Провадження № 22-ц/790/249/14 р. Головуючий 1 інстанції - Шрамко Л.Л.
Справа № 642/7460/13-ц Доповідач - Івах А.П.
Категорія: житлові
05 лютого 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Івах А.П.,
суддів - Пшенічної Л.В., Ізмайлової Г.Н.,
при секретарі - Курносовій К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Прокурора Ленінського району м. Харкова на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2013 року по справі за позовом Ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Онищенка Костянтина Сергійовича до ОСОБА_1, ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_1, ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_5 про виселення та зняття з реєстрації, та за позовом 3-ї особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі законного представника ОСОБА_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в особі законного представника ОСОБА_5, про виселення та зняття з реєстрації, 3-і особи - ТОВ ОТП «Факторинг Україна», орган опіки та піклування Харківської міської ради; Ленінський РВ у м. Харкові ГУ Державної міграційної служби України в Харківській області, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, в особі законного представника ОСОБА_7,-
29 квітня 2013 року Ліквідатор фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - арбітражний керуючий Онищенко К.С. (правонаступник ліквідатора - арбітражного керуючого Івлєвої H.A. ) звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнив (а.с. 171-174), де просив виселити ОСОБА_1, його неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з житлового будинку АДРЕСА_1 у м. Харкові без надання іншого житлового приміщення та зобов'язати Ленінський РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області зняти вказаних осіб з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що постановою господарського суду Харківської області від 02.06.2011 року ФО-П ОСОБА_1 визнаний банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. На підставі договору купівлі-продажу від 30.10.2006 р. ОСОБА_1 на праві власності належить індивідуальний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який включений до складу ліквідаційної маси, що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно, № 2397220, виданою реєстраційною службою ХМУЮ ХО 13.04.2013 року. Крім того, зазначений будинок є предметом іпотеки, укладеним в забезпечення кредитних зобов'язань ОСОБА_1 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в загальному розмірі 2294 166, 19 грн., які підлягають задоволенню від реалізації предмету іпотеки. Після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, але відповідачі добровільно не бажають звільнити житловий будинок та знятися з реєстраційного обліку, направлені 20 лютого 2013 року та 1 березня 2013 року вимоги арбітражного керуючого про звільнення будинку та передачу його ліквідатору залишені без задоволення.
Третя особа ОСОБА_6 звернувся до суду з самостійними позовними вимогами на предмет спору, заявив позов, як власник житлового будинку, про виселення без надання іншого житлового приміщення та зняття з реєстрації за вказаною адресою ОСОБА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В обґрунтування позову ОСОБА_6 посилався на те, що в ході реалізації майна банкрута ФОП ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, укладеним з арбітражним керуючим Онищенком К.С. 31 липня 2013 року, придбав житловий будинок по АДРЕСА_1 та за договором купівлі-продажу від 8 серпня 2013 р. - земельну ділянку за вказаною адресою. Зазначає, що він обмежений у реалізації свого права на користування та розпорядження належним йому майном, оскільки відповідачі зареєстровані в належним йому будинку та мешкають в ньому. Крім того, в порушення п/п «h», «к» п.5 .2 договору наступної іпотеки від 20 листопада 2007 року, укладеного ЗАТ «ОТП Банк» з відповідачем ОСОБА_1, відповідно до яких останній зобов'язаний не реєструвати проживання будь-яких осіб без попередньої письмової згоди іпотекодержателя, 26 січня 2012 р. відповідач зареєстрував у будинку себе та двох неповнолітніх осіб.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Онищенка Костянтина Сергійовича до ОСОБА_1, ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_1, ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_5 про виселення та зняття з реєстрації - відмовлено.
Позовні вимоги 3-ї особи з самостійними позовними вимогами на предмет спору ОСОБА_6 задоволено. Виселено ОСОБА_1, неповнолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Зобов'язано Ленінський РВ у м. Харкові ГУ Державної міграційної служби України в Харківській області зняти з реєстраційного обліку за вказаною адресою ОСОБА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, прокурор Ленінського району м. Харкова подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення в частині задоволення позовних вимог третьої особи скасувати, та у задоволені позову відмовити, в іншій частині рішення залишити без змін.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені сторонами у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:
У відповідності до положень ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у
суді першої інстанції.
Рішення суду в частині відмови у задоволені позовних вимог ліквідатора ФОП ОСОБА_1 про виселення та зняття з реєстрації не є предметом перегляду в апеляційному порядку. Рішення в цій частині учасниками процесу не оскаржується.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 щодо виселення ОСОБА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 з житлового будинку АДРЕСА_1 у місті Харкові, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1, який є власником спірного будинку, на підставі постанови господарського суду Харківської області від 2 червня 2011 року як фізичну особу - підприємця визнано банкрутом. Оскільки у відповідності до вимог ст.. ст.. 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, в ході реалізації майна банкрута житловий будинок та земельна ділянка, площею 0.10 га, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 були придбані ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 31 липня 2013 року між останнім та ліквідатором ФОП ОСОБА_1 арбітражним керуючим Оніщенком К.С.
При цьому суд керувався положеннями ст.. ст..319, 321, 391 ЦК України, ст.. 41 Конституції України, ст.. 150 ЖК України та дійшов висновку, що ОСОБА_6, як власник вказаного житлового будинку, обмежений у реалізації свого права користуватися та розпоряджатися належним йому на праві приватної власності майном.
Висновок суду першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, ґрунтується на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилалися к на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні; відповідає вимогам ст. ст. 57, 58, 59, 64 ЦПК України, погоджується з нормами матеріального права, застосованими судом.
Доводи апеляційної скарги прокурора стосовно того, що договір купівлі-продажу спірного будинку є нікчемним, оскільки учинений без дозволу органу опіки та піклування, а тому не може служити підставою для виселення із будинку відповідача разом з неповнолітніми дітьми, є безпідставними. Вказані обставини були предметом дослідження та перевірки судом першої інстанції, однак їх обґрунтованість не знайшла підтвердженя.
Наявні матеріали справи свідчать, що рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 11 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 4 грудня 2012 року, задоволено позовні вимоги ТОВ ОТП «Факторинг Україна», яке є правонаступником ОТП «Банк», до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про стягнення з них солідарно заборгованості за кредитним договором від 20 листопада 2007 року у сумі 2 233 268 грн. 66 коп., на підставі чого було видано виконавчий лист.
Відповідно до постанови господарського суду Харківської області від 02.06.2011 р. по справі № 5023/3271/11 встановлено, що загальна сума вимог кредиторів, пов'язаних зі здійсненням відповідачем підприємницької діяльності, становить 1816647 грн. Крім того, він має заборгованість перед ПАТ ОТП Банк» (правонаступник - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») у сумі 287 723, 86 доларів США за основним зобов'язанням і процентами та 151 328, 54 грн. пені за договором про кредитування поточного рахунку від 20.11.2007 року та в сумі 25 000 грн. за договором про кредитування поточного рахунку, а також перед AT «Факторіал-Банк» в сумі 180 000 грн. за кредитним договором від 19.06.2007 року. Сума кредиторської заборгованості перевищує активи боржника ФО-П ОСОБА_1, останній визнаний банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого П'янова С.В.
Ліквідатора зобов'язано в строк до 2 травня 2012 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, інвентаризаційні відомості, акти оцінки майна, відомості про реалізацію кожного об'єкта ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу, договори купівлі-продажу майна банкрута, акти приймання - передачі майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, докази погашення кредиторської заборгованості по кожному кредитору окремо, реєстр погашених вимог кредиторів, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, довідку банку про рух грошових коштів по основному рахунку за весь час роботи ліквідатора, баланси підприємства за весь час роботи ліквідатора, довідку архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню довідку органу внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 30 жовтня 2006 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належав спірний будинок.
На підставі договору іпотеки №РМL-703/243/2007 від 20 листопада 2007 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1, останній надав вказаному банку для забезпечення повного виконання зобов'язань за кредитом №РМL-703/243/2007 від 20.11.2007 року наступну іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1 у м. Харкові та земельну ділянку за зазначеною адресою 0,1000га.
Відповідно до п/п «h», «к» п. 5.2 вказаного договору іпотеки іпотекодавець ( відповідач ) зобов'язаний не прописувати (не реєструвати) право проживання будь-яких осібна території (площі) предмета іпотеки, без попередньо отриманої на те письмової згоди іпотекодержателя, а у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки на письмову вимогу іпотекодержателя забезпечити звільнення предмета іпотеки всіма мешканцями протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідної вимоги.
Арбітражний керуючий при укладенні договору купівлі-продажу, діяв у межах покладених на нього повноважень згідно постанови господарського суду Харківської області про визнання банкрутом від 2 червня 2011 року (а.с. 5-7).
Сума заборгованості за кредитним договором, яка була стягнута за рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 11 липня 2012 року у розмірі 2233268 грн. 66 коп. з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у солідарному порядку також внесена у список кредиторів і є такою, що підлягає погашенню в ході ліквідаційної процедури.
По справі підтверджений факт, що на момент передачі спірного будинку відповідачем в іпотеку, неповноліття донька ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у будинку не мешкали, зареєстрованими не були.
Після визнання відповідача ОСОБА_1 на підставі постанови господарського суду Харківської області від 2 червня 2011 року банкрутом, визначення загальної суми вимог кредитів та відкриття ліквідаційної процедури неповнолітні діти були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, в порушення зобов'язань, узятих на себе, відповідачем ОСОБА_1 (а.с.311-312).
Крім того, ОСОБА_1 звертався до господарського суду Харківської області з позовом про визнання договору купівлі-продажу від 31.07.2013 недійсним.
Ухвалою того ж суду від 23 грудня 2013 року відмовлено у задоволені заяви про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між ліквідатором ФОП ОСОБА_1, Онищенко К.С. та ОСОБА_6 Оскаржувана ухвала мотивована тим, що обставини, які викладені в заяві та доповненнях до ФОП ОСОБА_1 не можна вважати підставою для визнання договорів купівлі-продажу недійсними, укладених ліквідатором у межах ліквідаційної процедури, та недоведеністю банкрутом цих обставин належними доказами.
Доводи апеляційної скарги прокурора висновків суду не спростовують.
Договір купівлі-продажу будинку на цей час є чинним, вважати його нікчемним підстав немає.
Суд, виконавши вимоги цивільного судочинства,вирішив справу згідно із законом, ухвалив рішення таке, що відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України та у відповідності до положень ст.. 215 ЦПК України привів мотиви, з яких вважав встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися позовні вимоги ОСОБА_6, правильно застосував зазначені в рішенні нормативно-правові акти.
Апеляційна скарга прокурора Ленінського району м. Харкова задоволенню не підлягає, інші підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.. ст.. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Прокурора Ленінського району м. Харкова - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -