Справа № 750/1462/14 Провадження № 22-ц/795/1031/2014 Головуючий у I інстанції - Карапута Л.В. Доповідач - Шитченко Н. В.
Категорія - цивільна
19 травня 2014 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючої - судді Шитченко Н.В.
суддів: Бойко О.В., Литвиненко І.В.,
при секретарі - Зіньковець О.О,
за участю заявника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Державного вищого навчального закладу «Київський університет управління та підприємництва» на судовий наказ Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 лютого 2014 року у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Державного вищого навчального закладу «Київський університет управління та підприємництва» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, -
10 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Державного вищого навчального закладу «Київський університет управління та підприємництва» на його користь нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 4358,05 грн.
11 лютого 2014 року Деснянським районним судом видано судовий наказ про задоволення заяви ОСОБА_1 по cуті заявлених вимог.
В лютому 2014 року ДВНЗ «Київський університет управління та підприємництва» звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова із заявою про скасування судового наказу про стягнення з ДВНЗ «Київський університет управління та підприємництва» на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 4358,05 грн., виданого 11 лютого 2014 року Деснянським районним судом м. Чернігова.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 березня 2014 року заяву ДВНЗ «Київський університет управління та підприємництва» про скасування судового наказу залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі представник ДВНЗ «Київський університет управління та підприємництва» просить скасувати зазначений судовий наказ, вважаючи його незаконним.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуваний судовий наказ виданий з порушенням норм матеріального права. Представник апелянта зазначає, що ОСОБА_1 не надав суду доказів його трудових відносин з ДВНЗ ««Київський університет управління та підприємництва».
Вказує, що Українська академія бізнесу та підприємництва, з якою стягувачем був укладений контракт, на даний час не припинила свою діяльність та, відповідно до положень ст. 96 ЦК України, повинна самостійно відповідати за своїми зобов'язаннями.
Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судовий наказ - скасуванню, виходячи із наступного.
Апеляційним судом по справі встановлено, що 01 жовтня 2011 року між ДВНЗ «Українська академія бізнесу та підприємництва» та ОСОБА_1 був укладений контракт № 239-Ч, згідно умов якого останній зобов'язувався проводити заняття з дисциплін «Податковий менеджмент» та «аудит» (а.с. 3).
Згідно наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 05 серпня 2011 року № 937 «Про утворення державного вищого навчального закладу «Київський університет управління та підприємництва», виданого на виконання розпорядження КМУ від 22 червня 2011 року № 697 «Деякі питання реорганізації вищих навчальних закладів», Українську академію бізнесу та підприємництва» припинено шляхом реорганізації з утворенням на її базі ДВНЗ «Київський університет управління та підприємництва» (а.с. 23-26). Цим же наказом утворено комісію з припинення діяльності академії.
Відповідно до положень ст.ст. 91, 104 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що станом на 10 жовтня 2013 року ДВНЗ «Українська академія бізнесу та підприємництва» перебуває в процесі припинення (за рішенням засновників), проти не припинила свою діяльність (а.с. 27-28).
Роз'ясненнями п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» визначено, що наявність спору про право (п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, має ураховуватися обставина, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором).
Пунктом 12 згаданої постанови роз'яснено, що у випадку пред'явлення вимоги про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати (п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК), до заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання.
Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції залишена поза увагою та обставина, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ДВНЗ «Українська академія бізнесу та підприємництва», яка знаходиться в стані припинення, а вимога про стягнення заробітної плати пред'явлена до ДВНЗ «Київський університет управління та підприємництва», який на даний час не є правонаступником прав та обов'язків академії, в зв'язку з чим заперечує свій обов'язок перед заявником. ОСОБА_1 не надано належних письмових доказів перебування його у трудових відносинах саме з апелянтом.
Крім того, підставою для видачі судового наказу є наявність безспірності заявлених вимог та існуючих правовідносин між сторонами, чого судом першої інстанції під час розгляду заяви про видачу судового наказу враховано не було.
Відтак, апеляційний суд, встановивши наявність між стягувачем та боржником спору відносно того, що апелянт не визнає свій обов'язок перед заявником, що підтверджується доданими документами, приходить до висновку про необхідність скасування судового наказу. Відтак, вимоги ОСОБА_1 можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Керуючись ст.ст. 105-1, 303, 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу «Київський університет управління та підприємництва» - задовольнити.
Судовий наказ Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 лютого 2014 року - скасувати та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: