22 травня 2014 р. Справа № 2а-5912/11
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Чернієнко С.А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Жука С.І.
судді - Яковлева Ю.В.
судді - Запорожана Д.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Центрального районного суду від 14 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також із доданими до цієї заяви документами, -
встановиЛА:
12 квітня 2011 року, позивач звернулася до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», неправомірними та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити вказану доплату за період з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2010 року.
Суд першої інстанції, своєю ухвалою від 14 лютого 2012 року у поновленні строку на звернення ОСОБА_4 до суду із адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2010 року - відмовив
Адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 01 січня 2008 року до 12 жовтня 2010 року - залишив без розгляду.
ОСОБА_4 не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_4 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 звернулася до суду за захистом свого права лише 12 квітня 2011 року. При цьому просила поновити строк звернення до суду з вказаним позовом, оскільки вважала його пропущеним з поважних причин. Як на поважні причини пропуску цього строку посилалася на юридичну необізнаність про можливість судового захисту порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у поновленні строку звернення до суду із вказаним позовом, оскільки про порушення свого права ОСОБА_4 була обізнана щоразу після виплати їй пенсії та не дивлячись на це, із позовом про захист порушеного права до суду не зверталася, причин, які б реально перешкоджали такому зверненню, на обґрунтування своєї заяви про поновлення строку не навела.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України, - за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, - залишити без задоволення.
Ухвалу Центрального районного суду від 14 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також із доданими до цієї заяви документами, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.
Головуючийсуддя С.І. Жук
суддя Ю.В. Яковлев
суддя Д.В. Запорожан