційним правом на безоплатне отримання земельної ділянки, яке, зокрема, конкретизовано в ст. 40 ЗК України, шляхом подання заяви до сільської ради села Расавка Кагарлицького району Київської області про надання дозволу на замовлення акту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва жилого будинку і ведення сільського господарства площею 0.12 га на території Расавської сільської ради в межах населеного пункту АДРЕСА_1.
Заява була подана у відповідності з положеннями ст. 118 ЗК України.
На підставі поданої заяви ОСОБА_3 21.06.2013 року 28-ю сесією 5 - го скликання Рішенням № 4/59 Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області було надано дозвіл Відповідачу на виготовлення проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва жилого будинку і ведення сільського господарства площею 0.12 га, по АДРЕСА_1. Проект із землеустрою подати на розгляд та затвердження сільської ради. Зробити запис у книзі реєстрації громадян яким безоплатно передані земельні ділянки у приватну власність.
Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України, зокрема, ОСОБА_3, має право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара.
26.09.2013 року 30-ю сесією 5го скликання Рішенням № 4/71 Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області, розглянувши клопотання землевпорядної організації про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1, Расавська сільська рада вирішила:
1. затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Відповідача для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 32222286601:01:341:0021 на території Расавської сільської ради АДРЕСА_1 загальною площею 0.1274 га.
2. Передати у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 32222286601:01:341:0021 Відповідачу загальною площею 0,1274 га в АДРЕСА_1.
3. проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Відповідача для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1274 га в АДРЕСА_1 передати для зберігання та використання в роботі до Управління Держкомзему в Кагарлицькому районі Київської області.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
09.10.2013 Відповідачем було отримано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку), індексний номер 10585421, видане Реєстраційною службою Кагарлицького РУЮ Київської області.
Відповідно, ОСОБА_3 не порушено законодавства України, зокрема, що стосується земельних відносин, тому позивач ОСОБА_1 юридично не коректно зазначив ОСОБА_3 в позовній заяві як відповідача.
Суд вважає, що ОСОБА_3 в даному спорі може виступати лише в якості третьої особи на стороні відповідача.
Свою позицію суд обґрунтовує нормами процесуального права, тобто ЦПК України.
Так згідно ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєча сний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридич них осіб, інтересів держави.
Відповідно, як вбачається зі змісту статті, в даному випадку позивач має права звертатися до суду за захистом його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд не вбачає в діях відповідачки ОСОБА_3 будь - яких дій, які б були направлені на порушення, не визнаня або оспорювання прав чи інтересів позивача ОСОБА_1
Крім того, суд зазначає, що захист прав здійснюється лише у разі їх порушення.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загаль ним засадам цивільного законодавства.
Цивільне судочинство захищає права та інтереси не лише позивача, але й відповідача, наприклад, у разі постановлення рішення про відмову у позові, а також третіх осіб, які за являють самостійні вимоги на предмет спору.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_3 в даній справі може виступати як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, що передбачено ст. 34 ЦПК України.
Отже, суд вважає, що подання позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 є не обґрунтованим, та таким, що не підлягає до задоволення.
Що стосується позову до Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області.
Так, дійсно, згідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатному власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Згідно ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Користуючись правом, передбаченим ст. 118 Земельного кодексу України на приватизацію земельної ділянки в межах норм безоплатної передачі, ОСОБА_1 звернувся до Расавської сільської ради із заявою про надання дозволу на замовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства на території Расавської сільської ради в межах населеного пункту.
Рішенням 18 сесії Расавської сільської ради №5/7 від 03.10.2012 р. Позивачу було надано дозвіл на замовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Расавської сільської ради в межах населеного пункту.
Проте, як вбачається зі змісту вищевказаного рішення, позивачу ОСОБА_1 було надано дозвіл на замовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Расавської сільської ради в межах населеного пункту, проте про АДРЕСА_1 в даному рішенні взагалі не вказано.
На підставі вищевказаного рішення 18 сесії Расавської сільської ради Позивач звернувся до землевпорядної організації ТОВ «Лідер Плюс», з яким було укладено договір №292 від 10.09.2013 р. на створення (передачу) документації із землеустрою та договір №293 від 10.09.2013 р. на супровід документації із землеустрою.
Згідно укладених договорів ТОВ «Лідер Плюс» було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Позивачу для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Расавської сільської ради АДРЕСА_1.
Проте, знову ж таки, суд звертає увагу на ту обставину, що при виготовленні проекту було допущено значних помилок, які, зглядаючись на норми ЗК, є не допустимими.
Так, технічне завдання на виконання робіт не датоване.
На акті встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків взагалі відсутні підписи суміжних землевласників ОСОБА_9 та ОСОБА_6, що є грубим порушенням норм ЗК України.
Крім того, вищевказаний акт датовано 2012 роком, що не відповідає дійсності, так як судом встановлено, що в 2012 році такий акт складений бути не міг, так як зглядаючись на дати рішень сесії, дати висновків, такий акт міг бути складений лише в 2013 році.
Вищевказані обставини дають підстави для сумнівів щодо відповідності проекту нормам ЗК України.
В подальшому розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Лідер Плюс» подало до Управління Держземагентства у Кагарлицькому районі для внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
Після розгляду Управлінням Держземагентства у Кагарлицькому районі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державним кадастровим реєстратором Упарвління було прийнято рішення №РВ-3200056372013 від 18.11.2013 р. про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки.
На запит адвоката ОСОБА_2 Управління Держземагентства у Кагарлицькому районі надало відповідь №01-17-884 від 10.12.2013 р., в якій було повідомлено, що земельна ділянка, яка передбачається для передачі у власність Позивача накладається на земельну ділянку ОСОБА_3 (далі-Відповідач) площею 0,1274 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1. Дата реєстрації речового права на нерухоме майно 05.10.2013 р.
Також, на запит адвоката ОСОБА_2 Управлінням Держземагентства у Кагарлицькому районі було надано копію проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відповідача.
Суд критично відноситься до твердження позивача та його представника, що у зв'язку з тим, що земельна ділянка Відповідача ОСОБА_3 частково накладається на земельну ділянку, яка передбачається для відведення у власність Позивача ОСОБА_1, чим порушуються права Позивача на отримання земельної ділянки шляхом безоплатної приватизації.
Свою критичність суд обґрунтовує тим, що в матеріалах справи відсутні будь - які належні докази в розумінні ст.ст. 57, 58, 59, 64 ЦПК України, які б засвідчували б належним чином вищевказане твердження позивача.
Як було зазначено вище, дозвіл на замовлення проекту відведення земельної ділянки Позивачу було надано рішенням 18 сесії Расавської сільської ради №5/7 від 03.10.2012 р., а Відповідачу було надано дозвіл на замовлення проекту відведення земельної ділянки рішенням 28 сесії Расавської сільської ради №4/59 від 21.06.2013 р.
Дійсно, Позивач раніше звернувся до Расавської сільської ради із заявою про надання земельної ділянки у власність, ніж Відповідач із заявою про передачу їй у власність земельної лілянки, проте, як вбачається із змісту рішення сесії, як було вказано судом вище, позивачу надавалася земельна ділянка в межах сільської ради, мова про АДРЕСА_1 в рішення сесії не йшлася.
Напроти, згідно рішення XXVІІІ сесії V скликання № 459 від 21.06.2013 року ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1.
Суд критично відноситься до твердження позивача про те, що позивач мав першочергове право на виділення земельної ділянки, тому прийняття 30 сесією Расавської сільської ради рішення №4/71 від 26.09.2013 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відповідачу та видача Відповідачу свідоцтво на право власності на нерухоме майно є незаконним та порушує права Позивача, оскільки частина земельної ділянка Відповідача накладається на земельну ділянку Позивача, яка передбачається йому для відведення у власність.
Свою критичність суд обґрунтовує тим, що позивачем не наведено ні обставин, ні наведено норм ЗК України, на підставі яких він має першочергове право на виділення земельної ділянки.
Суд вважає, що ні позивачем ні його представником в судовому засіданні не надані докази незаконності рішення 30 сесії Расавської сільської ради №4/71 від 26.09.2013 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відповідачу.
Ні позивачем ні його представником не наведено доказів незаконності видачі свідоцтва на право власності на нерухоме майно.
Так, згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004 р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» судам слід мати на увазі, що спори, пов'язані із земельними відносинами, розглядаються в позовному провадженні.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).
Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004 р. розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.
Відповідно, суд перевіривши законність органу місцевого самоврядування, - Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області про передачу земельної ділянки ОСОБА_3, не знаходить підстав для ухвалення рішення про недійсність рішення органу місцевого самоврядування, так як вважає, що правовий акт індивідуальної дії, - Рішення 30 сесії Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області № 471 від 26.09.2013 року не суперечить актам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 60 «Порядку ведення Державного земельного кадастру», затвердженого Постановою КМУ №1051 від 17.10.2012 р., Постановою Пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст. ст. 118, 121 152, 158, 198 ЗК України, ст.ст. 215, 218 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Расавської сільської ради Кагарлицького району Київської області, треті особи, - управління держземагенства у Кагарлицькому районі, Державної реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області про скасування рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст.223 ЦПК України.
Суддя: О. В. Закаблук