Справа № 368/75/14-ц
Провадження № 2 - п/368/4/14
іменем України
"01" квітня 2014 р. Кагарлицький районний суд Київської області
В складі:
Головуючий: суддя Закаблук О.В.
При секретарі: Лєвшин Н.О..
Позивачки: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області в залі суду заяву про перегляд заочного рішення у справі № 368/75/14 - ц, за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним, суд, -
15.01.2014 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним, ( а.с., 1), в якій позивачка просила суд винести рішення, яким:
- визнати порушеними права ОСОБА_1 як споживача.
- визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту №2005331321 ві 20.08.2013 р., укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерни товариством «ОТП Банк».
- визнати недійсним договір добровільного страхування життя №04/05/НОМЕР_1 ві 20.08.2013 р., укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерни] товариством «ОТП Банк».
- визнати недійсним договір добровільного страхування держателя кредитної картки №06/08/НОМЕР_1 від 20.08.2013 р., укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк».
Автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 11 - 1 ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.
17.01.2014 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 122, 127 ЦПК України було винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено слухання на 30.01.2014 року, ( а.с., 22).
Як видно з матеріалів справи відповідачем було отримано повістку на слухання справи, яка була призначена на 30.01.2014 року. Даний факт підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, (а.с., 23).
30.01.2014 року слухання справи було відкладено на 06.02.2014 року в зв»язку з неявкою представника відповідача, явка якого судом була визнана обов»язковою, ( а.с., 34).
В судове засідання, яке відбулося 06.02.2014 року представник відповідача не з»явився повторно, хоча був повідомлений судом належним чином про день, час та місце слухання справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, (а.с., 36.)
Відповідно, судом на підставі ст.ст. 224 - 227 ЦПК України 06.02.2014 року було винесено рішення, ( а.с., 39 - 43), яким:
Визнати порушеними права ОСОБА_1 як споживача.
Визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту №2005331321 ві 20.08.2013 р., укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерни товариством «ОТП Банк».
Визнати недійсним договір добровільного страхування життя №04/05/НОМЕР_1 ві 20.08.2013 р., укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерни] товариством «ОТП Банк».
Визнати недійсним договір добровільного страхування держателя кредитної карки №06/08/НОМЕР_1 від 20.08.2013 р., укладений між ОСОБА_1 т Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк».
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь держави судові витрати 243 грн. 60 коп.
13.02.2014 року вищевказане рішення суду було направлено на адресу відповідача, - ПАТ «ОТП Банк», (а.с. 45).
24.02.2014 року копія заочного рішення була отримана відповідачем.
11.03.2014 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла заява про перегляд заочного рішення у справі № 368/75/14 - ц, ( а.с., 50 - 51), в резолютивній частині якої відповідач просить суд:
- прийняти заяву про перегляд заочного рішення до розгляду;
- скасувати заочне рішення у справі № 368/2011/13 - ц.
Свої вимоги відповідач в мотивувальній частині заяви обґрунтовує наступним:.
06.02.2014 р. Кагарлицьким районним суд Київської області ухвалено заочне рішення за позовом ОСОБА_1 до АТ «ОТП Банк» про визнання кредитного договору недійсним, яким позовні вимоги позивача задоволено повністю, визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту.
АТ «ОТП Банк» повідомляє, що не мав можливості прийняти участь у судовому засіданні з поважних причин, оскільки був зайнятий в цей час в іншому судовому засіданні, а саме - Апеляційному суді Чернігівської області у справі №22/795247/2014 (копія повістки про виклик додається).
Крім того, Відповідач заперечує проти задоволення позову в повному обсязі, позовні вимоги вважає незаконними та необгрунтованими з огляду на нижчевикладене. Укладений з Позивачем договір кредиту також відповідає всім вимогам чинного законодавства та вимогам, що ставляться до такого типу договорів.
Й Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного Законодавства., а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; - правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Як вбачається з позову жодна із перелічених умов Банком не порушена, отже відсутні будь-які правові підстави вимагати визнання договору недійсним.
На виконання умов договору, яким передбачено цільове використання кредитних коштів, АТ «ОТП Банк» (далі - Відповідач) здійснив безготівкове перерахування суми кредиту на поточний рахунок продавця товару.
Перерахувавши грошові кошти на рахунок продавців товару/послуг, Відповідач виконав свої зобов'язання перед Позивачем вчасно та в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України (Кодекс), інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір між сторонами підписаний повноваженими особами, він містить всі суттєві умови передбачені законом для договорів і які мають істотне значення, а також які були узгодженні сторонами шляхом звернення позивача з пропозицією щодо укладання договору та погодження відповідачем на укладання такого договору.
Договір, укладений Відповідачем та Позивачем відповідає вимогам чинного законодавства, п тому числі ст. 203 ЦК України. Кредитний договір було укладено у письмовій формі та своїм підписом позивач підтвердив свою згоду з умовами кредитного договору. До того ж договір укладено при вільному волевиявленні сторін, зміст умов договору був відомий позивачу при його укладанні, грошові кошти за умовами договору надані кредитором у повному обсязі.
У відповідності із статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ст.628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч.І)
Під час укладення Договору Позивач мав весь необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення позивача було вільним і відповідало його внутрішній волі, що підтверджено його особистим підписом на кредитному договорі.
Під час укладання оспорюваного Договору підпис на Договорі з боку Відповідача було виконано з використанням факсимільного відтворення печатки та підписів уповноважених осіб Відповідача. При цьому, Позивач, підписанням Договору надав свою згоду (п. 3.19. Договору) на такий порядок його укладання, засвідчив свою обізнаність з усіма умовами Договору.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Зі змісту п. 3 ст. 207 ЦК України випливає, що передбачена пунктом 3 цієї норми письмова згода сторін на використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису є лише формою підтвердження відповідного факсимільного відтворення підпису його власноручному аналогу. Відсутність такої письмової угоди у випадку вчинення дій по виконанню договору, підписаного факсиміле, не може бути умовою недійсності повністю виконаного правочину.
Вказана правова позиція підтверджується рішенням апеляційного суду м. Києва у аналогічній справі (додається).
Отже, підписання в даному випадку Договору зі сторони Відповідача 3 за допомогою факсимільного відтворення підпису та печатки не є підставою для визнання його недійсним.
Таким чином, Кредитний договір є справедливим і зрозумілим, не порушує прав Позивача, не містить двозначних формулювань і повністю відповідає вимогам ЦКУ, Закону України «Про захист прав споживачів. Вимоги, встановлені ч. І ст.203 ЦКУ сторонами дотримані повністю.
Договір підписаний Позивачем, є дійсним і обов'язковим до виконання. Грошові кошти відповідно до умов договору кредиту Позивачем отримано шляхом перерахування за його дорученням на рахунок продавця товарів/послуг.
Заочне рішення отримане Відповідачем 24.02.2014 р., про що свідчить відбиток штампу реєстрації вхідної кореспонденції. Враховуючи викладене, заява про перегляд подаєтсья в межах строку, встановленого чинним законодавством.
Слухання справи було призначено на 01.04.2014 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 01.04.2014 року, позивачка ОСОБА_1 проти вимог, викладених в заяві, заперечувала.
В судове засідання, яке відбулося 01.04.2014 року представник відповідача не з»явився, хоча був повідомлений судом належним чином про день, час та місце слухання справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Суд, вислухавши позивачку ОСОБА_1, яка заперечувала проти заяви відповідача, та, відповідно, заперечувала проти скасування заочного рішення, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо відмови в задоволенні заяви щодо скасування заочного рішення, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Згідно ст.. 231 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засі данні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження пред ставників, після чого повідомляє зміст заяви і з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:
1) залишити заяву без задоволення;
2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загально му порядку.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволен ня заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановле ному цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Згідно ст 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Обґрунтування відмови в скасуванні заочного рішення.
По - перше, що стосується норм процесуального права, які були застосовані судом при винесенні заочного рішення, то суд критично відноситься до тієї обставини, що, як зазначено в мотивувальній частині заяви про скасування заочного рішення, АТ «ОТП Банк» повідомляє, що не мав можливості прийняти участь у судовому засіданні з поважних причин, оскільки був зайнятий в цей час в іншому судовому засіданні, а саме - Апеляційному суді Чернігівської області у справі №22/795247/2014 (копія повістки про виклик додається).
Свою критичність суд обґрунтовує тим, що згідно ст.. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який повідомлений судом належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно, представник відповідача, - Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» належним чином був повідомлений судом про день, час та місце слухання справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, - а.с., 36.
Позивачка ОСОБА_1 не заперечувала проти заочного слухання справи, та, відповідно, не заперечувала проти винесення заочного рішення.
Відповідно, суд вважає, що ним не було допущено порушення норм процесуального права при винесенні заочного рішення, напроти відповідачем не було дотримано вимог ст. 224 ЦПК України, а саме, не повідомлено належним чином про ту обставину, що представник відповідача не може бути присутнім в судовому засіданні, з зазначенням та підтвердженням належним чином причин не можливості бути присутнім в судовому засіданні.
Згідно ст. 225 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за загальними правилами з винятками і доповненнями, вста новленими цією главою, що і було зроблено судом.
По - друге, суд наголошує на тій обставині, що докази, на які посилається відповідач в мотивувальній частині заяви про скасування заочного рішення, були надані відповідачем до суду ще до винесення заочного рішення, а тому, на думку суду, не можуть слугувати підставою для правильного вирішення справи, так як вони були враховані при винесенні заочного рішення..
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно ст 233 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального по рядку, встановленого цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України, суд, -
Заяву про перегляд заочного рішення у справі № 368/75/14 - ц, за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом п»яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: О. В. Закаблук