Справа № 361/845/14-к
Провадження № 1-кп/361/123/14
27.05.2014
27 травня 2014 року м.Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі судової колегії:
головуючого, судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
з участю прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
потерпілої - ОСОБА_9
обвинуваченого - ОСОБА_10
захисника - ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бровари отримані від заступника Броварського міжрайонного прокурора Київської області матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013100130005074 від 13 листопада 2013 року про обвинувачення:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Н.Озеряни, Коростишівського району Житомирської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, пенсіонера, із середньою освітою, одруженого, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід був обраний судом у виді тримання під вартою з 15 листопада 2013 року по 12 лютого 2014 року та обрана судом 13 лютого 2014 року міра запобіжного заходу - домашній арешт,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.115ч.1 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_10 вчинив умисне вбивство за таких обставин.
Судом визнано доведеним, що 13 листопада 2013 року близько 13-ї години ОСОБА_12 запросив ОСОБА_10 до власного будинку АДРЕСА_2 для спільного вживання алкогольних напоїв. Перебуваючи в одній з чотирьох кімнат вказаного будинку, ОСОБА_13 разом з ОСОБА_12 протягом приблизно трьох годин вжили близько 0,75л. горілки, внаслідок чого перебували у стані алкогольного сп'яніння. В цей час з невстановлених органом досудового розслідування підстав між потерпілим і підозрюваним виник словесний конфлікт в процесі якого ОСОБА_12 і ОСОБА_13 вийшли на двір та зупинилися біля ганку будинку, продовжуючи з'ясовування особистих стосунків.
Будучи ображений поведінкою ОСОБА_12 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у ОСОБА_14 виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_12 .
Приблизно о 16 годині 30 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, обвинувачений ОСОБА_13 штовхнув ОСОБА_12 в ділянку грудної клітини, від чого останній втративши рівновагу, впав на спину поруч з ганком власного будинку. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_13 взяв двома руками шматок цеглини, виготовленої з пінобетону, який знаходився на відстані 2-х метрів від вхідних дверей до вказаного вище будинку та з метою спричинення смерті іншій людині умисно наніс ним один удар в область правої частини обличчя і верхньої частини грудної клітини ОСОБА_12 від чого останній помер на місці події.
В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_14 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи №41/371 від 30.01.2014р. при розтині трупа ОСОБА_12 виявлені: масивна ділянка зсаднення шкірних покривів правої половини обличчя, забійна рана в області правої брови, синці на повіках правого ока, масивна кровонапливність м'яких покривів голови та обличчя; багатоуламковий вдавлений перелом кісток правої половини обличчя; субдуральна гематома об'ємом близько 200 мл. в ділянці лобних долей, наявність близько 100 мл. рідкої крові в шлуночках мозку, крововиливи під м'яку мозкову оболонку та в області полюсів лобних долей, вогнища забою в ділянці правої лобної долі, набряк набухання головного мозку; прямий перелом тіла грудини, та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпечності для життя та знаходяться в прямому зв'язку з настанням смерті; численні синці на шиї та верхніх кінцівках - відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_12 настала від черепно-лицьової травми у вигляді вдавленого багатоуламкового перелому кісток правої половини обличчя з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку з розвитком набряку-набухання головного мозку.
Такими чином, обвинувачений ОСОБА_10 вчинив вбивство, тобто умисно протиправно заподіяв смерть потерпілому ОСОБА_12 .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 вину в пред'явленому обвинуваченні не визнав, при допиті та відповідаючи на запитання учасників процесу пояснив, що 13 листопада 2013 року він на запрошення потерпілого ОСОБА_12 близько 13 години пішов до останнього випити по сто грам горілки. В будинок заходили вдвох. Була копчена курка, бутила горілки 0.5 літра, промислового виробництва. Після того, як випили горілку ОСОБА_12 послав його ще за самогоном, дав 14 грн. Вказані кошти він залишив дружині і взяв із дому самогонки 0,5 літра в пластиковій пляшці, меду і квашених яблук. Коли ходив додому за самогоном нікого із сусідів не бачив і його ніхто не замітив, відстань приблизно 300 метрів. Що було потім не пам'ятає. Згадує тільки, що йому жіночим голосом було сказано іти додому бо прийде міліція. Розбули його вдома і забрали в міліцію. Одежу в яку він був в той день одітий забрали в міліції. У ОСОБА_12 тілесних ушкоджень не бачив, ніколи не було щоб він бився чи сварився з ким не будь. Що трапилось не пам'ятає і пояснити не може, допускає, що сп'янів і не пам'ятає подій що відбувались з потерпілим.
Заявлений потерпілою цивільний позов не визнає.
Суд аналізуючи покази обвинуваченого ОСОБА_10 , а також інші надані стороною обвинувачення докази його вини приходить висновку, що його винність в інкримінованому злочині встановлена і доведена в процесі судового слідства слідуючими доказами:
- показами потерпілої ОСОБА_9 яка пояснила суду, що про трагічні події взнала із телефонного дзвінка чоловіка, сама тоді була в м.Києві. Подзвонила сестрі ОСОБА_15 , яка поїхала до будинку батька і туди ж поїхав її чоловік. По приїзду в село було вже темно, там були працівники міліції, службова собака. В службовій машині міліції сидів обвинувачений ОСОБА_10 . Також пояснила, що коли повернулися з райвідділу міліції то зайшовши в будинок виявили 2 чарки, пусту пляшку з під горілки промислового виробництва та недопиту пластикову пляшку з горілкою, залишки продуктів. На столі стояла трьох літрова банка в трапчаній сумочці. Батько періодично торгував молоком. Батько проживав самостійно, а вона інколи його провідувала. Оскільки вона визнана потерпілою і цивільним позивачем то заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі і просить його задовольнити, стягнути з обвинуваченого на її користь 10292грн.07 коп. матеріальних збитків та 120000 грн. моральної(немайнової) шкоди.
- свідок сторони обвинувачення ОСОБА_15 показала суду, що 13 листопада 2013 року приблизно о 17 годині їй подзвонила сестра ОСОБА_9 та повідомила, що батько лежить в дворі без свідомості і поруч калюжа крові. Взявши велосипед поїхала до будинку. Хвіртка була закрита на клямку, в дворі лежав батько, рука була холодна. Зразу приїхав чоловік. Пульс в батька не прощупувався, серце не билось, голова була побита. Визвали швидку допомогу. Стали чекати, коли відкрились вхідні двері будинку і вийшов обвинувачений ОСОБА_10 , який був п'яний, але з ніг не падав. Він почав матюкатися, побачивши їх двох запитав де третій? І поліз до вольєру собаки. Вона йому сказала «дядьку ідіть додому». Коли дядько пішов то чоловік зайшов в будинок де побачив блайзер, рушник в крові. Коли це все вона розповіла приїхавшому дільничному міліціонеру то разом з ним пішла до будинку ОСОБА_10 . Міліціонер його розбудив, одів наручники і посадив до службового автомобіля. Коли заходили в будинок то виявили дві чарки, дві бутилки одна з-під горілки промислового виробництва, інша пластикова із недопитим самогоном, залишки копченої курки, ковбаси, квашені яблука. Порядок порушений не був. Нічого не було викрадено. В хаті проводились будівельні роботи і був інструмент, там було зубило. Велосипед був в гаражі, корова в хліві прив'язана. Батька виявили дві жінки, які купляли в нього раніше буряки, молоко.
- допитаний судом свідок ОСОБА_16 показав, що він за телефонним дзвінком приїхав до двору тестя, де вже була його дружина. Було це приблизно після 17 години. Жінка плакала, голова, лице ОСОБА_12 було побите, пульса не було, рука була ще не зовсім холодна. Визвали швидку допомогу, міліцію. Коли стояли чекали то двері будинку відкрились і звідти вийшов обвинувачений ОСОБА_10 . При цьому він почав ругатись, був сильно п'яний, побачивши їх спитав де третій? та став лізти до вольєру собаки і потім пішов з двору. Лікарі швидкої допомоги сказали що вбивство. Після цього він зайшов до будинку де побачив дві чарки, залишки курки, ковбаси, дві пляшки, одна пластикова із самогоном не допита. Було зубило, скручене полотенце в крові на підвіконні, каплі крові біля дивану. Порядок в будинку порушений не був.
- ОСОБА_17 , як свідок обвинувачення показав суду, що в той день він пас череду і вранці бачив ОСОБА_12 з ним поздоровався коли забирав корову. Вечором, приблизно після 16-ї години, не пізніше 16год.25хв., пригнав корову, як зазвичай ОСОБА_12 зустрічав корову, а тоді його не було. Вікрив хвіртку і корова зайшла в хлів, ще загавкала собака. Незвичайного в дворі нічого не бачив. На слідуючий день взнав, що ОСОБА_12 був убитий. Відповідаючи на запитання учасників процесу свідок показав, що якби в дворі щось було, навіть фуфайка лежала б то корова не зайшла б у двір, а до хліва не пройшла тим більш.
Таким чином, аналізуючи свідчення потерпілої, свідків суд приходить висновку, що вони підтверджують факт перебування обвинуваченого ОСОБА_10 в домогосподарстві їх батька тобто на території домоволодіння де був виявлений труп останнього та вказують про відсутність даних про наявність в названому домоволодінні третьої особи. Даний факт також не заперечує і сам обвинувачений, при дачі ним показів в судовому засіданні.
Крім показів потерпілої, свідків винність обвинуваченого доведена та встановлена дослідженими в судовому засіданні документами, висновками експертиз та іншими доказами наданими стороною обвинувачення.
Так, протоколи огляду місця події та фототаблиці до них вказують на те, що в процесі огляду домоволодіння був виявлений труп ОСОБА_12 із ознаками насильницької смерті із сильними пошкодженнями голови та значними слідами речовини схожої на кров, при огляді вилучались змиви з кістей рук, нігті, одяг як потерпілого так і обвинуваченого інші речі. (т.1,а.с.7-58).
Висновок судово-медичної експертизи №41/371 від 30 січня 2014 року, вказує, що смерть ОСОБА_12 настала від черепно-лицьової травми у вигляді вдавленого багато уламкового перелому кісток правої половини обличчя з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку з розвитком набряку-набухання головного мозку. Ушкодження в ділянці голови та обличчя відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпечності для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Черепно-лицьова травма, перелом грудини, синець на шиї утворились прижиттєво, одномоментно, від дії масивного тупого предмету (згідно з матеріалами справи - цеглина з пінобетону). Враховуючи дані експертизи трупа(розвиток трупних явищ під час огляду трупа на місці його виявлення) вважаю, що смерть ОСОБА_12 могла настати в строк близько 16год.30хв. 13 листопада 2013 року. Утворення ушкоджень у потерпілого при падінні з вертикального положення тіла(положення стоячи) виключається. Враховуючи характер і об'єм ушкоджень в ділянці голови, механізм утворення ушкоджень вважаю, що черепно-лицьова травма є несумісною з життям. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа виявлено етиловий спирт у концентрації 2,85%, що при житті може відповідати сильному алкогольному сп'янінню. (т.2,а.с.26-31, 34-36).
Висновок судово-імунологічної експертизи №258 від 13.12.2013 року відповідно до якого встановлено, що на одязі та взутті ОСОБА_10 мається кров, яка могла походити від потерпілого ОСОБА_12 (т.2,а.с.73-75).
Відповідно до висновку експерта №262 від 13.12.2013р. встановлено, що на фрагменті марлі із змивами з лівої руки підозрюваного ОСОБА_10 виявлена кров людина, що не виключено її походження від потерпілого ОСОБА_12 (т.2,а.с.70-71).
Допитана в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту експерт ОСОБА_18 повністю підтвердила названий висновок та роз'яснила його досліджувану та резолютивну частини, відповіла на запитання учасників процесу, пояснила, що оскільки вона не виявила антигену А та зробила висновок, що кров належить потерпілому ОСОБА_12 , в крові якого наявний тільки антиген Н.
Висновок №195 від 16.12.2013р. судово-цитологічної експертизи вказує, що враховуючи одержані результати та групову характеристику осіб, що проходять по справі можна прийти до висновку, що кров в піднігтьовому вмісті правої руки ОСОБА_10 могла походити від особи(осіб) в крові якої знаходиться антиген Н ізосерологічної системи АВО в тому ж числі і від потерпілого ОСОБА_12 (т.2,а.с.102-107).
Висновок судово-цитологічної експертизи №196 від 13.12.2013р. вказує, що при одержані результатів дослідження та групової характеристики крові осіб, що проходять по справі можна прийти до висновку: сліди крові на цеглині могли походити від самого потерпілого ОСОБА_12 (т.2, а.с.109-114).
Суд, аналізуючи надані стороною обвинувачення докази приходить висновку, що вони є достовірними і достатніми для обґрунтування винності обвинуваченого ОСОБА_10 в інкримінованому злочині.
Невизнання вини та пред'явленого цивільного позову обвинуваченим ОСОБА_10 із посиланням на те, що він не може пригадати подій, які відбулись 13 листопада 2013 року із потерпілим ОСОБА_12 суд розцінює як один із видів та способів обраного ним захисту своїх інтересів. Разом з тим суд вважає, що обвинувачений таким чином намагається уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. На думку суду його винність встановлена і доведена доказами, які суд встановив, дослідив та надав їм належну оцінку в процесі судового розгляду.
Згідно акту амбулаторної комісійної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №519 від 26.12.2013 року ОСОБА_10 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому стані, а перебував в стані простого алкогольного сп'яніння. Тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання у нього не виявлено. Він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру він не потребує.
Клінічних ознак алкоголізму та наркоманії у ОСОБА_10 під час проведеного обстеження не виявлено.
ОСОБА_10 з урахуванням рівня розумового розвитку та індивідуально-психологічних особливостей міг під час скоєння інкримінованих йому дій розуміти характер та фактичний зміст власних дій, керувати ними та передбачити їх наслідки.
ОСОБА_10 з урахуванням його психічного та фізичного стану міг під час скоєння інкримінованих йому дій в повній мірі усвідомлювати свої дії та фактичні обставини і суспільну небезпечність вчиненого злочину та керувати ними.(т.2,а.с.125-126).
Протокол №52 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння вказує, що ОСОБА_10 при освідченні в 00год.20хв. 14 листопада 2013 року перебував в стані алкогольного сп'яніння, результат - 2,5% проміле, що засвідчує його стан через шість годин після вчинення інкримінованого злочину. (т.2,а.с.139).
Суд, аналізуючи надані стороною обвинувачення докази приходить висновку, що вони є належними, достовірними і допустимими для обґрунтування винності обвинуваченого ОСОБА_10 в інкримінованому злочині.
Аргументи обвинуваченого ОСОБА_10 , та його захисника ОСОБА_11 проте, що він не вчиняв вбивства ОСОБА_12 , а питання обставин появи крові потерпілого на його одежі ніким не досліджувалось, також не перевірявся факт можливої появи третьої особи на місці події злочину та наявності в домогосподарстві тряпчаної сумки з банкою, яка нікому із членів сім'ї потерпілого не належала і тому на думку захисника ці факти можуть спростовувати пред'явлене обвинувачення судом розцінюються критично, як такі що направлені на уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності та спростовуються наданими стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, сукупність всіх доказів свідчить про появу на одежі, піднігтьовому вмісті обвинуваченого наявності крові, яка утворилась і була виявлена внаслідок його протиправних дій відносно потерпілого.
Щодо третьої особи, яка нібито могла бути на місці злочину, то суд вважає таку заяву захисника припущенням, оскільки будь-якими доказами в судовому засіданні цей факт не підтверджено. Сам обвинувачений не вказував ні під час досудового розслідування ні в суді про наявність будь-кого крім його і потерпілого в домогосподарстві останнього. А його фраза при виході з будинку потерпілого «Де третій?» також не може про це свідчити, оскільки він бачив перед собою двох осіб свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 і будучи в стані сильного алкогольного сп'яніння вів себе неадекватно, нецензурно виражався, намагався проникнути до вольєру собаки. Про це підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , а протокол медичного огляду про стан сп'яніння обвинуваченого стверджує, що в нього на час освідчення, через шість годин після скоєного правопорушення, було в крові 2,5% проміле алкоголю.
Наявність сумки з банкою, які не належать потерпілому і членам його сім'ї суд розцінює як факт реалізації потерпілим молока односельчанам і можливістю напередодні залишення ким-небудь із покупців молока.
Інші посилання захисника на допущенні нібито органом розслідування і прокурором норми Закону суд не приймає до уваги, оскільки оцінка дається тим доказам, які були предметом дослідження в судовому засіданні і надані стороною обвинувачення.
Суд не знаходить в доводах захисту та обвинуваченого переконливих аргументів про необ'єктивність судового провадження та про допущення таких порушень, які перешкоджають прийняття рішення по суті.
Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку приходить висновку, що такі докази об'єктивно узгоджуються між собою, доповнюють один одного і не суперечать між собою і тому в суду не виникає ніяких сумнівів щодо їх достовірності для прийняття відповідного процесуального рішення - постановлення обвинувального вироку, який відповідно до вимог ст.370 КПК України повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому злочині.
Суд, аналізуючи зібрані та надані матеріали кримінального провадження приходить висновку, що обвинувачений ОСОБА_10 , своїми умисними діями, які виразилися в умисному вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_12 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.115ч.1 КК України і за такі дії він повинен нести кримінальну відповідальність за вказаною статтею.
Обираючи покарання ОСОБА_10 , суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.1ст.115 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких, особу винного, який по місцю проживання до скоєного характеризувався позитивно, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебував.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд не встановив.
Суд визнає обтяжуючою покарання обставиною, відповідно до ст.67 КК України, таку що обвинувачений ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вказані обставини, ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_10 до покарання відповідно до санкції ч.1 ст.115 КК України.
Відповідно до вимог ч.2ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч.2ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Враховуючи конкретні обставини справи, значну суспільну небезпеку скоєного, дані про його особу, що він є пенсіонером, а також правову позицію прокурора, думку потерпілої, суд приходить висновку про необхідність засудження ОСОБА_10 до покарання у виді позбавлення волі, з реальним його відбуттям, оскільки він вчинив особливо тяжкий злочин, а призначення іншого виду покарання не буде відповідати характеру скоєного злочину, його суспільної небезпеки, відношенню обвинуваченого до скоєного, не буде належним чином сприяти виправленню ОСОБА_10 та запобіганню вчинення ним інших злочинів.
Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_10 та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Згідно п.10 ст.56 КПК України потерпілий протягом кримінального провадження має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.
Потерпіла ОСОБА_9 визнана судом цивільним позивачем по цій справі, а тому відповідно до вимог ст.61 КПК України має право підтримувати заявлений цивільний позов.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, суд вважає, що підлягає до задоволення цивільний позов, заявлений в підготовчому провадженні потерпілою ОСОБА_9 про стягнення на її користь матеріальної шкоди на суму 10292грн.07коп., яку не визнав обвинувачений ОСОБА_10 , але така сума належним чином підтверджується наданими суду копіями документів, накладних, чеків та квитанцій. (т.1,а.с.66-74).
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Винність ОСОБА_10 доведена в судовому засіданні і тому він повинен відшкодовувати моральну шкоду.
Заявлений потерпілою ОСОБА_9 цивільний позов про стягнення з підсудного 120000 гривень моральної (немайнової) шкоди підлягає розгляду по суті, а тому розглянувши такий позов, суд вважає за необхідне задовольнити його частково, стягнувши кошти на її користь.
Згідно ст.ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала з ушкодженням здоров'я, в душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода може відшкодовуватись грішми. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд приймає до уваги, що в результаті вчинення умисного вбивства її батька вона перенесла душевну і фізичну біль, тривалі переживання через його втрату, страждання в зв'язку з неповерненням батька, сталися неповторні та негативні зміни в її житті, був порушений нормальний ритм життя та суспільні зв'язки, витрачено багато часу на відвідування правоохоронних органів і судових засідань, що вплинуло на нормальну реалізацію її здібностей в суспільстві.
Враховуючи принципи розумності і справедливості, а також майновий стан обвинуваченого те, що він є пенсіонером, суд вважає що позов потерпілої ОСОБА_9 про відшкодування їй моральних збитків підлягає частковому задоволенню на суму 100000 грн.
Речові докази необхідно знищити, щодо процесуальних витрат понесених за проведення експертиз то суд вважає, що вказані у обвинувальному акті витрати повинні бути стягнутими відповідно до вимог ст.124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст.131 КПК України не застосовувалися, запобіжний захід стосовно ОСОБА_10 під час судового провадження був обраний у виді домашнього арешту, але оскільки йому призначається міра покарання позбавлення волі, тому суд вважає, що до набрання вироком законної сили запобіжний захід йому слід змінити на тримання під вартою, взявши його під варту із залу суду, оскільки він вчинив особливо тяжкий злочин.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_10 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.115ч.1 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу обрати у виді тримання під вартою, взявши його під варту із залу суду та утримувати в Київському СІЗО УДПС України в м.Києві та Київській області.
Строк відбуття покарання ОСОБА_10 рахувати з часу взяття його під варту, тобто з 27 травня 2014 року та зарахувати в строк відбуття покарання період часу з 14 листопада 2013 року по 12 лютого 2014 року, коли він утримувався під вартою по цьому кримінальному провадженню.
Речові докази по справі: зрізи нігтів ОСОБА_10 , шапку синього кольору з жовтими полосами та емблемою з написом футбольний клуб Динамо, цеглину, змиви з порогу будинку, частини грунту, змиви з дверей кімнати, змиви бурого кольору, 9 слідів папілярних ліній, ковдру та підодіяльник, сліди бурого кольору, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області необхідно знищити після вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Н.Озеряни, Коростишівського району Житомирської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , на користь потерпілої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - 10292,07грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 100000грн. в рахунок відшкодування моральної(немайнової) шкоди, а всього 110292 грн.07коп. (сто десять тисяч двісті дев'яносто дві гривні 07 копійок).
Стягнути із ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Н.Озеряни, Коростишівського району Житомирської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 978 грн.66коп.(дев'ятсот сімдесят вісім гривень 66 копійок) за проведення експертиз №1852/х від 31.12.13р. та № 839 від 20.11.2013року.
Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_10 який перебуває під вартою в такий же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий, суддя /підпис/ ОСОБА_1
судді: ОСОБА_2
Шевчук ОСОБА_19