м. Київ
29 листопада 2013 року Справа № 810/5029/13-а
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Глобус»
до про Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус» звернулось до суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.03.2013 № 0000302203, 26.03.2013 № 0000312203 та 26.03.2013 № 0000322203.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення, якими Товариству з обмеженою відповідальністю «Глобус» зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 1650 грн. 00 коп., донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 240436 грн. 00 коп. і податку на додану вартість у сумі 227337 грн. 00 коп. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 173778 грн. 00 коп., на думку позивача, прийняті Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби з порушенням норм матеріального права та не відповідають вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими, а тому податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
У судовому засіданні, призначеному на 11 жовтня 2013 року, представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи податкового органу діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судом, з метою забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи, на підставі частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошено у справі перерву до 25 жовтня 2013 року, яку в подальшому було неодноразово продовжено.
У судове засідання, призначене на 29 листопада 2013 року, представники сторін не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про вручення представникам позивача та відповідача судових повісток (т. 2 а.с. 140).
Матеріали справи містять клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.
Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення судового засідання або повідомлень про причини неприбуття від відповідача до суду не надходило.
Частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з'явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус» (ідентифікаційний код 31420951, місцезнаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 182) зареєстроване в якості юридичної особи 09.04.2001 та здійснює господарську діяльність пов'язану, зокрема, з неспеціалізованою оптовою торгівлею, оптовою торгівлею хімічними продуктами, діяльністю посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, діяльністю у сфері права, консультуванням з питань комерційної діяльності й керування, дослідженням кон'юктури ринку та виявленням громадської думки.
Зазначені обставини підтверджуються даними довідки Головного управління регіональної статистики серії АА № 869261 (т. 2 а.с. 56-57).
У лютому-березні 2013 року посадовою особою Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобус» вимог податкового законодавства та правильності нарахування і сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Феріт Д», ПП «АТМ», ТОВ «ВК «Віконні системи», ПП «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковита», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка» за період з 01.01.2010 по 31.01.2013.
За результатами перевірки складено акт від 13.03.2013 № 345/2203/31420951 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобус» під час декларування податкових зобов'язань за господарськими операціями з купівлі у ТОВ «Матадор» та ПП «АТМ» товарів та послуг не дотримано вимог підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.8 статті 138, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за квітень, травень, липень - жовтень 2012 року на суму 228987 грн. 00 коп. та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, за ІІ-IV квартали 2012 року на суму 1144933 грн. 00 коп.
При перевірці правильності декларування позивачем власних податкових зобов'язань за наведені вище звітні періоди податковим органом прийнято до уваги відомості, отримані від інших органів державної податкової служби про господарську діяльність ТОВ «Матадор» та ПП «АТМ» та про характер господарських взаємовідносин ТОВ «Матадор» з іншими суб'єктами господарювання - ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Олімп», ПП «СВ Гермес», ПВП «Форест», ТОВ «Кафепродакшн», ТОВ «Пасіфік», БПП «Сура», ТОВ «Хімагросервіс» по ланцюгу постачання.
Зокрема, контролюючий орган зважав на викладені в актах про неможливість проведення зустрічних звірок та в актах перевірок висновки посадових осіб податкових органів, в яких наведені вище юридичні особи перебувають на податковому обліку, стосовно:
- відсутності у ТОВ «Матадор» та ПП «АТМ» достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень та інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово - господарської діяльності в обсягах задекларованих ними показників;
- відсутності ТОВ «Матадор» за податковою адресою.
Крім того, податковим органом отримано інформацію про те, що Головним слідчим управлінням ДПС України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32013180000000005 від 15.01.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205 та частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України за фактом вчинення невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва з використанням ТОВ «Будівництво та комплектація» та ознаками попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Феріт Д», ПП «АТМ», ТОВ «ВК «Віконні системи», ПП «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковита», ПП «Мегіур» та ТОВ «Техніка».
Враховуючи наведені вище відомості, відповідач дійшов висновку про те, що контрагенти позивача - ТОВ «Матадор» та ПП «АТМ» є юридичними особами з ознаками фіктивності, їх правочини з іншими суб'єктами господарювання, у тому числі і з позивачем, не спричинили жодних правових наслідків.
За таких обставин, відповідач вважає, що договори, за якими ТОВ «Матадор» та ПП «АТМ» зобов'язались надати позивачу товари та послуги, фінансово-господарські документи та податкову звітність складено сторонами правочинів без фактичного здійснення господарських операцій, а лише з метою незаконного одержання податкової вигоди у вигляді формування витрат та податкового кредиту на користь позивача.
Внаслідок допущення позивачем вказаного правопорушення під час визначення ним об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість, у тому числі формування платником податків частини від'ємного значення податку на додану вартість, яку включено до складу податкового кредиту наступних податкових періодів, податковий орган дійшов висновку про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень, травень, липень - жовтень 2012 року на суму 227337 грн. 00 коп., податку на прибуток підприємств за ІІ-IV квартали 2012 року на суму 240436 грн. 00 коп. та про невідповідність (завищення) від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2012 року у сумі 1650 грн. 00 коп.
На підставі акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 26.03.2013 № 0000302203, 26.03.2013 № 0000312203 та 26.03.2013 № 0000322203, якими відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 341006 грн. 00 коп., з яких: 227337 грн. 00 коп. - за основним платежем; 113669 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями, податку на прибуток підприємств у розмірі 300545 грн. 00 коп., з яких: 240436 грн. 00 коп. - за основним платежем; 60109 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та здійснено коригування у сторону зменшення задекларованого позивачем розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 1650 грн. 00 коп.
Отримавши наведені вище рішення, позивач скористався наданим йому статтею 56 Податкового кодексу України правом на їх оскарження в адміністративному порядку шляхом подання скарг до Головного управління Міндоходів у Київській області та до Міністерства доходів і зборів України.
Рішеннями Головного управління Міндоходів у Київській області від 10.06.2013 № 34/10/10-36-10-01-202 та Міністерства доходів і зборів України від 29.07.2013 № 7782/6/99-99-10-01-15 скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 26.03.2013 № 0000302203, 26.03.2013 № 0000312203 та 26.03.2013 № 0000322203 - без змін.
Не погоджуючись із рішеннями, прийнятими Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби, позивач оскаржив їх до суду.
Позивач зазначає, що твердження податкового органу стосовно вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобус» податкового правопорушення є помилковими, оскільки нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та визначення ним сум податкового кредиту здійснено у відповідності до вимог податкового законодавства, господарські операції з ТОВ «Матадор» та ПП «АТМ» належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності.
Оскільки висновки податкового органу про відсутність у позивача права на формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та податкового кредиту за наслідками вчинення господарських операцій з ТОВ «Матадор» та ПП «АТМ» ґрунтуються на твердженнях про фіктивність господарських операцій позивача та його контрагентів та про відсутність наміру учасників правочинів досягти реальних правових наслідків, позивачем, з метою спростування таких доводів, подано суду відомості стосовно формування витрат та податкового кредиту, первинні фінансово - господарські документи, що підтверджують виконання правочинів та зв'язок між фактом придбання позивачем товарів та послуг із його господарською діяльністю.
Досліджуючи інформацію, що викладена в акті перевірки, та документи, подані позивачем, судом встановлено наступне.
У квітні та серпні 2012 року позивачем укладено з ПП "АТМ" договори від 03.04.2012 № АТМ03/04, 17.04.2012 № 17/04-5 та 22.08.2012 № АТМ22/08, відповідно до умов яких контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання надати позивачу послуги, пов'язані з навантаженням і розвантаженням та матеріально-технічним забезпеченням офіційного заходу (харчування учасників заходу та його сервісне обслуговування), а позивач зобов'язався прийняти вказані послуги та оплатити їх вартість.
Під час перевірки податковим органом також виявлено, що у квітні 2012 року позивачем придбано у ПП «АТМ» послуги по встановленню спліт системи 12000 BTU та доставці обладнання і матеріалів. Придбання наведених послуг здійснювалось без укладення договору на підставі рахунку-фактури від 04.04.2014 № 4/04-2, виписаного контрагентом позивача (т. 1 а.с. 242).
Протягом квітня - жовтня 2012 року між ПП «АТМ» та позивачем підписано акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг) від 04.04.2012 № 298, 09.04.2012 № 299, 17.04.2012 № 300, 25.04.2012 № 301, 16.05.2012 № 804, 24.05.2012 № 805, 28.05.2012 № 806, 05.07.2012 № 2056, 12.07.2012 № 2057, 24.07.2012 № 2058, 27.07.2012 № 2059, 09.08.2012 № 2900, 14.08.2012 № 2901, 15.08.2012 № 2902, 21.08.2012 № 2903, 23.08.2012 № 2904, 28.08.2012 № 2905, 29.08.2012 № 2906, 30.08.2012 № 2907 та 02.10.2012 № 4685, відповідно до яких позивач прийняв виконані ПП «АТМ» послуги по організації матеріально-технічного забезпечення офіційного заходу, встановленню спліт системи 12000 BTU та доставці обладнання і матеріалів, а також розвантажувально - навантажувальні послуги на загальну суму 405265 грн. 99 коп., у тому числі ПДВ - 67544 грн. 35 коп.
За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед позивачем ПП «АТМ» виписано податкові накладні від 04.04.2012 № 143 на загальну суму 1747 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 291 грн. 17 коп., 09.04.2012 № 144 на загальну суму 25443 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 4240 грн. 50 коп., 17.04.2012 № 145 на загальну суму 17820 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 2970 грн. 00 коп., 25.04.2012 № 146 на загальну суму 25027 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 4171 грн. 17 коп., 16.05.2012 № 362 на загальну суму 20879 грн. 10 коп., у тому числі ПДВ - 3479 грн. 85 коп., 24.05.2012 № 363 на загальну суму 18889 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 3148 грн. 20 коп., 28.05.2012 № 364 на загальну суму 19750 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ - 3291 грн. 75 коп., 05.07.2012 № 603 на загальну суму 27027 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 4504 грн. 50 коп., 12.07.2012 № 604 на загальну суму 9682 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 1613 грн. 70 коп., 24.07.2012 № 605 на загальну суму 7009 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 1168 грн. 20 коп., 27.07.2012 № 606 на загальну суму 23552 грн. 10 коп., у тому числі ПДВ - 3925 грн. 35 коп., 09.08.2012 № 761 на загальну суму 27472 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ - 4578 грн. 75 коп., 14.08.2012 № 762 на загальну суму 16354 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ - 2725 грн. 80 коп., 15.08.2012 № 763 на загальну суму 5940 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 990 грн. 00 коп., 21.08.2012 № 764 на загальну суму 12592 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ - 2098 грн. 80 коп., 23.08.2012 № 765 на загальну суму 15859 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ - 2643 грн. 30 коп., 28.08.2012 № 766 на загальну суму 47941 грн. 74 коп., у тому числі ПДВ - 7990 грн. 29 коп., 29.08.2012 № 767 на загальну суму 44573 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 7428 грн. 87 коп., 30.08.2012 № 768 на загальну суму 22096 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ - 3682 грн. 80 коп., 02.10.2012 № 705 на загальну суму 15608 грн. 05 коп., у тому числі 2601 грн. 35 коп.
Витрати, понесені позивачем на придбання послуг, наданих ПП «АТМ», у загальному розмірі 337721 грн. 64 коп., та податок на додану вартість у сумі 67544 грн. 35 коп., сплачений у складі їх ціни, включені позивачем до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, за ІІ-IV квартали 2012 року та до податкового кредиту за квітень, травень, липень, серпень та жовтень 2012 року.
Часткову оплату за виконані ПП «АТМ» послуги у розмірі 389657 грн. 66 коп. здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента позивача, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок.
На момент проведення перевірки кредиторська заборгованість позивача за отримані від ПП «АТМ» послуги складала 15608 грн. 33 коп.
Під час судового розгляду справи представник позивача пояснив суду, що вказані вище послуги, які здійснювались на користь позивача його контрагентом, замовлялись Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобус» з метою виконання власних господарських зобов'язань за договорами, укладеними ним з іншими суб'єктами господарювання - ТОВ «Гештальт Консалтінг Груп», ТОВ «Бізнес-Партнерство», ТОВ «Інформаційно-Комерційний центр, ЛТД» та ін.
На підтвердження вищезазначеного та з метою доведеності суду обставин, що свідчать про наявність зв'язку між фактом придбання позивачем послуг із його господарською діяльністю, представником позивача надано суду належним чином засвідчені копії договорів, актів здачі-прийняття виконаних робіт, податкових накладних, банківських виписок тощо.
Крім того, податковим органом під час контролюючого заходу встановлено, що на показники задекларованих позивачем витрат за ІІ-IV квартали 2012 року та податкового кредиту за квітень-травень та липень - вересень 2012 року вплинули господарські операції з придбання позивачем у ТОВ «Матадор» товарно - матеріальних цінностей.
Так, у квітні та серпні 2012 року позивачем укладено з ТОВ «Матадор» договори від 02.04.2012 № М12/4/2, 05.04.2012 № М12/4/5, 26.04.2012 № М26/04/12 та 08.08.2012 № М8/08/12, відповідно до умов яких контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу розчинники, мастило «Біосмол», дизенктанти, препарати по дезінсекції та миючі засоби за асортиментом, кількістю, якістю та ціною, визначеними у специфікаціях до вказаних договорів, що є його невід'ємними частинами, а позивач зобов'язався прийняти вказані товарно - матеріальні цінності та оплатити їх вартість.
На виконання умов вказаних вище договорів, ТОВ «Матадор» протягом квітня-вересня 2012 року поставлено позивачу товар (мастило «Біосмол», ципервіт, розчинник, тарацід, Рат Киллер, мило рідке, засіб Сантек, Тонік Сантек, мило рідке косметичне для рук тощо), про що виписано рахунки-фактури від 02.04.2012 № 2/04-3, 04.04.2012 № 4/04-5, 05.04.2012 № 13/04-2, 13.04.2012 № 5/04-5, 17.04.2012 № 17/04-2, 03.05.2012 № 03/05-5, 04.05.2012 № 04/05-5, 07.05.2012 № 07/05-2, 02.07.2012 № 0207/3, 02.07.2012 № 02/7-3, 02.07.2012 № 2/7-7, 03.07.2012 № 03/7-8, 04.07.2012 № 04/07-5, 04.07.2012 № 04/7-9, 06.07.2012 № 06/7-17, 09.07.2012 № 09/7-8, 09.07.2012 № 09/07-11, 09.07.2012 № 09/7-13, 10.07.2012 № 10/7-6, 10.07.2012 № 10/7-14, 20.07.2012 № 20/7-9, 23.07.2012 № 23/7-8, 01.08.2012 № М-01/08-1, 02.08.2012 № М-02/08-1, 09.08.2012 № М-09/08-1, 10.08.2012 № М-10/08-1, 13.08.2012 № М-13/08-1, 14.08.2012 М-14/08-11, 14.08.2012 М-14/0/1, 14.08.2012 № М-14/08-1, 15.08.2012 № М-15/08-1, 27.08.2012 № М-27/08-1, 27.08.2012 № М-27/08-11, 29.08.2012 № М-29/08-1, 03.09.2012 № М-03/09-05, 05.09.2012 № М-05/09-07, 10.09.2012 № М-10/09-12, 11.09.2012 № М-11/09-13 та 24.09.2012 № М-24/09-26 на загальну суму 968653 грн. 12 коп., у тому числі ПДВ - 161442 грн. 17 коп.
Прийняття позивачем вказаного товару у ТОВ «Матадор» здійснювалось шляхом підписання видаткових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи (т. 1 а.с. 103, 106, 109, 115, 118, 130, 133, 139, 151, 156, 159, 162, 168, 171, 177, 180, 183, 192, 195, 201, 204, 207, 210, 213, 216, 222, 225, 228, 231, 234, 238, 241, 247, т. 2 а.с. 3, 6, 15, 18, 21).
За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Матадор» виписано податкові накладні від 24.09.2012 № 523 на суму 9622 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ - 1603 грн. 80 коп., 10.09.2012 № 521 на суму 14909 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ - 2484 грн. 90 коп., 11.09.2012 № 522 на суму 14850 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 2475 грн. 00 коп., 03.09.2012 № 519 на суму 29700 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 4950 грн. 00 коп., 05.09.2012 № 520 на суму 15741 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 2623 грн. 50 коп., 27.08.2012 № 763 на суму 11713 грн. 68 коп., у тому числі ПДВ - 1952 грн. 28 коп., 27.08.2012 № 762 на суму 29700 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 4950 грн. 00 коп., 29.08.2012 № 764 на суму 5940 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 990 грн. 00 коп., 15.08.2012 № 761 на суму 29700 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 4950 грн. 00 коп., 14.08.2012 № 758 на суму 5940 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 990 грн. 00 коп., 14.08.2012 № 759 на суму 16038 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 2673 грн. 00 коп., 14.08.2012 № 760 на суму 11000 грн. 88 коп., у тому числі ПДВ - 1833 грн. 48 коп., 13.08.2012 № 757 на суму 10865 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 1810 грн. 83 коп., 10.08.2012 № 756 на суму 52984 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ - 8830 грн. 80 коп., 09.08.2012 № 761 на суму 27472 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ - 4578 грн. 75 коп., 09.08.2012 № 755 на суму 29700 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 4950 грн. 00 коп., 02.08.2012 № 754 на суму 11167 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 1861 грн. 20 коп., 01.08.2012 № 753 на суму 12592 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ - 2098 грн. 80 коп., 20.07.2012 № 784 на суму 7716 грн. 06 коп., у тому числі ПДВ - 1286 грн. 01 коп., 23.07.2012 № 785 на суму 11381 грн. 04 коп., у тому числі ПДВ - 1896 грн. 84 коп., 10.07.2012 № 791 на суму 22892 грн. 17 коп., у тому числі ПДВ - 3815 грн. 36 коп., 10.07.2012 № 794 на суму 16845 грн. 09 коп., у тому числі ПДВ - 2807 грн. 52 коп., 09.07.2012 № 783 на суму 8102 грн. 16 коп., у тому числі ПДВ - 1350 грн. 36 коп., 09.07.2012 № 792 на суму 46680 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 7780 грн. 00 коп., 09.07.2012 № 790 на суму 22568 грн. 42 коп., у тому числі ПДВ - 3761 грн. 40 коп., 06.07.2012 № 789 на суму 6290 грн. 06 коп., у тому числі ПДВ - 1048 грн. 34 коп., 04.07.2012 № 788 на суму 17646 грн. 92 коп., у тому числі ПДВ - 2941 грн. 15 коп., 04.07.2012 № 793 на суму 53730 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 8955 грн. 00 коп., 03.07.2012 № 787 на суму 17215 грн. 82 коп., у тому числі ПДВ - 2869 грн. 30 коп., 02.07.2012 № 786 на суму 16740 грн. 68 коп., у тому числі ПДВ - 2790 грн. 11 коп., 02.07.2012 № 782 на суму 10418 грн. 76 коп., у тому числі ПДВ - 1736 грн. 46 коп., 02.04.2012 № 686 на суму 54860 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 9143 грн. 33 коп., 04.04.2012 № 687 на суму 35894 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ - 5982 грн. 47 коп., 05.04.2012 № 688 на суму 51866 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 8644 грн. 33 коп., 13.04.2012 № 689 на суму 45239 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 7539 грн. 83 коп., 17.04.2012 № 690 на суму 54521 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 9086 грн. 83 коп., 03.05.2012 № 607 на суму 55845 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 9307 грн. 50 коп., 04.05.2012 № 608 на суму 45034 грн. 58 коп., у тому числі ПДВ - 7505 грн. 77 коп. та 07.05.2012 № 609 на суму 55000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 9166 грн. 67 коп.
Часткову оплату за придбані у ТОВ «Матадор» товарно-матеріальні цінності у загальному розмірі 656488 грн. 56 коп. здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки вказаного суб'єкта господарювання, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок.
На момент проведення перевірки кредиторська заборгованість позивача за отримані від ТОВ «Матадор» матеріальні активи складала 312164 грн. 56 коп.
Як зазначив представник позивача під час судового розгляду справи, товар - розчинники, мастило «Біосмол», дизенктанти, препарати по дезінсекції та миючі засоби замовлявся Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобус» з наміром його подальшого постачання наступним контрагентам - одержувачам, зокрема, ТОВ «Обербетон Україна», ТОВ «Михайлівські вогнетриви», ТОВ «ТДВ «Бетонекс», ПАТ «Фірма «Авіанвест», ТОВ «Великодолинський завод ЗБК», ТОВ «Юпітер», ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК», ТОВ «Катарос - Еко» та ін.
З метою доведеності суду обставин, що свідчать про отримання позивачем вказаних вище матеріальних активів та наявність зв'язку між фактом придбання позивачем цього товару із його господарською діяльністю, представником позивача подано суду належним чином засвідчені копії договорів поставки, видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, оборотно-сальдових відомостей, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортних накладних, банківських виписок, що підтверджують подальшу реалізацію позивачем продукції наступним контрагентам - одержувачам.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.
Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
В силу приписів підпунктів 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпунктів 14.1.165, 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість належать до загальнодержавних податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до норм розділів ІІІ та V цього Кодексу.
Згідно з приписами підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 розділу ІІІ Податкового кодексу України, платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
Об'єктом оподаткування цим податком є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України).
При цьому, витратами в силу приписів підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України вважається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У свою чергу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).
Таким чином, понесені підприємством витрати, у разі їх відображення у належним чином оформлених первинних (розрахункових, платіжних та інших) документах, можуть бути віднесені до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств для зменшення його валового доходу.
Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України, для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.
Пунктом 200.1 статті 200 розділу V цього Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При цьому, згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 202 Податкового кодексу України).
Згідно з приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується з 1 січня 2012 року для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить більше 10 тисяч гривень (пункт 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).
Слід також зазначити, що в силу приписів Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 1 даного Порядку.
У свою чергу, пунктом 1 зазначеного Порядку передбачено, що податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, тобто, у даному випадку - юридична особа, що отримала свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.
Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: 1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); 2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; 3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; 4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; 5) наявності у покупця належним чином оформленої податкової накладної.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як встановлено судом під час судового розгляду справи, факт постачання ТОВ «Матадор» та ПП «АТМ» на користь позивача товарів та послуг підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; складені сторонами правочинів первинні документи містять повну інформацію про поставлені товарно - матеріальні цінності та надані послуги, їх кількісне та вартісне вираження; право на формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними; жодних обмежень, визначених статтею 139 та пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що не дають позивачу права на формування витрат для зменшення його валового доходу в цілях оподаткування податком на прибуток підприємств та включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, податковим органом не виявлено.
У період виконання ТОВ «Матадор» та ПП «АТМ» господарських зобов'язань перед позивачем вказані юридичні особи були зареєстровані у встановленому законом порядку платниками податку на додану вартість.
У свою чергу, з урахуванням видів діяльності позивача за КВЕД (неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля хімічними продуктами, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту тощо), досліджені судом первинні документи фінансового та податкового обліку позивача у сукупності свідчать про використання позивачем отриманих від ТОВ «Матадор» та ПП «АТМ» матеріальних активів та послуг у власній господарській діяльності, що у свою чергу підтверджує реальність виконання наведених вище операцій.
Відсутність товарно-транспортних накладних не слугує беззаперечним доказом, що спростовує товарність операцій позивача і його контрагента - ТОВ «Матадор», оскільки складання цих документів умовами договорів не передбачено, а факт поставки товару оформлювався шляхом підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних та видачею податкових накладних, які містять повну інформацію про товари, їх кількісне та вартісне вираження.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наявність у податкового органу під час перевірки платника податків певної інформації про господарську діяльність його контрагентів, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не слугує беззаперечним доказом невиконання сторонами правочину власних господарських зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг).
Водночас, з дослідженого у судовому засіданні акта перевірки вбачається, що відповідачем в дійсності факт отримання позивачем від ТОВ «Матадор» та ПП «АТМ» товарно-матеріальних цінностей і послуг та їх використання у господарській діяльності не перевірявся, безпосередньо аналіз поданих фінансово-господарських документів не здійснювався, а в акті лише відтворено отриману від інших органів державної податкової служби податкову інформацію стосовно господарської діяльності ПП «АТМ» та ТОВ «Матадор» та його контрагентів - постачальників, що ґрунтується на суб'єктивних думках та припущеннях посадових осіб контролюючого органу.
Так, відомості стосовно відсутності у контрагентів позивача достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень та інших основних засобів не можуть однозначно свідчити про невиконання цими суб'єктами договірних зобов'язань перед позивачем, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин вказані юридичні особи не були позбавлені права укладати з іншими суб'єктами господарювання субпідрядних договорів, договорів оренди обладнання, транспортних засобів тощо з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності.
Посилання відповідача як на підставу для зменшення позивачу суми витрат та податкового кредиту на нікчемність правочинів, укладених ТОВ "Матадор" з іншими суб'єктами господарювання, судом до уваги не приймаються як такі, що не мають значення для вирішення даної справи, оскільки виходять за межі предмету доказування та стосуються осіб, які не беруть участі у даній справі.
Суд також зважає на приписи статті 62 Конституції України, відповідно до яких вина особи у вчиненні злочину повинна бути підтверджена обвинувальним вироком суду.
На момент розгляду справи обвинувальний вирок, який би зафіксував вину посадових осіб ТОВ «Матадор» та ПП «АТМ» у здійсненні фіктивного підприємництва, відсутній.
Суд також звертає увагу на те, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.
Так, позивач, в силу покладеного на нього обов'язку сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, визначені податковим законодавством, вступає у відповідні податкові правовідносини з державою та не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а отже не володіє інформацією відносно виконання контрагентом власних податкових зобов'язань перед бюджетом, та, як наслідок, не може зазнавати негативних наслідків у зв'язку з протиправними діяннями інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що твердження податкового органу про відсутність факту постачання товарно-матеріальних цінностей та надання послуг позивачу його контрагентами були спростовані, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентами у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму задекларованих позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та податкового кредиту, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 26.03.2013 № 0000302203, 26.03.2013 № 0000312203 та 26.03.2013 № 0000322203 є протиправними та підлягають скасуванню.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.
Оскільки позивачем вимоги про відшкодування понесених ним судових витрат не заявлялись, судові витрати стягненню з бюджету не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Податкові повідомлення - рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 26.03.2013 № 0000302203, 26.03.2013 № 0000312203 та 26.03.2013 № 0000322203, - визнати протиправними та скасувати.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Харченко С.В.