Апеляційний суд Житомирської області
Справа №617/12582/12 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч1ст.366КК України Доповідач ОСОБА_2
27 травня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого-судді . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_2
суддів . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5
засудженого . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляційними скаргами з доповненнями засудженого ОСОБА_6 на вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 25 березня 2014 року та на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 11 березня 2014 року.
Цим вироком
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Листвин Овруцького району Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
засуджено :
- за 27 ч. 4, 366 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700 грн. з позбавленням права обіймати атестовані посади в органах внутрішніх справ строком на 1 (один) рік;
- за ст. 366 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 2550 грн. з позбавленням права обіймати атестовані посади в органах внутрішніх справ строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом частково складання значених покарань, призначено остаточне покарання у виді штрафу в сумі 2850 грн. з позбавленням права обіймати атестовані посади в органах внутрішніх справ строком на 2 роки.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід залишено - підписку про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області судові витрати за проведення експертиз в сумі 2352 грн.
Речові докази - відмовні матеріали № 3445, польову перелікову відомість пнів, акт про адміністративне правопорушення - залишено в матеріалах справи, журнал реєстрації вихідної кореспонденції, книгу обліку правопорушень, особову справу ОСОБА_6 - повернуто власникам.
Знято заборону відчуження об'єктів рухомого та нерухомого майна на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ..
Згідно вироку, старший лейтенант міліції ОСОБА_6 , перебуваючи з 29 вересня 2011 року по 04 травня 2012 року на посаді інспектора відділення міліції с. Словечно Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області, будучи працівником правоохоронного органу, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, в особистих інтересах та інтересах колег по службі, виражених у небажанні порушити кримінальну справу за фактом скоєння злочину, передбаченого ст. 246 КК України (незаконна порубка лісу) та подальшої передачі кримінальної справи для проведення досудового слідства слідчим відділом Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області без перспективи встановлення осіб, які вчинили злочин, здійснюючи перевірку в порядку ст. 97 КПК України за фактом незаконної порубки лісу у виділі № 2 кварталі № 94 Бігунського лісництва ДП «Словечанський лісгосп АПК», в порушення вимог ст.ст. 190-191 КПК України, за відсутності понятих, участь у проведенні огляду місця події яких є обов'язковою, без фактичного проведення цієї слідчої дії, 23 листопада 2011 року, перебуваючи у салоні власного автомобіля, в присутності працівника міліції ОСОБА_8 та інженера з охорони та захисту лісу ОСОБА_9 , переписав дані про кількість, породу та діаметри пнів, виявлених в результаті незаконної порубки лісу та підписав його разом з останнім.
В подальшому, ОСОБА_6 наприкінці листопада 2011 року, діючи з метою незаконного приховання злочину та непорушення кримінальної справи за фактом скоєння незаконної порубки лісу у виділі № 2 кварталі № 94 Бігунського лісництва дочірнього підприємства «Словечанський лісгосп АПК», перебуваючи в приміщенні службового кабінету головного лісничого цього лісгоспу ОСОБА_7 , вмовив останнього внести до польової перелікової відомості пнів від 23.11.11 року та акта № 18 від 23.11.11 року про адміністративне правопорушення вимог лісового законодавства такі завідомо неправдиві дані щодо кількості виявлених пнів та їх діаметрів, щоб розмір шкоди не перевищував 10 тисяч грн.
На вмовляння ОСОБА_6 головний лісничий ОСОБА_7 погодився, надавши в його присутності вказівку інженеру з охорони та захисту лісу ОСОБА_9 внести до польової перелікової відомості пнів від 23.11.11 року та акта № 18 від 23.11.11 року про адміністративне правопорушення вимог лісового законодавства завідомо неправдиві дані щодо кількості виявлених пнів та їх діаметрів, щоб розмір шкоди не перевищував 10 тис. грн..
Після внесення ОСОБА_9 неправдивих даних до вищезгаданих офіційних документів про те, що в результаті незаконної порубки лісу у виділі № 2 кварталу № 94 Бігунського лісництва ДП «Словечанський лісгосп АПК» виявлено незаконну порубку 16 сироростучих дерев, чим заподіяно збитки на суму 9935,96 грн. і їх підписання ОСОБА_7 від імені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_6 долучив їх до матеріалів перевірки за вказаним фактом.
З метою закріплення сфальсифікованих даних у вищевказаних документах, ОСОБА_6 у невстановлений слідством день та час, власноручно написав пояснення від імені лісничого Бігунського лісництва ОСОБА_10 та лісника обходів №№ 5, 9 ОСОБА_11 за їх відсутності і, достовірно знаючи при цьому, що підписи у цих поясненнях від 23.11.11 року підроблені ОСОБА_7 в приміщенні ДП «Словечанський лісгосп АПК» в його присутності, долучив їх до матеріалів перевірки в порядку ст. 97 КПК України за вищевказаним фактом.
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на винесення завідомо незаконної постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та фактичного приховання злочину, передбаченого ст. 246 КК України, з метою усунення розбіжностей у даних, які містились у підробленому акті № 18 про адміністративне правопорушення вимог лісового законодавства, польовій переліковій відомості пнів від 23.11.11 року та протоколі огляду місця події від 23.11.11 року, ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановлений день та час, наприкінці листопада 2011 року в приміщенні службового кабінету інженера з охорони та захисту лісу ОСОБА_9 , переписав другий аркуш протоколу огляду місця події від 23 листопада 2011 року, куди вніс завідомо неправдиві дані щодо кількості пнів та їх діаметрів, зазначивши при цьому, що в результаті слідчої дії виявлено незаконну порубку 16 сироростучих дерев, чим заподіяно збитки на суму 9935,96 грн., в той час, коли насправді в результаті незаконної порубки зрізано 35 дерев, із збитками в сумі 82758,00 грн..
У подальшому, інспектор відділення міліції с. Словечно Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області старший лейтенант міліції ОСОБА_6 , будучи працівником правоохоронного органу, достовірно знаючи, що документи, які зібрані в ході проведення перевірки в порядку ст. 97 КПК України за фактом незаконної порубки лісу у виділі № 2 кварталі № 94 Бігунського лісництва ДП «Словечанський лісгосп АПК» є підробленими, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з метою приховання злочину, 01 грудня 2011 року виніс завідомо незаконну постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за вказаним фактом, яку, разом з матеріалами перевірки в порядку ст. 97 КПК України за вказаним фактом надав для затвердження керівництву Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області.
В подальшому, вказані фіктивні матеріали із завідомо неправдивою постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 01 грудня 2012 року були передані для погодження Овруцькому міжрайонному прокурору, який не знаючи про їх підроблення, погодився із прийнятим рішенням в порядку ст. 97 КПК України.
Викладене призвело до фактичного приховання злочину, передбаченого ст. 246 КК України, не дало можливості вчасно провести всі необхідні слідчо-оперативні заходи, спрямовані на встановлення осіб, які вчинили злочин, відшкодування збитків і підірвало авторитет та престиж правоохоронних органів України.
Згідно постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 11 березня 2014 року кримінальну справу відносно ОСОБА_6 обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.27ч.4, 364 ч.1, 364 ч.3 КК України та ОСОБА_7 , обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст.364 КК України провадженням закрито.
Своє рішення суд 1-ї інстанції мотивував наступним чином.
Під час розгляду справи в суді було встановлено, що 21.02.2014 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції» згідно якого до 364 КК України було внесено зміни, а саме виключено ч.3 зазначеної статті, а отже вказані статті були декриміналізовані.
На вищевказані судові рішення надійшли апеляції засудженого ОСОБА_6 , в яких він просить скасувати вирок та постанову суду, а справу повернути прокурору на додаткове розслідування.
В апеляціях на вирок та постанову суду засуджений посилається на незаконність та необґрунтованість рішень суду, однобічність та неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, допущення істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону.
Так, пред'явлене йому обвинувачення вважає неконкретним, таким, що порушує його право на захист. Зазначає, що до його обов'язків інспектора відділення міліції не входило проведення огляду місця події, тому він не вчиняв дії, які суперечать інтересам служби, а протокол огляду складений не уповноваженою на те службовою особою не може бути визнаний допустимим доказом і офіційним документом. Також зазначає, що не було встановлено і в суді не допитано осіб, а саме колег, в інтересах кого було вчинено службове підроблення і яку саме вигоду чи особистий інтерес мав сам обвинувачений.
Крім того, вказує, що оскільки даних спеціаліста про спричинення зазначеною порубкою лісу істотної шкоди у нього не було, то постанова про відмову в порушенні кримінальної справи винесена ним була законно. Також вважає, що до приховування злочину за ст.246 КК України його дії не призвели, оскільки склад злочину визначається не за розміром збитків, а за наявності істотної шкоди.
Також зазначає, що не було встановлено та доведено, що документи, які він та працівники лісгоспу склали є офіційними.
Крім того, вважає, що суд допустив порушення кримінально-процесуального закону, оскільки за його клопотанням здійснювалось фіксування судового процесу частково, а не повністю і тільки з 25.03.2014 року.
Також зазначає, що в основу вироку було покладено докази, які не є допустимими і достатніми, а саме висновки Державної екологічної інспекції у Житомирській області та експертний висновок від 06.02.2014 року, згідно якого шкоду заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев можна вважати істотною. Посилається на те, що Державна екологічна інспекція у Житомирській області не має ліцензії на проведення екологічної експертизи; залучені спеціалісти не були попереджені про кримінальну відповідальність в порушення вимог ст.ст.198, 77 КПК України; у висновку відсутні відомості про методики та рекомендована науково-технічна література, які були використані під час проведення цієї експертизи; не мотивовано звідки експерт встановив, що ліси, де була здійснена порубка, належать до категорії захисних.
В апеляції на постанову суду засуджений посилається на її необґрунтованість та незаконність, обґрунтовуючи своєї вимоги тими ж мотивами, що і вимоги його апеляції на вирок суду. Крім того, він зазначив, що при винесенні постанови про закриття справи суд послався на ст.5 КК України без зазначення конкретної її частини, та ст.72 КПК України 1960 року, яка відношення до закриття справи не має. Просить закрити справу за ч.1 ст.6 КПК України у зв'язку з відсутністю складу злочину.
В доповненнях до апеляцій Нестеренко зазначає, що, суд у вироку встановивши доведеним пред'явлене обвинувачення щодо здійснення фальсифікації та приховування кількості зрубаних дерев у виділі № 2 Бігунського лісництва ДП «Словечанський лісгосп АПК», не врахував, що відповідно до протоколу огляду місця події, акту № 18, Книги обліку лісопорушень та показів свідків - у виділі № 2 зрубано тільки 24 дерева, а решта 11 дерев були зрубані в законному порядку у виділі № 5, що суттєво впливає на істотність шкоди та суму спричинених збитків, а також доводиться копією лісорубного квитка № 18 від 06.06.2011 року.
Суд порушив право на захист, оскільки відмовив у дослідженні в суді таких доказів, як допит працівників Бігунського лісництва ДП «Словечанський лісгосп АПК» та не витребував відвід (зйомку) лісонасаджень по кв. 94 вид. 2 та вид. 5, а також копію таксаційної книги лісгоспу в частині встановлення виду насаджень порубки лісу.
Також зазначає, що суд не вирішив його клопотання про повернення справи на додаткове розслідування, а виніс постанову про відмову його захиснику в задоволенні клопотання про повернення справи на додаткове розслідування, чим порушив його право на захист.
Також зазначає, що суд не мотивував чому взяв до уваги такі докази, як висновки екологічної експертизи.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_6 , який підтримав свої апеляції та просив скасувати вирок та постанову суду, а справу повернути на додаткове розслідування, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляцій, перевіривши вирок суду та постанову в межах апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню.
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.
Суд 1-ї інстанції враховуючи положення ст.5 КК України застосував Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції» від 21.02.2014 року та закрив провадження по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст.27, ч.1 ст.364 та ч.3 ст.364 КК України правильно.
Тому з наведених в апеляційних скаргах з доповненнями доводів, підстав для скасування постанови суду від 11.03.2014 року щодо ОСОБА_6 не має..
Оскільки по декриміналізованим статтям КК України судом першої інстанції закрито провадження по даній кримінальній справі щодо ОСОБА_6 і в зв'язку з цим суд не давав оцінки зібраним доказам досудовим слідством по обвинуваченню за цими статтями, то апеляційний суд позбавлений можливості перевіряти докази обвинувачення в тому числі і доводи апеляційних скарг в цій частині.
Водночас, посилання суду в постанові на ст.72 КПК України є помилковим і підлягає виключенню з постанови, як описка, що не впливає на суть прийнятого судом рішення.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.27, ч.1 ст.366, ч.1 ст. 366 КК України доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, яким дана належна оцінка у вироку суду.
Так, згідно показань підсудного ОСОБА_7 по факту незаконної рубки лісу від 18.11.2011 року та від 25.01.2012 року у кв.94 вид.2 Бігунського лісництва «Словечанського лісгоспу АПК» ним, лісником ОСОБА_11 та лісничим ОСОБА_10 були здійснені виїзди і виявлення у вказаному виділі лісу незаконної порубки дерев. Матеріали по рубці виявленій у листопада 2011 року були направлені до Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області. 29 чи 30 листопада 2011 року Інспектор міліції ОСОБА_6 звернувся до нього з вимогою видати йому складені по факту виявлення незаконної рубки лісу документи, а саме супровідний лист лісгоспу, польову перелікову відомість пнів та акт про виявлення правопорушення вимог лісового законодавства за фактом незаконної порубки лісу в кв. АДРЕСА_2 виділі № 2 Бігунського лісництва для проведення дослідчої перевірки. Вказані документи були йому надані, на що Нестеренко зазначив, що вказану кількість пнів в документах треба зменшити, щоб сума збитків не перевищувала 10 тис. грн., щоб не було підстав для порушення кримінальної справи. Верецун погодився на таку пропозицію. Після цього він передав польову перелікову відомість пнів від 23.11.11 року та акт виявлення правопорушення вимог лісового законодавства від 23.11.11 року ОСОБА_9 і сказав, щоб той переробив документи, як того вимагає інспектор ОСОБА_6 . Потім він підписав перероблені акт та відомість. Також пояснив, що за вказівкою інспектора Нестеренка він підписав дані документи замість лісничого Бігунського лісництва ОСОБА_10 та лісника ОСОБА_11 .. Того ж дня ОСОБА_9 було виготовлено супровідний лист про направлення матеріалів до Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області, який він підписав і всі документи були передані інспектору ОСОБА_6 ..
Показаннями свідка ОСОБА_12 підтверджується факт виявлення ним незаконної порубки близько 35 дерев у виділі № 2 у кварталі № 94 Бігунського лісництва ДП «Словечанський лісгосп АПК» наприкінці листопада 2011 року та повідомлення ним ОСОБА_10 , а останній повідомив директора лісгоспу.
Свідок ОСОБА_9 в суді підтвердив, що дійсно він виїжджав на місце виявлення незаконної порубки лісу з інспектором ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , де без залучення понятих у салоні автомобіля Нестеренком було складено протокол огляду місця події від 23.11.2011 року із зазначенням фіктивних даних щодо виявлення 16 пнів. Повернувшись до лісгоспу Нестеренко надав йому вказівку про виготовлення матеріалів та передати їх до Овруцького РВ УМВС України для прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України. В подальшому він переробив, за вказівкою головного лісничого ОСОБА_7 в присутності ОСОБА_6 , польову перелікову відомість пнів та акт виявлення правопорушення вимог лісового законодавства від 23.11.2011 року, занизивши суму збитків до 10 тисяч гривень. Також він зазначив, що в цей же день Нестеренко в службовому кабінеті ОСОБА_9 , склав якийсь документ, в який переписав відомості про кількість пнів та їх діаметр. В подальшому він передав всі складені ним проекти документів Верецуну в присутності ОСОБА_6 .
Свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у судовому засіданні показали, що польову перелікову відомість та акт виявлення адміністративного правопорушення вимог лісового законодавства вони не підписували, підписи у вказаних документах їм не належать.
Свідок ОСОБА_8 показав, що він разом з ОСОБА_6 їздив на місце виявлення факту незаконної порубки дерев в Бігунському лісництві. Поняті під час складання протоколу не були присутніми.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 підтвердили, що 23.11.2011 року протягом дня вони разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 перебували в с. Селезівка Овруцького району, де проводили таксаційні роботи.
Крім того, інформація про кількість незаконно зрубаних дерев у виділі № 2 кв.94 Бігунського лісництва ДП «Словечанський лісгосп АПК» на підставі яких ОСОБА_6 було відмовлено в порушенні кримінальної справи, спростовується рапортом та спільною довідкою ОСОБА_17 , ОСОБА_18 від 07.02.12 року; протоколом повторного огляду місця події від 20.03.2012 року та польовою переліковою відомістю пнів, складеною за наслідками його проведення від 20.03.2012 року.
Протокол огляду місця події від 23.11.11 року, складений Нестеренком, спростовується також даними шляхового листа службового автомобіля 23.11.11 року, згідно якого ОСОБА_7 перебував у відрядженні протягом всього робочого дня.
Досліджені судом першої інстанції висновки судово-почеркознавчих експертиз, документів - польової переліскової відомості пнів від 23.11.11 р. №1/311 від 23.03.2012 року, пояснень від імені ОСОБА_19 від 23.11.11р. № 1/307 від 21.03.12 року, протоколу огляду місця події від 23 листопада 2011 року № 1/309 від 23.03.12 року, пояснення від імені ОСОБА_20 від 23.11.11р. № 1/308 від 22.03.12 року, акту № 18 про адміністративне правопорушення вимог лісового законодавства від 23.11.11 р. №1/310 від 24.03.12 року, свідчать про вчинення їх підробки.
Доводи апеляції про неконкретність обвинувачення через не встановлення колег, в інтересах яких було вчинено службове підроблення, а також не доведення його вигоди є безпідставними.
Суд встановив, що таким інтересом було небажання порушувати кримінальну справу за фактом скоєння злочину, передбаченого ст.246 КК України та подальшої передачі кримінальної справи для проведення досудового слідства слідчим відділом Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області без перспективи встановлення осіб, які вчинили злочин. Це підтверджується показаннями ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_9 про те, що акт виявлення адміністративного правопорушення та польова перелікова відомість на вимогу інспектора міліції Нестеренка були переписані із зменшенням кількості зрубаних дерев, так, щоб сума збитків не перевищувала 10 тисяч грн.
Крім того, безпідставними є твердження апелянта про те, що постанова про відмову в порушення кримінальної справи за ст.246 КК України винесена ним законно, оскільки у нього не було даних про спричинення істотної шкоди завданої незаконною порубкою лісу і спростовуються дослідженими судом доказами зазначеними у вироку.
Як убачається з вироку суду ОСОБА_21 визнаний винним у вчиненні злочинів передбачених ч.4 ст.27 ч.1ст.366, ч.1ст.366 КК України, диспозиція яких не передбачає встановлення тяжких наслідків та визначення істотної шкоди і йому ці кваліфікуючі ознаки не інкримінувалися, а за іншими статтями КК України, де вказані кваліфікуючі ознаки зазначені, то щодо нього кримінальна справа закрита постановою суду від 11.03.2014 року.
Твердження ОСОБА_6 про те, що висновок екологічної експертизи, проведеної Державною екологічною інспекцією у Житомирській області щодо розміру шкоди, заподіяної лісу незаконною порубкою дерев від 27 березня 2012 року за вих. № 794/4-2-234 не можна визнавати допустимим та достатнім доказом, колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки висновок експерта узгоджується з іншими доказами по справі, дослідженими судом першої інстанції.
Безпідставним є посилання в апеляції на відсутність доказів того, що складені ним та працівником лісгоспу документи є офіційними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки в суді встановлено, що документи, складені ОСОБА_6 були складені ним, як службовою особою, а саме інспектором міліції і засвідчували факт вчинення адміністративного правопорушення лісового законодавства щодо незаконної порубки лісу і були складені у встановленому законом порядку.
Клопотання ОСОБА_6 про здійснення фіксування технічними засобами судового процесу було судом 1-ї інстанції задоволено і проведено у відповідності до вимог ст. 87-1 КПК України 1960 року.
Порушень права на захист ОСОБА_6 , на які він посилається в своїй апеляційних скаргах не встановлено, оскільки суд 1-ї інстанції клопотання ОСОБА_6 (а.с. 126-129, 154-157, т.4) та його захисника (а.с.122-125т.4) про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з одних і тих самих підстав, які заявлялись в ході розгляду даної кримінальної справи розглянув по суті, про що свідчить постанова суду про відмову в задоволенні клопотань про повернення справи на додаткове розслідування ( а.с. 130-131 т. 4 ). З тих же самих підстав, що раніше заявлялось клопотання засудженим Нестеренком та його захисником про повернення справи на додаткове розслідування, він повторно заявив аналогічне клопотання (а.с.196-198 т.4), яке судом не розглядалось, а було прийнято рішення про закриття провадження у зв'язку з декриміналізацією статей КК України по яким було пред'явлено обвинувачення останньому і по яким він просив направити справу на додаткове розслідування (а.с. 199-201 т.4).
Призначено покарання ОСОБА_6 відповідно до ст.65 КК України: з врахуванням тяжкості вчинених злочинів, відсутності пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, особи винного, який вчинив злочин вперше, проживає на радіоактивно забрудненій території, має на утриманні малолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем роботи.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону в ході досудового слідства та при розгляді кримінальної справи судом не встановлено.
Підстави для скасування чи зміни вироку, постанови суду, за мотивами викладеними у апеляціях, відсутні.
Керуючись ст.ст. 364, 365 КПК України 1960 року та п.11 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України,
апеляційні скарги з доповненнями засудженого ОСОБА_6 на вирок суду залишити без задоволення, а на постанову суду задовольнити частково.
Вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 25 березня 2014 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 11 березня 2014 року щодо нього змінити.
Виключити з постанови посилання суду на ст.72 КПК України 1960 року.
У решті постанову залишити без зміни.