Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" травня 2014 р.Справа № 922/966/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Светлічного Ю.В.
при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.
розглянувши справу
за позовом Державного підприємства "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (ДП "Харківстандартметрологія"), м. Харків
до Публічного акціонерного товариства банку "Меркурій", м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
позивача - Голубєва М.В. довіреність №248/27 від 28.01.14 р.;
відповідача - не з'явився;
Позивач - Державне підприємство "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (ДП "Харківстандартметрологія"), звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства банку "Меркурій", в якій позивач просить стягнути (повернути банківський вклад) у розмірі 406332,60 грн., з яких: 360 000,00 грн. - основний борг; 5296,44 грн. - 3% річних; 4701,64 грн. - сума боргу з урахуванням індексу інфляції; 22951,23 грн. - пені; 13 383,29 грн. - проценти у розмірі 19% річних за вкладом та судовий збір у розмірі 8 126,65 грн.
Представник позивача 14.05.14 р. надав заяву про уточнення до позовної заяви за вх.№15716, в якій позивач користуючись правами наданими йому ст. 22 ГПК України, просить стягнути з відповідача : 315000,00 грн. - основний борг, 5296,44 грн. - 3% річних, 4 701,64 грн. - сума боргу з урахуванням індексу інфляції, 158000,00 грн. - пеня, 91 000,00 грн. - штраф у розмірі суми відсотків від суми заборгованості, 13383,29 грн. - проценти у розмірі 19 % річних за вкладом та судовий збір 8126,65 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.05.14 р. уточнення позивача до позовної заяви були прийняті судом та розгляд справи було продовжено з урахуванням цих змін. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи було задоволено та розгляд справи було відкладено на 19.05.14 р. о 10:15.
Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень до позовної заяви від 14.05.14 р. та просив позов задовольнити. Також надав документи згідно супровідного листа за вх.№16247, які долучені судом до матеріалів справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 16 квітня 2014 року відзив на позовну заяву за вх.№13093, в якому відповідач зазначив, що сума заявлена позивачем не відповідає дійсності та заборгованість відповідача перед позивачем за договором банківського вкладу (депозиту) "Класичний" №1/1482 від 21.02.13 р. становить 315000,00 грн. та 23630,29 грн. суми нарахованих процентів, про що надав довідку про наявність депозитного вкладу №487/02/1 від 15.04.14 р., тому на думку відповідача суми 3% річних та пені обчислені позивачем не вірно. Також відповідач зазначив, що постановою Правління Національного банку України №133 від 13.03.2014 р. про віднесення ПАТ "Меркурій" до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №15 від 14.03.14 р. щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію, тому згідно ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється: нарахування неустойки (штрафів, пені), тому відповідач вважає нарахування позивачем пені неправомірним та просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
21 лютого 2013 року між позивачем (за Договором Вкладник) та відповідачем (за Договором Банк) було укладено Договір банківського вкладу (депозиту) "Класичний" № 1/1482 (далі по тексту - договір). Згідно договору та додаткових угод № 1 від 22.04.2013 року та № 2 від 18.06.2013 року термін повернення вкладу - 19 серпня 2013 року.
Відповідно до договору та додаткових угод № 1, № 2 відповідач прийняв грошові кошти позивача у формі вкладу (депозиту) на вкладний (депозитний) рахунок №261073011482 та зобов'язався повернути позивачу суму вкладу, а також нараховані на вклад проценти у розмірі та в порядку, установленими цим договором.
Пунктом 2.4. договору та відповідно до ч. 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України позивач має право одержати суму вкладу в повному розмірі або частку у будь-який час.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. № 2121 вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Статтею 1058 Цивільного кодексу України визначено, що договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад) зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно пунктів 3.1.3., 3.1.4. договору відповідач зобов'язаний повернути суму вкладу, зробити остаточний розрахунок процентів в термін повернення вкладу та перерахувати зазначені на поточний рахунок позивача. Відповідно до пункту 3.1.8. договору відповідач зобов'язаний протягом одного банківського дня повернути кошти позивачу в повному розмірі.
Відповідно до п. 5.3. договору всі зміни та доповнення умов договору можуть бути змінені шляхом підписання сторонами окремих договорів, додаткових угод.
На підставі зазначеного пункту договору між позивачем та відповідачем були укладені додаткові угоди №1, №2 від 21.02.2013 р. в яких термін повернення вкладу та процентів до нього 19.08.2013 р.
Згідно пункту 3.4.3. договору, позивач має право в термін повернення вкладу - 19.08.2013 року отримати суму вкладу та нараховані проценти.
Судом встановлено, що 12.08.2013 року, вихідний № 2907/19 позивачем на адресу відповідача направлено лист - повідомлення про вимогу повернення банківського вкладу у сумі 2 500 000, 00 грн. та нарахованих процентів у термін 19.08.2013 р. Зазначений лист відповідач отримав 13.08.2013 вх. № 7723.
Однак, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач проігнорував зазначений лист - повідомлення не виконав своїх зобов'язань щодо повернення вкладу та нарахованих процентів позивачу в терміни, які встановлені Договором та додатковими угодами № 1 та № 2.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5.4. договору передбачено право сторін вирішувати у претензійно-позовному порядку суперечки, що виникли при виконанні Договору.
19.08.2013 року за вих. № 3156/27 позивач на адресу відповідача направив претензію, щодо порушення умов договору банківського вкладу (депозиту) з вимогою негайно повернути суму вкладу та нарахованих процентів та про необхідність сплати підприємству в серпні 2013 року податків та зборів та наявності потреби у підприємства в додаткових обігових коштах.
10.09.2013 року, вих. №3321/27 ДП "Харківстандартметрологія" на адресу відповідача повторно направило претензію, щодо порушення умов Договору банківського вкладу (депозиту) з вимогою негайно повернути всю суму вкладу та нарахованих процентів.
03.02.2014 р. відповідач повернув депозит на поточний рахунок позивача частково у сумі 2 140 000,00 грн., у зв'язку із чим сума боргу перед позивачем становить 315 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовну вимогу в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 315 000,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Окрім того, позивачем заявлені до стягнення 5296,44 грн. - 3% річних, 4 701,64 грн. - пеня, 91 000,00 грн. - штраф у розмірі суми відсотків від суми заборгованості, 13383,29 грн. - проценти у розмірі 19 % річних за вкладом.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування позивачем пені за прострочення виконання грошового зобов'язання почато з 20 серпня 2013 року та закінчується 12 березня 2014 року.
Судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України №133 від 13.03.2014 р. про віднесення ПАТ "Меркурій" до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №15 від 14.03.14 р. щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.
Відповідно ч.3 п.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється: нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Як вбачається з матеріалів справи, граничною датою нарахування позивачем пені є 12.03.14 р., тобто до моменту призначення тимчасової адміністрації правління ПАТ "Меркурій", тому заперечення відповідача є безпідставними.
Враховуючи вищенаведене та перевіривши нарахування позивачем 3 % річних, пені, штрафних санкцій суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню, відповідно до цього суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позов,у - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судом встановлено, що позивачем не поністю сплачений судовий збір за подання даної позовної заяви до суду, тому судовий збір у розмірі 3 620,98 грн. підлягає стягненню до Державного бюджету України. Судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства банку "Меркурій" (61002, м. Харків, вул. Петровського, 23, код ЄДРПОУ 14360386, код Банку 351663) на користь Державного підприємства "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (ДП "Харківстандартметрологія") (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 36, п/р 26004000071786 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, інд. под. №047259020391 свід. №30009455, код ЄДРПОУ 04725906) 315000,00 грн. - основний борг, 5296,44 грн. - 3% річних, 4 701,64 грн. - сума боргу з урахуванням індексу інфляції, 158000,00 грн. - пеня, 91 000,00 грн. - штраф у розмірі суми відсотків від суми заборгованості, 13383,29 грн. - проценти у розмірі 19 % річних за вкладом та судовий збір 11 757,63 грн.
3. Стягнути з Державного підприємства "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (ДП "Харківстандартметрологія") (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 36, п/р 26004000071786 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, інд. под. №047259020391 свід. №30009455, код ЄДРПОУ 04725906) на користь державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, номер рахунку 31215206783003, код 37999654, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в сумі 3620,98 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 22.05.2014 р.
Суддя Ю.В. Светлічний