14 травня 2014 рокум. Ужгород№ 2a-0770/2907/12
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І
при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.
за участю представників
позивача: не з'явився
відповідача: Петрова О.М. (довіреність від 01.08.2013 року № 88/10/10-013)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 травня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 19 травня 2014 року.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.3-5) до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області (правонаступником якої є Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, відповідач за даним адміністративним позовом, далі - відповідач, Ужгородська ОДПІ), якою просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Ужгородської МДПІ від 27 березня 2012 року № 0002681700 (про зменшення ФОП ОСОБА_2 бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 1445163,00 грн.).
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем з перевищенням повноважень та всупереч законодавству, а зменшення бюджетного відшкодування по ПДВ проведено податковим органом протиправно, оскільки, позивач має право на бюджетне відшкодування, адже, на виконання п.200.7 ст.200 ПК України, платником направлено до інспекції декларацію з податку на додану вартість, де у відповідному рядку зазначено суму, яка повинна бути відшкодована з державного бюджету, що було підтверджено актом камеральної перевірки. Крім того, відповідач в акті перевірки зазначає, що у відповідності до абзацу а п.202.1 ст.202 звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей, якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця і так як позивач зареєстрований платником податку на додану вартість у відповідності до свідоцтва № 100311387 24.11.2010 року то право на отримання бюджетного відшкодування виникає у грудні 2011 року, посилаючись на положення п.200.5 ст.200 ПК України. Відтак, оскаржене податкове повідомлення - рішення суперечить нормам податкового законодавства, в зв'язку з чим підлягає визнанню протиправним та скасування та неправомірно зменшена сума відшкодування підлягає стягненню з бюджету на користь ФОП ОСОБА_2
Заявою позивача від 27.08.2012 року, останній просить позовні вимоги задовольнити та винести судове рішення, яким скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ від 27.03.2012 року № 0002681700 та розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами без участі позивача чи його представника, відтак, розгляд справи проведено за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю з мотивів, викладених у запереченнях проти позову. Зокрема, представник відповідача пояснив, що висновки, зроблені під час проведення перевірки та висвітлені в акті перевірки, відповідають дійсності, а відтак прийняте за результатами перевірки оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним. Тому, просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви повністю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного:
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, 19 березня 2012 року Ужгородською МДПІ проведено камеральну перевірку ПП ОСОБА_2 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2012 року. Проведеною перевіркою встановлено, що платником, в порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2012 року в сумі 1445163,00 грн. За результатами перевірки та виявлених порушень, Ужгородською МДПІ складено акт № 6/1700/НОМЕР_2 та винесено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2012 року № 0002681700, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1445163,00 грн.
Податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку не оскаржено та ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Ужгородської МДПІ від 27.03.2012 року за № 0002681700 в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перевіркою достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2012 року встановлено, що згідно поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за січень 2012 року (від 22.02.2012 року № 9007532552) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок становить 1445163,0 грн. Перевіркою правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ охоплено декларації починаючи з попередніх звітних періодів, в яких виникло від'ємне значення ПДВ до звітного податкового періоду, за який задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ, включно.
В ході перевірки встановлено, що ПП ОСОБА_2 зареєстрований платником податку на додану вартість 24.11.2010 року згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100311387, та враховуючи абзац а) п. 202. 1 ст.202 Податкового кодексу України, першим звітним періодом з податку на додану вартість ПП ОСОБА_2 був грудень 2010 року, а право отримання бюджетного відшкодування в сумі 1 445 163, 00 грн. виникло у грудні 2011 року.
Таким чином, перевіркою встановлено, що в порушення п.200.4 ст.200. Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_2 безпідставно збільшив бюджетне відшкодування в сумі 1445163 грн. за січень 2012 року, а саме: платником враховано суми ПДВ, сплачені постачальникам товарів, робіт, послуг протягом грудня 2010 року - листопада 2011 року по податкових накладних включених в реєстри отриманих податкових накладних у попередніх звітних періодах (грудень 2010 року - листопад 2011 року), а також, суми ПДВ сплачені митним органам протягом грудня 2010 року - листопада 2011 року, по вантажно-митним деклараціям, які оформлені і отримані у попередніх звітних періодах (грудень 2010 року - листопад 2011 року) та включені в реєстри отриманих податкових накладних у попередніх звітних періодах (грудень 2010 року - листопад 2011 року).
Статтею 200 Податкового кодексу України (в редакції від 01.04.2012 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Так, відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст. 200 ПК України).
Пунктом п.200.4. ст. 200 ПК України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Не мають права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особи, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) (п.200.5. ст.200 ПК України).
Згідно п.200.7. ст.200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, в поданій податковій декларації з ПДВ за грудень 2011 року (вхідний № 9013332836) ФОП ОСОБА_2 задекларував в податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 86014,00 грн. (рядок 9 декларації), податковий кредит з ПДВ в сумі - 22621,00 грн. (рядок 17 декларації), позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з ПДВ в сумі 63393,00 грн. (рядок 18 декларації), залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) з ПДВ - 1508556,00 грн. (рядок 21 декларації); значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) з ПДВ - 189606 грн. (рядок 21.1 декларації); значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) з ПДВ - 1318950,00 грн. (рядок 21.2 декларації); залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду) з ПДВ - 1445163,00 грн. (рядок 22 декларації), залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з ПДВ - 1445163,00 грн. (рядок 24 декларації).
В той же час, згідно поданої податкової декларації з ПДВ за січень 2012 року (вхідний № 9007532552) ФОП ОСОБА_2 не задекларував податкові зобов'язання, податковий кредит, в рядку 21 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду), натомість, задекларував 1445163,00 грн. ПДВ; в рядку 21.1 (значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) - 0 грн.; в рядку 21.2 (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) - 1445163,00 грн. ПДВ; в рядку 22 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду) - 1445163,00 грн. ПДВ, в рядках 23, 23.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) - 1445163,00 грн. ПДВ.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06 квітня 2012 року Ужгородською МДПІ проведено документальну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_2 за період з 01.09.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт № 83/17-2/НОМЕР_2. Відтак, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 24.11.2010 року по 31.12.2011 року у відповідності до п.200.1 п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, зменшено від'ємне значення на суму 1445164,00 грн. та донараховано податку на додану вартість на суму 25367,00 грн.
Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року у справі за позовом ФОП ОСОБА_2 до Ужгородської МДПІ про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, зокрема, податкового рішення Ужгородської МДПІ від 19.04.2012 року № 33/17-2/НОМЕР_2, яким ФОП ОСОБА_2 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1445164,00 грн. та податкового рішення № 34/17-2/31830214776, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 31708,75 грн., в т.ч., за основним платежем на суму 25367,00 грн., 6341,75 грн. штрафні (фінансові) санкції (справа № 2а-0770/2660/12, головуючий - суддя Луцович М.М.) встановлено обставини щодо відсутності об'єкту оподаткування ПДВ, в зв'язку з чим правомірністю визначення Ужгородською МДПІ податкових зобов'язань по ПДВ, рішення суду набрало законної сили, відтак, обставини щодо відсутності об'єкту оподаткування ПДВ, в зв'язку з чим правомірність визначення Ужгородською МДПІ податкових зобов'язань по ПДВ - повторно не доказуються.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем доведено та підтверджено матеріалами справи правомірність висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2012 року на суму 1445163,00 грн. та, відповідно, доведено правомірність зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1445163,00 грн., таким чином, доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, в зв'язку з чим вимоги позову щодо визнання його протиправним та скасування не відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, підтвердженими належними та допустимими доказами, та в задоволенні позову слід відмовити.
Згідно ч. 2 ст.94 КАС України та в зв'язку з відсутністю витрат відповідача, судові витрати на користь відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 55, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.
2. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя С.І. Рейті