Головуючий у 1 інстанції - Євтіфієв В.М.
Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.
22 травня 2014 року справа №432/1522/14-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Чумака С.Ю.,
суддів: Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 1 квітня 2014 р. у справі №432/1522/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача, зобов'язати останнього провести перерахунок пенсії позивачу починаючи з 25.03.2010 року по теперешній час у розмірі 87% виходячи з усіх складових заробітної плати у тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, сум виплаченої щомісячної індексації заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи, на які були нараховані та фактично сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та сплачувати її у подальшому в перерахованому розмірі, стягнути з відповідача недоотриману суму пенсії за період з 25.03.2010 року по теперішній час.
Постановою Стахановського міського суду від 1 квітня 2014 р. у справі №432/1522/14-а позовні вимоги задоволені частково. Визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано останнього провести перерахунок нарахованої позивачу пенсії, починаючи з 25.03.2010 року по теперішній час, виходячи з усіх складових заробітної плати (отриманих виплат), у тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, сум щомісячної індексації заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи, на які були нараховані та фактично виплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з наступною виплатою недоотриманих сум пенсії за період з 25.03.2010 року
Додатковою постановою від 25 квітня 2014 року у задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої позивач вимагає вказати в рішенні про зобов'язання відповідача провести перерахунок з 25.03.2010 року по теперішній час виходячи з розміру 87% всіх складових заробітної плати відмовлено.
Не погодившись з постановою Стахановського міського суду від 1 квітня 2014 року відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивачем постанова суду не оскаржувалась.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Позивачці з 25 березня 2010 року було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
При призначенні пенсії позивачці не були враховані указані в довідці про складові заробітної плати від 11.02.2014 року №2 «інші виплати», а саме сума матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати ( а.с. 8).
На заяву від 13.02.2014 року про зарахування інших виплат при призначенні пенсії рішенням від 13.02.2014 року відповідач відмовив, посилаючись на відсутність підстав для зазначеного перерахунку ( а.с. 7).
При вирішенні спору колегія суддів виходить з правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, яка відповідно до статті 244І КАС України є обов'язковою для застосування в судовій практиці, і зазначає наступне.
За змістом статті 37 Закону № 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95ВР "Про оплату праці" (далі Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про необхідність врахування при перерахунку пенсії позивачу сум всіх виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду, щодо певної частини позовних вимог.
Так, відповідно до статей 99 та 100 КАС України в редакції від 17.11.2011 року для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Відповідно до статті 46 Закону № 1058-ІV виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що її призначає і виплачує. Оскільки позивачу спірна частина пенсій нарахована не була, а також з огляду на те, що сам перерахунок пенсії є похідним від неправомірних дій або бездіяльності відповідного суб'єкту владних повноважень, для оскарження яких ст. 99 КАС України встановлений шестимісячний строк, підстав для застосування цих положень немає.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 20 березня 2014 року, у зв'язку з чим суд першої інстанції повинен був застосувати шестимісячний строк звернення до суду та згідно вимог статті 100 КАС України адміністративний позов щодо вимог до 20 вересня 2013 року залишити без розгляду, але уваги на ці обставини не звернув і позовні вимоги розглянув та задовольнив в повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи, порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постанова суду підлягає скасуванню щодо задоволення позову в частині вимог до 19 вересня 2013 року включно та залишенню в цій частині без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, оскільки позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску такого строку.
При цьому зміна судової практики, в тому числі прийняття певного рішення Верховним Судом України, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки законодавство, за яким призначалась пенсія позивачу з часу такого призначення не змінювалось.
Колегія суддів також зазначає, що у задоволенні позовних вимог за період з 20.09.2013 року по 12.02.2014 року потрібно відмовити, оскільки позивач звернулась до відповідача з новою довідкою про складові заробітної плати лише 13.02.2014 року, тобто до вказаної дати у відповідача не було підстав для проведення такого перерахунку та включення вказаних складових до заробітної плати, що використовується для обчислення пенсії.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 99, 100, 183-2, 202-203, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області задовольнити частково.
Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 1 квітня 2014 р. у справі №432/1522/14-а скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області від 13.02.2014 року .
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії, як державному службовцю з 13.02.2014 року з урахуванням сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати, з яких сплачено страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням фактично отриманих сум, виходячи з довідки про складові заробітної плати від 11.02.2014 року №2.
Позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 25.03.2010 року по 19.09.2013 року залишити без розгляду.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_2 сплачений нею судовий збір в розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійки.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду постанови, прийнятої у скороченому провадженні, набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Колегія суддів С.Ю.Чумак
Д.В.Ляшенко
Л.В.Ястребова