"20" травня 2014 р.Справа № 916/3468/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А.,
суддів Будішевської Л.О., Жекова В.І.
(склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №528 від 04.04.2014р., змінений розпорядженням голови суду №162 від 28.04.2014р. )
при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.
за участю представників сторін:
від прокуратури - Чалий М.Г. - старший прокурор;
від Державної екологічної інспекції у Херсонській області - не з'явився;
від Військової частини НОМЕР_1 - Панчук С.В. - за довіреністю; Степанович Д.Г. - за довіреністю
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України
на рішення господарського суду Одеської області від 04 березня 2014 року
по справі №916/3468/13
за позовом Херсонського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області
до Військової частини НОМЕР_1
про стягнення 4635,31грн.
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 20.05.2014р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
17.12.2013р. Херсонський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області (надалі - позивач, Інспекція) до Військової частини НОМЕР_1 (надалі відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просив суд стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області (фонду охорони навколишнього природного середовища Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області) збитки заподіяні навколишньому природному середовищу, у розмірі 4635,31грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що перевіркою, проведеною з 29.05.2013р. по 04.06.2013р. Херсонською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України та працівниками Державної екологічної інспекції у Херсонській області, виявлені порушення службовцями військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та її структурного підрозділу без статусу юридичної особи (прикордонний пост “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” Відділу прикордонної служби Скадовськ” ІНФОРМАЦІЯ_3 ”) законодавства про охорону навколишнього природного середовища, яке полягає в засміченні будівельними відходами земельної ділянки загальною площею 3,9 кв.м. та засміченні твердими побутовими відходами земельної ділянки площею 5,2 кв.м. За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Херсонській області був складений відповідний акт, відносно посадової особи Одеського прикордонного загону був складений протокол про адміністративне правопорушення, розмір заподіяної шкоди при засміченні земельних ділянок загальною площею 9,1 кв.м. складає 4635,31грн. Інспекцією 01.08.2013р. направлена претензія про відшкодування збитків, заподіяних державі, проте відповідач не сплатив у добровільному порядку збитки, що і слугувало підставою звернення прокурора до суду з позовом.
З посиланням на норми ст.ст.16,37,20-2,10,40,50,51,55,58,68,69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.17,33,34,35-1 ЗУ «Про відходи», ст.ст.10,35,46,56 ЗУ «Про охорону земель», ст.1166 ЦК України, прокурор просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рішенням господарського суду Одеської області від 04.03.2014р. (суддя Гут С.Ф.) відмовлено у задоволенні позову Херсонського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області, стягнуто з Державної екологічної інспекції у Херсонській області на користь Державного бюджету України 1720грн. судового збору.
Рішення суду вмотивовано посиланнями на норми ст.ст.13,66Конституції України, ст.ст. 43 ЗУ «Про відходи», ст.ст.35, 56 «Про охорону земель», ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 614, 1166 ЦК України, ч.1 ст.224 ГК України та вмотивовано тим, що позивачем не надано доказів заподіяння державі збитків в заявленій сумі, а також не доведено факту заподіяння державі збитків внаслідок протиправних дій відповідача, тобто наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки відповідача, збитків, безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини). Протокол про адміністративне правопорушення №3084 від 26.07.2013р. не свідчить про спричинення саме Військовою частиною НОМЕР_1 державі збитків в сумі 4635,31грн., та не є належним доказом в обґрунтування позовних вимог. Наказом Одеського прикордонного загону №112-аг від 03.03.2014р. був скасований наказ №40-аг від 28.01.2014р. «Про результати службового розслідування», на підставі якого старший лейтенант ОСОБА_1 та старший прапорщик ОСОБА_2 були притягнуті до дисциплінарної відповідальності по факту виявлення завданих збитків навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земель. Крім того, в матеріалах справи наявні протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , що є працівником прикордонного посту «Залізний порт» відділу Прикордонної служби «Скадовськ», а саме: №2970 від 26.07.2013р., №2971 від 26.07.2013р., №2972 від 26.07.2013р., в яких встановлено, що внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства державі шкода «не заподіяна».
Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, Херсонський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду від 04.03.2014р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що оскаржене рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок неповного з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; підлягає скасуванню з наступних підстав:
- судом помилково прийнято до уваги складені протоколи про адміністративні правопорушення №2970,2971,2972 від 26.07.2013р., де в графі «шкода завдана державі» не вказано суми, тобто шкода «не заподіяна». Ці протоколи не мають відношення до виявленого засмічення земельної ділянки, а стосуються виявлених порушень у сфері охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами та їх обліку;
- суд першої інстанції не надав правової оцінки Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 04.06.2013р., акту обстеження засміченої земельної ділянки прикордонного посту «Залізний порт» від 30.05.2013р., розрахунку т розміру шкоди внаслідок засмічення земельних ресурсів від 30.07.2013р., які засвідчують факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства;
- відповідачем під час розгляду справи не спростовано факту відсутності його вини та не надано на підтвердження цього належних доказів. Навпаки, згідно наказу про притягнення до відповідальності від 28.01.2014р. №40-аг, який підписано начальником прикордонного загону, визнано факт порушення вимог природоохоронного законодавства;
- відповідно до п.1.6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/744 від 27.06.2001р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища» позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.04.2014р. відновлено Херсонському прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України пропущений строк на подання апеляційної скарги, прийнято останню до провадження та призначено її до розгляду.
17.04.2014р. Військова частина НОМЕР_1 подала суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити у її задоволенні.
28.04.2014р. Державна екологічна інспекція у Херсонській області подала Одеському апеляційному господарському суду пояснення з правовою позицією щодо апеляційної скарги прокурора, в якій зазначила, що оскаржене рішення є необ'єктивним, незаконним, необгрунтованим, та таким що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представник прокуратури в засіданні апеляційного господарського суду підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
В засіданні суду апеляційної інстанції представники Військової частини НОМЕР_1 заперечували проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.
Державна екологічна інспекція у Херсонській області свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направила.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 14321386, місцезнаходження - м. Одеса, вул.Левітана, 113.
Відповідно до п.п.1.1,1.3 Положення про відділ Державної прикордонної служби України «Скадовськ» ІІ категорії типу «Б» Одеського прикордонного загону (затвердженого 01.03.2012р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ), відділ прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » - основний підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_3 ;до складу відділу входять прикордонні пости «Залізний порт», «Хорли».
Згідно із Державним актом на право постійного користування землею ІІ-ХС №001519, виданого 11.12.2003р. Новофедорівською сільською радою, Військова частина НОМЕР_1 є постійним користувачем земельної ділянки на території Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області площею 2,5882грн.
Дана земельна ділянка відноситься до земель оборони, що підтверджується листом Відділу Держземагентства у Голопристанському районі від 19.06.2013р., копія якого наявна в матеріалах справи.
З 29.05.2013р. по 04.06.2013р. Херсонською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України разом з фахівцями Державної екологічної інспекції у Херсонській області було проведено перевірку дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища військовою частиною НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та її структурного підрозділу без статусу юридичної особи (прикордонний пост « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 »).
Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Соколенко О.О. та ОСОБА_3 (на підставі Наказу №460 від 29.05.2013р. та направлення на перевірку №516 від 29.05.2013р.) було здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Прикордонного посту «Залізний Порт» Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІНФОРМАЦІЯ_3 ; військова частина НОМЕР_1 , в ході якої було встановлено низку порушень.
Під час проведення вищезазначеної перевірки було виявлено, серед іншого, засмічення будівельним відходами земельної ділянки загальною площею 3,9кв.м. та засмічення твердими побутовими відходами земельної ділянки загальною площею 5,2кв.м.
Перевірка проводилась у присутності начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Одеського прикордонного загону Паламарчука С.М., начальника прикордонного посту «Залізний порт» відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Одеського прикордонного загону Капачинського В.О., начальника відділення логістики прикордонного посту «Залізний порт» Толгаренко В.О.
30.05.2013р. Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Соколенко О.О. у присутності начальника прикордонного посту «Залізний порт» та старшини начальника відділу логістики прикордонного посту «Залізний Порт» було складено акт обстеження засміченої земельної ділянки прикордонного посту «Залізний Порт», яким встановлено: засмічення твердими побутовими відходами, сухим гіллям та сухою рослинністю, будівельними відходами двох земельних ділянок загальною площею 9,1кв.м.
За результатами проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, працівниками Державної екологічної інспекції у Херсонській області 04.06.2013р. було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Прикордонного посту «Залізний Порт» Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІНФОРМАЦІЯ_3 ; військова частина НОМЕР_1 (надалі - Акт перевірки від 04.06.2013р.), в якому, крім іншого, зафіксовано порушення у вигляді засмічення твердими побутовими відходами, сухим гіллям та сухою рослинністю площі 5,2кв.м., будівельними відходами земельної ділянки загальною площею 3,9кв.м.
Один примірник акту був отриманий начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Одеського прикордонного загону Паламарчуком С.М., що підтверджується його підписом на Акті перевірки від 04.06.2013р., копія якого наявна в матеріалах справи.
30.07.2013р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області Соколенко О.О. був складений розрахунок розміру шкоди, завданої внаслідок засмічення несанкціонованого розміщення твердих побутових відходів, будівельних відходів на території прикордонного посту «Залізний порт» відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Одеського прикордонного загону Державної прикордонної служби, військової частини НОМЕР_1 в с.Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, відповідно до якого розмір шкоди за засмічення земельної ділянки площею 9,1кв.м. складає 4635,31грн.
Також стосовно начальника планово-експлуатаційного відділення Одеського прикордонного загону складено протокол про адміністративне правопорушення №3084 від 26.07.2013р. за порушення п.10 ст.35 ЗУ «Про охорону земель», ст.ст.17,32,33 ЗУ «Про відходи».
01.08.2013р. Державна екологічна інспекція у Херсонській області надіслала на адресу начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Одеського прикордонного загону та Одеського прикордонного загону Державної прикордонної служби претензію про відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про поводження з відходами, що призвело до засмічення земельних ділянок з пропозицією на добровільних засадах відшкодувати державі збитки у розмірі 4635,31грн.
Проте вищезазначена претензія залишена без реагування.
Відмовляючи у задоволенні позову Херсонського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів заподіяння державі збитків в заявленій сумі, а також не доведено факту заподіяння державі збитків внаслідок протиправних дій відповідача, тобто наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки відповідача, збитків, безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини).
Проте з таким висновком місцевого господарського суду погодитись не можна з огляду такого.
Процедура проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів регулюється Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008р. (надалі - Порядок №464).
Відповідно до п.1.4 Порядку №464 акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Згідно із п.п.2.2,2.3 Порядку №464 для здійснення перевірки керівником відповідно органу Держекоінспекції або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити: найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки; період, за який буде здійснюватись перевірка; визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками). На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки (додаток 1), яке підписується керівником або заступником керівника органу Держекоінспекції (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Згідно із п.4.4 Порядку під час проведення перевірки перевіряються наявність та чинність дозвільних документів, які підтверджують право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної з використанням природних ресурсів (розміщення відходів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, викиди в атмосферне повітря з стаціонарних джерел, спеціальне використання природних ресурсів), транскордонним переміщенням об'єктів рослинного й тваринного світу, та інших документів, необхідних для здійснення перевірки.
За результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся. (п.4.13 Порядку).
Пунктами 4.19-4.20 Порядку встановлено, що в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки. Один примірник акта перевірки (з відповідними додатками) передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці примірників акта перевірки робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка отримала акт перевірки, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. Другий примірник акта перевірки зберігається в органі Держекоінспекції.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Акт перевірки від 04.06.2013р. підписаний особами, які були присутніми підчас перевірки, без зауважень.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.40 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Відповідно до Преамбули ЗУ «Про відходи», цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України
Згідно із ст.1 ЗУ «Про відходи» відходи це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення; тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням; зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення).
Відповідно до ч.1 ст.17 ЗУ «Про відходи» (в редакції, чинній станом на час проведення перевірки) суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; б) забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію; в) визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також за погодженням із уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини; г) на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку; д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; е) брати участь у будівництві об'єктів поводження з відходами; є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обгрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації; ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки; з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; и) здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; і) своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок, що справляється за розміщення відходів; ї) надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи; й) призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами; к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами; л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України; м) забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами; н) мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або на право провадження діяльності, пов'язаної із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини, і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів; о) мати погоджений із уповноваженими органами виконавчої влади план дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з поводженням з небезпечними відходами; п) передбачати при укладанні угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари; р) при плануванні будівництва або реконструкції об'єкта поводження з відходами мати дозвіл на будівництво або реконструкцію такого об'єкта відповідно до законодавства про містобудування; с) мати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами; т) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
Відповідно до п. «а» ч.1 ст.32 ЗУ «Про відходи» з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється: вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Ліміти на обсяги утворення і розміщення побутових відходів не встановлюються.
Відповідно до ч.ч.1,4,7 ст.33 ЗУ «Про відходи» (в редакції, яка була чинною на час проведення перевірки) зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.
Згідно із ст.55 ЗУ «Про охорону природного навколишнього середовища» (в редакції, яка була чинною станом на час проведення перевірки) суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Відповідно до ч.1 ст.58 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» вимоги екологічної безпеки, встановлені для розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації об'єктів щодо обмеження негативного впливу на навколишнє природне середовище хімічних, фізичних і біологічних факторів, а також інші вимоги, передбачені цим Законом та іншим законодавством України, повною мірою поширюються на військові та оборонні об'єкти, а також об'єкти органів внутрішніх справ та державної безпеки.
Згідно із п.п.1,2,10 ч.1 ст.35 ЗУ «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено правилами ч.1 ст.69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» в якій визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно із ч.1 ст.33, ч.2 ст.34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Херсонським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері надано в підтвердження обґрунтованості позовних вимог належні та допустимі докази у справі, а саме: акт обстеження засміченої земельної ділянки прикордонного посту «Залізний Порт» від 30.05.2013р., Акт перевірки від 04.06.2013р., розрахунок розміру шкоди, завданої внаслідок засмічення несанкціонованого розміщення твердих побутових відходів, будівельних відходів від 30.07.2013р., протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.1.3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001р. N02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями) розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача. При цьому відсутність вини відповідно до ч.2 ст.166 ЦК України доводиться особою, яка завдала шкоди.
Військовою частиною НОМЕР_1 не доведено відсутність вини у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельних ділянок, користувачем яких є відповідач.
Відповідно до п.1.6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001р. N02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями) вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу). Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
На думку суду апеляційної інстанції, сама по собі наявність наказів Одеського прикордонного загону відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 №40-аг від 28.01.2014р. «Про результати службового розслідування» та №112-аг від 03.03.2014р. про скасування наказу №40 не є належним доказом на підтвердження відсутності протиправної поведінки відповідача, оскільки під час проведення перевірки встановлено забруднення земельної ділянки, постійним користувачем якої є саме Військова частина НОМЕР_1 .
Посилання суду першої інстанції на недоведеність спричинення шкоди відповідачем є хибними, оскільки позивачем надані належні докази (акти від 30.05.2013р., 04.06.2014р., розрахунок від 30.07.2013р., протокол про адміністративне правопорушення) та відповідно до пояснень ОСОБА_2 (старшини-начальника відділення логістики прикордонного посту «Залізний порт» відділу прикордонної служби «Скадовськ»), які він надавав 05.06.2013р. прокурору Херсонської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Суворову О.Є., земельна ділянка засмічена будівельними відходами у зв'язку із проведенням ремонту адміністративної будівлі прикордонного поста (а.с.46-47). Аналогічні пояснення 05.06.2013р. надав начальник прикордонного поста «Залізний порт» Копачинський В.О. (а.с.50-51).
В протоколах про адміністративне правопорушення (складених відносно ОСОБА_2 ):
- №2970 від 26.07.2013р. встановлено, що прикордонним загоном «Залізний порт» не впроваджено ведення журналу первинного обліку відходів, державна статистична звітність І-відходи не складалась (а.с.108);
- №2971 від 26.07.2013р. встановлено, що не здійснюється облік забору використання вод артезіанської свердловини, що експлуатується прикордонним загоном «Залізний порт» (а.с.109);
- №2972 від 26.07.2013р. встановлено забур'янення земельної ділянки військового містечка та санітарної зони артезіанської свердловини.
Як зазначалось вище у тексті постанови суду, Інспекцією під час проведення перевірки та складання Акту від 04.06.2013р. було встановлено низку порушень вимог природоохоронного законодавства, та протоколи про адміністративне правопорушення №№2970,2971,2972 стосуються інших порушень, ніж ті, що входять до предмету доказування по справі №916/3468/13.
Стосовно встановлення порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, зберігання 26.07.2013р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Соколенко О.О. був складений протокол №3084 відносно начальника житлово-експлуатаційного відділення Одеського прикордонного загону Пінчука С.Л., в якому зафіксовано порушення п.10 ст.35 ЗУ «Про охорону земель», п.д, є, г, к, с ст.17, ст.32, ч.3 ст.33 ЗУ «Про відходи» та зазначено, що заподіяна державі шкода буде розрахована додатково.
Доводи Військової частини НОМЕР_1 про відсутність доказів заподіяння навколишньому природному середовищу шкоди внаслідок незазначення в акті, які негативні наслідки настали у зв'язку із розміщенням на земельній ділянці твердих побутових та будівельних відходів суд відхиляє, оскільки відповідно до п.5.1 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. №171 (в редакції, чинній станом на час проведення перевірки) підставою обчислення шкоди є факт засмічення земель та розмір шкоди обчислюється на основі актів перевірок, протоколів про адміністративні правопорушення та інших матеріалів.
Разом із цим, посилання Військової частини НОМЕР_1 на п.1.2 «Державних санітарних правил та норм. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення», що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999р. №29, є безпідставним, оскільки виявлені малонебезпечні відходи не є промисловими.
Таким чином, позовні вимоги Херсонського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню, а висновки місцевого господарського суду спираються на неправильне застосування норм матеріального права і є помилковими.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів скасовує оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 04.03.2014р. у зв'язку із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог Херсонського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області у повному обсязі.
Витрати по сплаті до Державного бюджету України судового збору за подання позовної заяви та розгляд справи в суді апеляційної інстанції згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача - Військову частину НОМЕР_1 .
Керуючись ст.ст. 44,49,99, 101-105 ГПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 04.03.2014р. у справі №916/3468/13 скасувати.
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області (фонду охорони навколишнього природного середовища Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, розрахунковий рахунок 33110331700149, МФО 852010, ККД 24062100 УДКСУ у Голопристанському районі, ЄДРПОУ 37953845) збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, у розмірі 4635,31грн.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 до Державного бюджету України 1827грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 до Державного бюджету України 913,50грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 26.05 .2014р.
Головуючий суддя Мишкіна М.А.
Суддя Будішевська Л.О.
Суддя Жеков В.І.