Справа № 645/3851/14
Провадження № 2-а/645/76/14
23 травня 2014 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі :
Головуючого - судді Горпинич О.В.,
при секретарі судових засідань - Марченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС РДПС ВДАІ ХМУ Кареліна Юрія Віталійовича про скасування постанови та протоколу по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС РДПС ВДАІ ХМУ Кареліна Юрія Віталійовича про скасування постанови та протоколу по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що 15.02.2014 року близько 23 години 00 хвилин він рухався на автомобілі ФОРД ФОКУС НОМЕР_1 по бульвару Слинько. Проїжджаючи біля хлібного кіоску, що поряд з будинком № 2 по тій же вулиці, він помітив, як позаду нього з'явився патрульний автомобіль ДПС з ввімкненими проблисковими маячками. Він здійснив зупинку на узбіччі дороги, поряд зупинився патрульний автомобіль ДПС. Із вказаного автомобіля до нього підійшов чоловік в формі працівника ДАІ, не представився, не пояснив причину зупинки його транспортного засобу, суть вчиненого правопорушення та пред'явив вимогу надати йому водійське посвідчення та реєстраційні документи на автомобіль. Він надав інспектору власне водійське посвідчення НОМЕР_2 та реєстраційний документ на автомобіль НОМЕР_3. Перевіривши документи, йому було наказано прослідувати до патрульного автомобіля. Там сидів ще один чоловік в формі працівника ДАІ, який також не представився, не пояснив причину зупинки. У цей час перший чоловік почав записувати мої персональні дані у власний блокнот. Через деякий час чоловіки у формі інспекторів ДАІ зупинили двох незнайомих йому людей, про щось з ними розмовляли, давали їм аркуші, ті щось в них заповнювали, при цьому ОСОБА_2 не було сповіщено, що на нього буде складено адміністративний матеріал, не було запропоновано ознайомитись зі складеним матеріалом та викласти свої заперечення, відписати адміністративний протокол тощо. Після цих подій ОСОБА_2 була складена відповідна скарга від 18.02.2014 року та лише 29 квітня 2014 року він отримав на руки відповідь на запит разом із копіями адміністративного протоколу серії АБ2 №114590 та постанови серії ПСІ № 338334.
Позивач у судове засідання не прибув, через канцелярію суду надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути справу у його відсутність.
Відповідач у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав, тому у відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України справа розглядається без його участі.
За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін по справі.
Враховуючи, що судове засідання відбувається у відсутність сторін, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що постановою серії ПС1 № 338334 від 15.02.2014 року, винесеною інспектором ДПС РДПС м. Харкова прапорщиком міліції Кареліним Ю.В., позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 грн. Вищезазначену постанову було винесено на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 114590 від 15.02.2014 року.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 114590 від 15.02.2014 року, 15 лютого 2014 року о 22 год. 45 хв. ОСОБА_2 керував автомобілем марки ФОРД ФОКУС державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Слинько в м. Харкові без посвідчення водія, чим порушив п. 2.1 ПДР України. Дані дії позивача були кваліфіковані за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КупАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Як встановлено судовим розглядом, єдиними доказами вчинення позивачем по даній справі вищезазначеного адміністративного правопорушення є протокол та постанова, складені інспектором. ОСОБА_2 факт порушення ним Правил дорожнього руху не визнає. Інших доказів порушення ним Правил дорожнього руху суду не надано.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 288 КУпАП передбачає, що постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Стаття 86 Кодексу про адміністративне судочинство України передбачає, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 338334 від 15.02.2014 року про накладення адміністративного стягнення на позивача ОСОБА_2 не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а постанова - скасуванню.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадянина, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженим на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 255 КУпАП передбачено вичерпний перелік осіб та органів, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Згідно із ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до відповідальності ( у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяної матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Судом встановлено, що інспектор ДПС РДПСІ м. Харкова Карелін Ю.В. уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому в його діях не вбачається неправомірності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльність.
Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно позивача, не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, та не носить обов'язкового характеру для позивача, не впливає на його права та обов'язки, а є лише підставою для прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, яке може бути оскаржено в подальшому зацікавленою особою, у разі не згоди з ним, суд вважає позовні вимоги про скасування протоколу необґрунтованими.
Згідно статті 162 того ж Кодексу при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання недійсним рішення чи окремих його положень.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 94, 99, 100, 159, 160-163 КАС України, ст.ст. 251, 247 КУпАП, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до інспектора ДПС РДПС ВДАІ ХМУ Кареліна Юрія Віталійовича про скасування постанови та протоколу по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 338334 від 15 лютого 2014 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) гривень.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя -