ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/3263/14 07.05.14
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітол» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» про стягнення 15 222,98 грн., за участю представників позивача - Медвідя М.С. довіреність № б/н від 01.01.2014 року, відповідача - не з'явився,
У лютому 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 14 314,68 грн. основного боргу та 908,30 грн. 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару за договором поставки № NF4600032677 від 17.11.2010 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.04.2014 року.
Представник відповідача 07.05.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва надав клопотання про призначення по справі економічної експертизи для визначення у кого і в якому розмірі існує заборгованість за договором поставки № NF4600032677 від 17.11.2010 року.
07.05.2014 року позивач у судовому засіданні заперечував проти клопотання відповідача щодо призначення у справі судової експертизи, зазначив, що потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування по справі у суду відсутня, отже підстав для призначення судово-економічної експертизи по справі у суду не має.
Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 року № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз» судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Оскільки потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування по справі у суду не має, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання.
В задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи судом відмовлено.
07.05.2014 року в судовому засіданні представник позивача надав суду письмові пояснення по справі.
Представник відповідача в судове засідання 07.05.2014 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітол» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» (покупець) було укладено договір поставки № NF4600032677, за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти товари по цінах і в асортименті вказаними в специфікації, разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем та підтверджених постачальником замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари і оплачувати (п. 1.1. договору).
Остаточні розрахунки між сторонами повинні бути завершені протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту звірки взаємних розрахунків (п. 9.2. договору).
Термін дії договору встановлений до 31.12.2011 року (п.9.1. договору).
Припинення договору не звільняє сторони від виконання всіх своїх зобов'язань, передбачених договором, і невиконаних на момент припинення дії договору, а також від відповідальності за невиконання таких зобов'язань (п.9.3. договору).
Поясненнями представника позивача та видатковими накладними №726 від 14.12.2010 року на суму 6 986,98 грн., №25 від 06.07.2011 року на суму 3 300,13 грн., №26 від 06.07.2011 року на суму 2 826,64 грн., №27 від 06.07.2011 року на суму 1 941,23 грн., №731 від 14.12.2010 року на суму 6 957,97 грн., №729 від 14.12.2010 року на суму 6 986,98 грн., №728 від 14.12.2010 року на суму 6 986,98 грн., №727 від 14.12.2010 року на суму 6 986,98 грн., що міститься у матеріалах справи, стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 42 973,89 грн.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки продукції відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 14 314,68 грн., з урахуванням часткової оплати, що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2010 року - 29.08.2013 року.
29.10.2013 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія з вимогою про сплату боргу у сумі 14 314,68 грн. та господарських санкцій. Проте відповідач заборгованість не сплатив.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 14 314,68 грн.
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у розмірі 14 314,68 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з цим, позов в частині стягнення 3 % річних обґрунтований, проте підлягає задоволенню частково (період прострочення з 05.11.2013 року по 10.02.2014 року) 3% річних у розмірі 115,30 грн. за розрахунком суду, який здійснено відповідно до умов договору та вимог закону. В іншій частині позову про стягнення 3% річних слід відмовити.
Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 57; код 36387233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітол» (65005, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 43/15; код 32178897) 14 314 (чотирнадцять тисяч триста чотирнадцять) грн. 68 коп. боргу, 115 (сто п'ятнадцять) грн. 30 коп. 3% річних та 1735 (одна тисяча сімсот тридцять п'ять) грн. 65 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 23.05.2014р.
Суддя С.О. Чебикіна