ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/3229/14 20.05.14
За позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Соверен"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА"
про відшкодування матеріальної шкоди 50 000,00 грн.
Суддя Бондаренко Г. П.
Представники сторін:
Від позивача Кудлай А. А. (дов. б/н від 22.11.2013 року)
Від відповідача не з'явився
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 20.05.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Соверен" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" (далі по тексту - відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди 50 000,00 грн. та покладання судових витрат на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/3229/14, розгляд справи призначено на 15.04.2014 року.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 15.04.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу № 910/3229/14 передано для розгляду судді Сіваковій В. В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 року справу № 910/3229/14 прийнято до провадження судді Сівакової В. В., розгляд справи призначено на 20.05.2014 року.
Розпорядженням В. о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з відпустки, справу № 910/3229/14 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.
В судове засідання 20.05.2014 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд повідомив, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 11, 525, 526, 530, 993 ЦК України, ст. 27 ЗУ "Про страхування", ст. 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідач у відзиві на позовну заяву, просить суд врахувати при вирішенні справи, що страхова сума за шкоду заподіяну майну згідно полісу № АВ/8912990терміном дії з 25.01.2013 року по 24.01.2014 року складає 50 000, 00 грн. та просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника відповідача.
Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.
Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
21.02.2013 року між позивачем (далі по тексту - позивач, страховик) та громадянином України ОСОБА_3 (далі по тексту - страхувальник) укладений договір № 1-070-005/13 страхування транспортного засобу, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Згідно довідки б/н б/д, копія якої наявна в матеріалах справи, вбачається, що 15.06.2013 р. близько 17 год. 20 хв. на 26 км автодороги «Київ-Обухів» відбулося зіткнення автомобіля Хонда Акорд, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 автомобіль ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5 отримав механічні пошкодження: деформації передньої правої частини кузова, пошкодження правого переднього колеса, крила, капоту, фари, бамперу, номерного знаку, відсутність вітрового скла.
19.06.2013 року водій транспортного засобу - ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за пошкодження внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди застрахованого транспортного засобу, що відповідно до умов договору добровільного страхування є страховим випадком.
На підставі заяви страхувальника від 19.06.2013 року та страхового акту № 08/13-05 Т від 07.08.2013 року, позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 78 525, 00 грн. страхувальнику, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією видаткового касового ордеру від 09.08.2013 року.
Як вбачається з постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 27.09.2013 року у справі № 752/15979/13-п № 3/752/5818/13 15.06.2013 р. в 17 год. 20 хв. водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки Хонда Акорд, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на 26 км дороги Київ-Обухів біля котеджного містечка «Золоті ворота» не врахував дорожню обстановку щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу, при виконанні маневру повороту ліворуч не надав дорогу автомобілю ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який рухався в зустрічному напрямку прямо, в наслідок чого сталося з ним зіткнення, що призвело до отримання водіями тілесних ушкоджень та пошкодженням двох транспортних засобів, чим водій ОСОБА_4, порушив вимогу п.п. 2.3. б, 16.13 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності, у вигляді накладення штрафу, постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.09.2013 року у справі № 752/15979/13-п № 3/752/5818/13.
Відповідач за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/8912990, який діяв на 15.06.2013 року, застрахував цивільно-правову відповідальність власника (ОСОБА_4) (страхувальника) автомобіля Хонда Акорд, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Позивач до відповідача з заявою про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 78 525, 00 грн. з доданням до неї необхідних для її розгляду документів у відповідності до п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звертався в жовтні 2013 року, що підтверджено матеріалами справи.
У відповідь на заяву позивача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 78 525, 00 грн. відповідач надіслав позивачу повідомлення про прийняття рішення відповідачем про виплату страхового відшкодування в розмірі 50 000, 00 грн. та копію страхового акту № 1001/39/42587/Р.
Матеріали справи доказів оплати відповідачем на користь позивача відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 50 000, 00 грн., таабо в будь-якому іншому розмірі не містять.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 50 000, 00 грн. відшкодування понесених витрат в порядку регресу.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_4 власника (страхувальника) автомобіля Хонда Акорд, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, застраховано відповідачем, що підтверджується полісом № АВ/8912990.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина ОСОБА_4, який керував автомобілем Хонда Акорд, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.09.2013 року у справі № 752/15979/13-п, провадження № 3/752/5818/13.
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 1-070-005/13 страхування транспортного засобу від 21.02.2013р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Відповідно до наявного в матеріалах справи звіту № 835 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобі: ВАЗ 212140 держ. № НОМЕР_1 вартість матеріального збитку без врахування втрати товарної вартості, заподіяного власнику транспортного засобу ВАЗ 212140, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 08.07.2013 року складає 67 158, 29 грн.
На підставі заяви страхувальника від 19.06.2013 року та страхового акту № № 08/13-05 Т від 07.08.2013 року, позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 78 525, 00 грн. ОСОБА_3, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією видаткового касового ордеру від 09.08.2013 року.
За приписами ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 50 000, 00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Як встановлено судом, сторонами було погоджено виплату страхового відшкодування в розмірі 50 000, 00 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з п. 36.1. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
Відповідно до полісу АВ/8912990 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну складає 50 000, 00 грн., розмір франшизи за полісом - нуль.
Враховуючи викладене, за встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність винної особи належить сума 50 000, 00 грн.
Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач доказів на виконання свого погодженого обов'язку щодо сплати страхового відшкодування в порядку регресу станом на момент розгляду справи не надав, викладеного у позовній заяві не спростував.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 25; код ЄДРПОУ 23510137; з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Соверен" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 7, оф. 11; код ЄДРПОУ 25264645) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 27.05.2014 р.
Суддя Г.П. Бондаренко