05 травня 2014 року Справа № 9104/109541/11
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про стягнення заборгованості,-
ОСОБА_1 25.11.2010 року звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області в якому просила визнати за нею право на перерахунок доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, зобов'язати відповідача провести починаючи з 09.07.2007 року перерахунок та виплату доплати до пенсії відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та перерахувати та виплатити з 09.07.2007 року додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2010 року позов в частині позовних вимог до 25.05.2010 року - залишено без розгляду.
Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2010 року (прийнятою в порядку скороченого провадження) позов задоволено, визнано за позивачем право на проведення перерахунку доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до ч. 2 ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплачувати позивачу доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеної до категорії 4 в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25.05.2010 року з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 54 та ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадяни, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» Кабінету Міністрів України надано право визначати порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії в зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи та визначати порядок надання роз'яснень цього Закону. Рішення прийняті Кабінетом Міністрів України є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Крім того, право Кабінету Міністрів України видавати в межах своєї компетенції відповідні постанови і розпорядження які є обов'язковими до виконання на всій території України, закріплене в законодавчому акті який має найвищу юридичну силу, а саме статтею 117 Конституції України.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлюється доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення. Зазначена норма стосується виключно працюючих осіб та врегульовує питання доплати до заробітної плати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення. Даний факт підтверджується тим, що ст. 39 Закону входить до розділу «Особливості регулювання праці громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю виплачується у розмірі 5-ти відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, суд першої інстанції зобов'язав управління провести позивачу доплати до пенсії згідно ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 25.05.2010 р., при цьому не зазначив в рішенні конкретної дати закінчення цього періоду, визначив право пенсіонера на майбутнє отримувати пенсію у встановленому судом розмірі, що суперечить положенню ч.2 ст. 5 КАС України, так як суд не володіє доказами які б свідчили про порушення управлінням в майбутньому прав позивача. Також це суперечить ст. 104 КАС України якою встановлено, що необхідною умовою для звернення особи до суду є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. Тому судовому захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушене в майбутньому.
Також апелянт зазначає, що зобов'язуючи управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок пенсії позивачу виходячи з мінімального розміру пенсії за віком встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом не врахував, що частиною 3 ст. 28 вказаного Закону закладено однозначну вимогу якою встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а не Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як вважає суд.
На підставі вище викладеного просить скасувати постанову суду першої інстанції.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього кодексу.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується копією посвідчення (а. с. 7).
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а відповідно до ст. 51 цього ж Закону особам, віднесеним до категорії 4, щомісячно призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком. Вказані розміри підвищення до пенсії та додаткової пенсії зазнали змін, що відбулись відповідно до п.п.9, п.п.13 п.28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2008 року. Проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення, а тому, дані статті Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» залишились чинними в первинній редакції.
Відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії та додаткову пенсію в розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що є значно меншими.
Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні позивачу розмірів підвищення до пенсії, застосуванню підлягають ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не згадані вище постанови уряду, оскільки останні істотно звужують обсяг раніше встановлених законом прав.
Відповідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом, при цьому, вірно вважав, що положення ч. 3 ст. 28 згаданого Закону не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на проведення перерахунку та виплати доплати до пенсії та додаткової пенсії відповідно до ч. 2 ст. 39, ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 25.05.2010 року.
З врахуванням вище наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, ч. 10 ст. 183-2, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області - залишити без задоволення, а постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2010 року у справі № 2а-1649/10 - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
Н.В. Ільчишин