Справа: № 825/391/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
15 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Бистрик Г.М., Карпушової О.В.,
при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прилуцького міськрайонного центру зайнятості на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Прилуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення,
Прилуцький міськрайонний центр зайнятості звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (представницький орган Прилуцький міськрайонний центр зайнятості) незаконне виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття та вартість соціальних послуг у сумі 15178 грн. 57 коп.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підставі неправильного та неповного дослідження судом першої інстанції доказів і встановлення обставин у справі. Крім того, апелянт просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно зі ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, дійшов висновку про порушення позивачем строку звернення до суду, оскільки станом на 02.07.2013 р. позивачу було однозначно відомо, що відповідач з 2002 року має статус суб'єкта підприємницької діяльності, проте з даним позовом звернувся лише 24.01.2014 року.
Проте колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів судової справи та встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача незаконно виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття та вартість соціальних послуг у сумі 15178 грн. 57 коп.
Вказаний борг виник у період 2006-2007 років.
Підставою незаконності виплат позивачу у позові зазначено те, що в 2006 році відповідач звернувся до позивача з заявою про надання йому статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю і інших соціальних виплат.
Так, 16.09.2013 року Прилуцький міськрайонний центр зайнятості звернувся до реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції для отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
За результатами відповіді реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції від 18.10.2013 року ОСОБА_2 зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності.
Таким чином, позивач дізнався про порушення своїх прав лише 18.10.2013 року за результатами відповіді реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції.
Суд першої інстанції залишаючи позовні вимоги без розгляду виходив з того, що 02.07.2013 відповідач звертався до позивача з заявою про надання йому статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю і інших соціальних виплат, проте того ж числа йому було відмовлено у призначенні соціальних виплат виходячи з того, що позивачу відомо про наявність у відповідача статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
В зв'язку з цим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що станом на 02.07.2013 р. позивачу було однозначно відомо, що відповідач з 2002 року відповідач має статус статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Проте, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявна лише відповідь позивача від 14.02.2014 року №04/372, з якої не вбачається, що з 02.07.2013 р. позивачу було відомо, що відповідач з 2002 року має статус статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції необґрунтовано та безпідставно, у відповідності з ст.ст. 99, 100 КАС України позовну заяву залишено без розгляду.
В зв'язку з цим, слід зазначити, що суд першої інстанції залишивши позовну заяву без розгляду позбавив позивача можливості захистити свої права та інтереси, відповідно порушив його права на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані ст.6 КАС України.
Колегія суддів приходить і до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду та направленням справи для продовження розгляду.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що при розгляді даної справи він не уповноважений законом як суд першої інстанції вирішувати її по суті, а тому відповідні вимоги апелянта задоволенню не підлягають
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Прилуцького міськрайонного центру зайнятості задовольнити частково.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року скасувати і направити справу для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Оксененко
Судді:
Г.М. Бистрик
О.В. Карпушова
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Бистрик Г.М.
Карпушова О.В.