Справа № 368/291/14-ц
Провадження № 2/368/160/14
Рішення
іменем України
"26" березня 2014 р. м. Кагарлик
Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
Головуючого: судді Закаблука О.В.
При секретарі: Лєвшин Н.О.
З участю:
Позивачки: ОСОБА_1
Представника третьої особи: Карнов А.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, - служба у справах дітей Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, Кагарлицька міжрайонна прокуратура Київської області про позбавлення батьківських прав, суд, -
18.02.2014 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, - служба у справах дітей Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, Кагарлицька міжрайонна прокуратура Київської області про позбавлення батьківських прав, в якій позивачка просить суд винести рішення, яким:
- позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новосілки, Кагарлицького району, Київської області, батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_15 року у місті Києві;
- залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог - Службу у справах дітей Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, для надання висновку у справах та зобов'язати її надати такий висновок щодо предмету спору.
- вислухати думку ОСОБА_4 і врахувати таку при розгляді цієї справи.
- допитати як свідків ОСОБА_5 (АДРЕСА_1), ОСОБА_6 (АДРЕСА_2).
Автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 11 - 1 ЦПК України для розгляду даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В.
19.02.2014 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 122, 127 ЦПК України було винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, посилаючись на обставини, які викладені в мотивувальній частині позовної заяви.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з»явився, проте на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява від відповідача, в якій він просить суд слухати справу без його участі, позов визнає в повному обсязі.
В судовому засіданні представник третьої особи, - Кагарлицької міжрайонної прокуратури Київської області Карнов А.О. позов підтримав в повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, які містяться в позовній заяви та на висновок органу опіки та піклування.
Представник третьої особи, - служби у справах дітей Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з»явився, проте на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява, в якій третя особа просить суд слухати справу без участі представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В судовому засіданні, дитина сторін по справі, - ОСОБА_4 позов підтримала, та пояснила суду, що не бачила батька вісім років і навіть не розмовляла з ним. Ніяких турботи про себе: привітань, подарунків або грошей від нього не отримувала.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що знає позивачку ОСОБА_1 близько 7 років, товаришує з нею та її сім»єю.
Певний час була її сусідкою, її дитина товаришує з дитиною позивачки.
За весь час, скільки знає позивачку, вона ні разу не бачила відповідача ОСОБА_3, фактично про нього майже ніколи не чула.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що знає позивачку та відповідача з їхнього одруження.
Весь цей час товаришує з позивачкою ОСОБА_1, товаришують сім»ями. З моменту розірвання шлюбу, близько вже 8 - ми років вона ні разу не бачила відповідача, зі слів позивачки та її дитини знає про той факт, що відповідач взагалі не цікавиться дитиною, дитина не бачила батька вже близько 8 років, він не телефонує своїй дочці взагалі.
Суд, вислухавши позивачку ОСОБА_1, представника Кагарлицької міжрайонної прокуратури, ОСОБА_4 які позов підтримали, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення позову, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та застосування до них норм матеріального та процесуального права.
З відповідачем, - ОСОБА_3 позивачка ОСОБА_1 перебувала в шлюбних відносинах з 11 листопада 2000 року.
Даний факт підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1, яке видано 11 листопада 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Московського районного управління юстиції, з якого видно, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець с. Новосілки Кагарлицького району Київської області та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка м. Київ, одружилися 11 листопада 2000 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження 11 листопада 2000 року зроблено запис за № 887.
Прізвища після одруження:
чоловіка - ОСОБА_3;
дружини, - ОСОБА_1.
Так як спільне шлюбне сімейне життя у сторін не склалося, сторони шлюб розірвали.
Даний факт підтверджується наступними доказами:
- свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2, яке видане 22 лютого 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, з якого видно, що шлюб між чоловіком ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвання шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 135 від 22 лютого 2007 року.
Прізвище дружини після розірвання шлюбу , - ОСОБА_1.
Від спільного подружнього життя сторони мають дитину, - дочку - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6.
Даний факт підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, яке видано 10 серпня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Московського районного управління юстиції в м. Києві, з якого видно, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_15 року в м. Києві, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 27 квітня 2001 року зроблено відповідний запис за № 494.
В графі «батько» зазначений відповідач, - ОСОБА_3.
В графі «мати» зазначена позивачка, - ОСОБА_1.
Як встановлено судом в судовому засіданні з пояснень сторін та матеріалів справи, після розірвання шлюбу дочка сторін, - ОСОБА_4 постійно проживає з своєю матір»ю, позивачкою по справі, - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 (підтверджено довідкою дитячої поліклініки); зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5.
Відповідач ОСОБА_3 станом на час слухання справи фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6.
Проте, відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Як встановлено судом в судовому засіданні з пояснень учасників процесу, свідків, матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дочки.
Згідно положень ст. 141 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Зокрема, відповідно до статті 150 СК України батьки зобов'язані:
- виховувати дитину в дусі поваги до права та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини;
- піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; --
- забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти;
- готувати її до самостійного життя;
- поважати дитину.
Як встановлено судом в судовому засіданні, з моменту розладу сімейних відносин, жодний з цих обов'язків відповідач ОСОБА_3 не виконує, не підтримує своє батьківство.
Понад сім років відповідач ОСОБА_3 ніяким чином не піклується про дочку, не виявляє ініціативи щодо спілкування та побачень з дитиною.
Крім того, відповідач не заохочує дочку ні матеріально, ні морально. За час проживання окремо від дитини, відповідач не цікавиться розвитком і станом здоров'я дитини, її проблемами та успіхами.
Зокрема, не відвідує школу, в якій дитина навчається, не має уяви щодо прізвища керівника класу дитини, не допомагає дитині у навчанні. Не відвідує дитину вдома, навіть тоді, коли дочка хворіє. Також, ніколи не проводить з дитиною вільний від роботи час, навіть тоді, коли в нього є відпустка. Не надає жодної матеріальної допомоги дочці. Крім того, не купує дитині одяг, книги, харчування, ліки, ігри, музичні інструменти, спортивне обладнання та інше, що сприяє розвитку, навчанню і вихованню. Не виявляє батьківську повагу, не вітає дочку з святами, зокрема, з Днем Святого Миколая, Новим роком, Різдвом Христовим, з днем народження, не дарує подарунки.
Таким чином, відповідач не підтримує родинні відносини з ОСОБА_4. Після порушення позивачкою ОСОБА_1 питання про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 відповідач продовжує байдуже ставиться до дочки, не опікується її долею, про що дитині дуже прикро.
Як видно з матеріалів справи, 13 листопада 2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Кагарлицького районного суду Київської області з позовною заявою про стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_4.
12 лютого 2013 року Кагарлицьким районним судом Київської області було винесене рішення, копія якого міститься в матеріалах справи, вказуючи на негайне його виконання.
Проте, вищевказане рішення суду ані в добровільному, ані в примусовому порядку відповідачем не виконується.
Текст рішення від 12 лютого 2013 року не містить інформації про набрання ним законної сили та його оскарження до судів вищих інстанцій, тому факт його виконання відсутній. З огляду положень статті 194 СК України рішення про присудження аліментів приймається до виконання шляхом видачі виконавчого листа. Відрахування аліментів на дитину в порядку ст. 187 СК України відповідачем не вирішувалося (копії довідок з місць його роботи додаються).
Отже, через ігнорування обов'язків щодо дитини відповідач ОСОБА_3 призвів не тільки до зволікання негайного виконання рішення суду, а й до порушення права на аліменти неповнолітньої дитини і до обмеження її законних інтересів в частині права дитини на утримання від рідного батька.
Згідно положень ч. 6 ст. 12 Закону України „Про охорону дитинства" передбачено, що батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
З огляду на вищевказане, на пояснення позивачки, дитини відповідача, свідків, матеріалів справи, суд вважає що наведена вище поведінка ОСОБА_3 є порушенням вказаного положення Закону України „Про охорону дитинства", а тому згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.
Що стосується житлово - побутових умов проживання дитини відповідача, то судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та дитина сторін по справі, - ОСОБА_4 проживають в місті Києві в трьохкімнатній квартирі з матір»ю позивачки, - ОСОБА_11.
Відносини в нашій сім'ї дружні. Між нами існує взаємоповага та взаєморозуміння.
Позивачка ОСОБА_1 працююєу ФОП ОСОБА_12 перукарем, що підтверджується відповідною довідккою.
Всі дорослі члени сім'ї піклуються про здоров'я дитини, - ОСОБА_4 її фізичний, духовний та моральний розвиток. Дитина постійно пізнає світ в широкому колі бачення: навчається в Спеціалізованій школі з поглибленим вивченням української мови та літератури № 260 Голосіївського району міста Києва, додатково вивчає англійську мову, відвідує кружки дитячої творчості (займається орігамі, малюванням, вишиванням бісером), відвідує зі мною та родиною найкращі краєвиди нашої держави та інше.
Згідно з міжнародними та національними правовими нормами до прав дитини належить, зокрема, право на врахування її думки щодо питань, які стосуються її життя.
Зокрема, відповідно до положень частини першої статті 12 Конвенції ООН від 20 листопада 1989 р. "Про права дитини" (ратифікована Україною 27 лютого 1991 р.) держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Так, з цією метою дитині надається можливість бути заслуханою в ході судового розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Крім того, згідно з положеннями статті 171 СК України думка дитини має бути врахована при вирішенні питань, що стосуються її життя.
Таким чином, думка ОСОБА_4 яка надала пояснення суду, які приведені судом вище, врахована судом при розгляді цієї справи.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
У зв'язку з цим вищезазначений орган був залучений до участі в справі як третя особа, та надав суду висновок, в якому зазначено наступне:
Орган опіки та піклування - Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, у зв'язку з розглядом Кагарлицьким районним судом Київської області цивільної справи № 369/291/14-ц, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, розглянувши в порядку визначеному статтею 19 Сімейного кодексу України, питання про необхідність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7, який проживає за адресою: АДРЕСА_6, відносно малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_12, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3, встановив наступне:
Батьки дитини - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.11.2000 по 22.02.2007 рік.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 участі у вихованні малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_12, не приймає, що підтверджується характеристикою учениці спеціалізованої школи з поглибленим вивченням української мови та літератури № 260 міста Києва, довідкою Амбулаторії загальної практики сімейної медицини № З КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Голосіївського району м. Києва".
Малолітня ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_12, проживає з матір'ю, бабусею та дідусем за адресою: АДРЕСА_4, забезпечена усім необхідним для повноцінного життя та розвитку, що підтверджене актом обстеження житлових умов від 03.03.2014 року.
ОСОБА_3 не виконує покладених на нього обов'язків, передбачених Сімейним кодексом України, щодо виховання та розвитку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_16, - не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не спілкується з нею у обсязі необхідному для усвідомлення турботи про себе, не сприяє засвоєнню загально визначених норм моралі, матеріально не утримує дитину, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, що в свою чергу, є підставою для позбавлення батьківських прав відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України.
ОСОБА_3 від добровільного матеріального утримання дитини усунувся, про що свідчить рішення Кагарлицьким районним судом Київської області від 12.02.2014 року про примусове стягнення аліментів.
На неодноразові запрошення до Служби у справах дітей та на засідання Комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_3 не з'явився.
Відповідно до частини 2 статті 171 Сімейного кодексу України, дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору про позбавлення батьківських прав.
При вивченні думки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6, з'ясовано, що малолітня вважає позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав справедливим.
В своїх письмових поясненнях від 03.03.2014 року ОСОБА_4 вказала, що не бачила батька вісім років і навіть не розмовляла з ним. Ніяких турботи про себе: привітань, подарунків або грошей від нього не отримувала.
Комісія з питань захисту прав дитини, розглянувши дане питання на засіданні 19.03.2014 року (протокол № 5), прийняла рішення про необхідність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_14.
На підставі рішення Комісії з питань захисту прав дитини від 19.03.2014 року, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація - орган опіки
та піклування, вважає за необхідне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_14.
Судові витрати.
Що стосується судових витрат, то суд на підставі ст. 88 ЦПК України приходить до висновку щодо стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь держави 243 грн. 60 коп. судового збору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.ч. 4, 5 ст. 19, п. 2 ч. 1 ст. 164, ст. 165 СК України, ст.ст 88, 215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, - служба у справах дітей Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, Кагарлицька міжрайонна прокуратура Київської області про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Новосілки Кагарлицького району Київської області, батьківських прав відносно дочки, - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_15, уродженки м. Київ, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3, видане 10 серпня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Московського районного управління юстиції. в м. Києві.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Новосілки Кагарлицького району Київської області, на користь держави 243 грн. 60 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст.223 ЦПК України
Суддя: О. В. Закаблук