Справа № 505/595/14-к Провадження 1-кп/505/115/2014р.
27.05.2014 року Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
потерпілої - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Котовську Одеської області кримінальне провадження № 1-кп/505/115/14, зареєстроване в ЄРДР 16.10.2013 року за № 12013170180001619 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Охальцихе Грузія, українця, громадянина України, освіта середня, військовозобов'язаного, одруженого, проживаючого АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше засудженого:
01.07.2013 року Котовським міськрайонним судом Одеської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України з іспитовим строком на 2 роки,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст. 185 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , в лютому 2013 року, більш точної дати встановити не надалось можливим, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , з метою заволодіння чужим майном, пройшов на територію домоволодіння потерпілого ОСОБА_5 , де через вікно проник в гараж. З вказаного приміщення з корисливих мотивів, таємно викрав запчастини від автомобіля марки ГАЗ, а саме колінчатий вал, вартістю 500грн, розподілюючий вал - 400грн., 2 півосі - 800грн., 2 амортизатора - 300грн.. Заволодівши викраденим з місця скоєння кримінального правопорушення зник, завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 2000грн..
Він же, 15.10.2013 року, у вечірній час, знаходячись на території бази «Прогрес» по АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності потерпілому ОСОБА_7 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, таємно викрав автомобільний акумулятор, вартістю 150грн., 6 автомобільних ресор - 120грн., електричний двигун, потужністю 2,2 Кв - 200грн., лебідки вантажопідйомністю 2т - 135грн, алюмінієвий бідон, ємкістю 40л - 170грн., 2 металевих ящика - 120грн., металеву трубу, довжиною 1м - 30грн., весняну куртку - 55грн.. Заволодівши викраденим, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 980грн..
Він же, 30.12.2013 року, близько 18.00, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4 , з метою заволодіння чужим майном, пройшов на подвір'я домоволодіння потерпілої ОСОБА_6 , звідки з корисливих спонукань, таємно, викрав 200кг металобрухту, на загальну суму 380грн.. З викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, завдавши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.
Він же, в період з 30.01.2014 року по 28.02.2014 року, відкривши вікно будинку АДРЕСА_4 , з метою заволодіння чужим майном, неодноразово проникав в будинок ОСОБА_6 , звідки з корисливих спонукань, таємно, викрадав майно потерпілої.
Так, 30.01.2014 року, біля 17.00, викрав холодильник, вартістю 1500грн. та газову плиту - 500грн..
13.02.2014 року, близько 01.00, викрав газовий котел, вартістю 1000грн..
14.02.2014 року, біля 14.00, викрав дерев'яні міжкімнатні двері, вартістю 300грн..
28.02.2014 року, біля 02.00, викрав кондиционер марки «Самсунг», вартістю 4000грн. та керамічний унітаз - 1000грн..
Своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 8680грн..
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст. 185 КК України, визнав повністю. Суду показав, що з потерпілим ОСОБА_5 був раніше знайомий, так як проживав по сусідстві. Декілька разів бував у потерпілого на подвір'ї будинку. В лютому 2013 року, більш точної дати не пам'ятає, він побачив, як потерпілий пішов з дому та вирішив проникнути в гараж останнього та викрасти якийсь металобрухт. Зайшовши на подвір'я будинку, відкрив вікно в гаражі та проник до приміщення. З гаражу викрав колінчатий вал, розподілюючий вал, 2 півосі та 2 амортизатора, які здав в пункт прийому металобрухту. Завдані збитки потерпілому не відшкодував.
З потерпілим ОСОБА_7 був знайомий, так як працював у нього на базі різноробочим. Останній не виплатив йому заробітну плату за декілька місяців, а тому він вирішив викрасти металолом з бази «Прогрес», яка належить ОСОБА_7 і таким чином компенсувати собі заробітну плату. З цією метою 15.10.2013 року, пройшов на територію вказаної бази, звідки викрав автомобільний акумулятор, автомобільні ресори, електричний двигун, лебідки, алюмінієвий бідон, металеві ящики, металеву трубу та куртку. Вказані предмети, являлись частинами металобрухту і тому він здав їх на пункт прийому металолому. Завдані збитки відшкодував потерпілому в повному обсязі.
З потерпілою ОСОБА_6 раніше не знайомий, проте знав її сина ОСОБА_8 . В період з 30.12.2013 року по 28.02.2014 року, неодноразово проникав в будинок потерпілої ОСОБА_6 , який розташований за адресою АДРЕСА_4 , так як знав, що в тому будинку ніхто не проживав. За вказаний період з будинку викрав холодильник, газову плиту, газовий котел, дерев'янні двері, кондиціонер та унітаз. З подвір'я будинку викрав 200кг металобрухт, який здав в пункт прийому. Викрадені речі продав знайомому, який мешкає в с. Любомирка Котовського району. В послідуючому викрадені речі були вилучені працівниками міліції та повернуті потерпілій, за винятком газової плити, яку він також здав в пункт прийому металобрухту.
Винність обвинуваченого у скоєні таємного викрадення чужого майна підтверджується показаннями потерпілих.
Так, потерпілий ОСОБА_5 , суду показав, що з обвинуваченим ОСОБА_9 знайомий тривалий час, так як проживали по сусідстві. В лютому 2013 року, повернувся з лісу та виявив, що з гаражу викрали колінчатий вал, розподілюючий вал, 2 півосі та 2 амортизатора. Через деякий час від працівників міліції дізнався, що вказані речі викрав ОСОБА_4 .. Матеріальні збитки обвинуваченому пробачає. Заявлений ним цивільний позов, просить суд залишити без розгляду.
Потерпіла ОСОБА_6 , суду показала, що будинок по АДРЕСА_4 належить її. На час скоєння крадіжок в будинку ніхто не проживав, так як збиралися робити ремонт. Через дві доби, а бувало і через добу, приходила та дивилася за будинком. Прийшовши одного разу до будинку, на подвір'ї виявила відсутність металобрухту, а в будинку - газового котла, кондиціонера, холодильника, унітазу, дерев'янних дверей. На даний час викрадене майно їй повернуто, за винятком газової плити. Від працівників міліції дізналася, що викрадене майно було знайдено у обвинуваченого ОСОБА_4 ..
Винність обвинуваченого в скоєні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується також іншими доказами, які не оспорювалися обвинуваченим та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, враховуючи, що обвинувачений в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях свою вину визнав повністю та за згодою сторін, суд вважає недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи.
Дії ОСОБА_4 , слід кваліфікувати по ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно; по ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, в інше приміщення, вчинене повторно.
При обранні виду та міри покарання суд враховує суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим, дані про його особу, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Характеризуються обвинувачений посередньо.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є: визнання вини, сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, повне відшкодування завданих збитків потерпілому ОСОБА_7 та часткове потерпілій ОСОБА_6 , публічне вибачення перед потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обираючи міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує, дані про особу обвинуваченого, причини та умови при яких були скоєні кримінальні правопорушення, а також ту обставину, що обвинувачений скоїв навмисні кримінальні правопорушення в період іспитового строку, що свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення, а тому, вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до п.25 Постанови №7 Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і
ст.71 КК спочатку - за правилами ч.1 ст.70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч.4 ст.70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і
остаточно - за сукупністю вироків.
Також, згідно п.23 вказаного Пленуму, у разі коли до особи було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, а особа вчинила інший злочин до постановлення вироку в першій справі, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 скоїв одне кримінальне правопорушення в лютому 2013 року, тобто до постановлення 01.07.2013 року вироку Котовським міськрайонним судом Одеської області, а інші злочини після вказаного вироку. Зазначеним вироком ОСОБА_4 був засуджений до умовної міри покарання з випробуванням.
На даний час ОСОБА_4 засуджується за вчиненні діяння до покарання, яке належить відбувати реально, тому призначене вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 01.07.2013 року покарання у виді 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання відповідно до ст..75 КК України виконується самостійно.
Потерпілий ОСОБА_5 від заявленого цивільного позову відмовився, а тому позов слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373 -374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання:
- по ч.3 ст.185 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
На підставі ч.4 ст.70 КК України, вирок Котовського міськрайонного суду Одеської області від 01.07 2013 року виконується самостійно.
- по ч.2 ст.185 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати не відбуте ОСОБА_4 покарання призначене вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 01.07.2013 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з 27.05.2014 року.
Обрати ОСОБА_4 міру запобіжного заходу утримання під вартою із зали судових засідань до вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той самий строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя ОСОБА_1