Справа: № 826/20308/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
20 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-консалтингова група «Укрмитсервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Експертно-консалтингова група «Укрмитсервіс» (далі - Позивач, ТОВ «Укрмитсервіс») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2013 року №0007762208.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2014 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем доведено відсутність фактів порушення податкового законодавства. Крім іншого, суд першої інстанції наголосив на тому, що Відповідачем не подано доказів нікчемності укладених Позивачем з контрагентами останнього договорів, на підставі яких ТОВ «Укрмитсервіс» було сформовано податковий кредит.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.
У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.
Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Вирішуючи вказану справу, суд першої інстанції встановив, що у листопаді 2013 року працівниками ДПІ у Шевченківському районі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрмитсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ТОВ «Медпрофіт», ТОВ «Алатар-Техно», ТОВ «ТД-Техінвест», ПП «Гран-Трейд», ТОВ «Руст», ТОВ «Спрос Юей». ТОВ «Зв'язок-Буд», ТОВ «Едвертайзинг Консалт», ТОВ «ВКП Спецінвест 2012», ТОВ «Акватрейдінг», ТОВ «Статус Люкс», ТОВ «Фрістайл-Спорт», ТОВ «Камлот Київ» за період з 01.01.2010 року по 30.06.2013 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітних періодів, у розмірі 521 386,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 29.11.2013 року №2097/22-08/36690655. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 16.12.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0007762208, яким Позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 629 060,00 грн., у тому числі за основним платежем - 521 386,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 107 674,00 грн.
Вирішуючи питання про відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам податкового законодавства, суд першої інстанції встановив наступне.
У період, що був предметом перевірки, Позивач мав господарські відносини з ТОВ «Алатар-Техно», ТОВ «ТД-Техінвест», ПП «Гран-Трейд», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Едвертайзинг Консалт», ТОВ «ВКП Спецінвест 2012», ТОВ «Акватрейдінг», ТОВ «Статус Люкс», ТОВ «Фрістайл-Спорт». Вирішуючи питання про реальність господарських операцій між контрагентами, суд першої інстанції зазначив наступне.
Між ТОВ «Укрмитсервіс» (Замовник) та ТОВ «Алатар-Техно» (Виконавець) укладено договір від 12.01.2011 року №120111, за умовами якого та додаткових угод до нього від 12.01.2011 року та від 04.03.2011 року, Виконавець надає послуги з організації та проведення презентації Замовника, які відбудуться 20.01.2011 року та 14.03.2011 року. Виконання договірних зобов'язань підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт (т. 4 а.с. 49, 70), податковими накладними (т. 3 а.с. 8; т. 5 а.с. 21).
Також між Позивачем (Суборендар) та ТОВ «Статус Люкс» (Орендар) 04.01.2011 року укладено договір суборенди приміщення №04, згідно якого Суборендар приймає у строкове платне суборендне користування приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд.27-А, загальною площею 22,00 кв. м. Згідно акта приймання-передачі приміщення орендар передав, а суборендар прийняв в суборенду приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд.27-А. Факт реальності договору підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: податкових накладних (т. 2 а.с. 146, 210, 228, 250; т. 3 а.с. 7), актів приймання-здачі виконаних наданих послуг (т. 3 а.с. 200, 213, 228, 240, 257; т. 4 а.с. 15-16, 31, 38, 56, 69).
Крім того, між ТОВ «Укрмитсервіс» (Замовник) та ТОВ «Статус Люкс» (Виконавець) 01.08.2011 року укладено договір №010811 про надання послуг, за умовами якого Замовник замовляє, а Виконавець бере на себе зобов'язання щодо надання Замовнику послуг з підготовки пакету необхідних документів для декларування та митного оформлення товарів. Виконання зобов'язань за вказаним договором підтверджується наявними у матеріалах справи актами виконаних робіт (наданих послуг) (т. 3 а.с. 235-238), податковими накладними (т. 2 а.с. 173-177).
Судом першої інстанції встановлено, що 01.02.2011 року між ТОВ «Укрмитсервіс» (Замовник) та ТОВ «Спрос Юей» (Виконавець) укладено договір про надання послуг №010211, відповідно до якого Виконавець приймає на себе обов'язки з надання Замовнику послуг з підготовки пакету документів для декларування та митного оформлення товарів. Факт виконання договору підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: податкових накладних (т. 1 а.с. 250; т. 2 а.с. 62-74, 76-78, 80-84, 86, 89, 91, 93-94, 96-99, 101, 103-134, 136-145, 147-172, 178-209, 211-227, 229-249, 251-255; т. 3 а.с. 1-6), актів виконаних робіт (т. 3 а.с. 122-134, 136-138, 140-141, 143, 145, 147, 149-151, 155-159, 161, 163-194, 196-199, 201-212, 214-227, 229-230, 232-234, 239, 241-256; т. 4 а.с. 1-14, 17-30, 32-37, 39-48, 50-55, 57-68).
Крім того, між вказаними контрагентами 01.06.2012 року укладено договір №010612 про надання маркетингових послуг, за умовами якого ТОВ «Спрос Юей» зобов'язується надати Позивачу за плату маркетингові послуги за напрямками, визначеними в цьому Договорі, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботи та оплатити її. Виконання договору підтверджується замовленнями (т. 1 а.с. 205-206), податковими накладними (т. 1 а.с. 232; т. 2 а.с. 8), актами здачі-прийняття виконаних робіт (т. 3 а.с 35, 68).
Між ТОВ «Укрмитсервіс» (Замовник) та ТОВ «Едвертайзинг Консалт» (Виконавець) укладено договір від 05.12.2011 року №051211 про надання послуг з пошуку та тестування персоналу, за умовами якого виконавець зобов'язаний здійснити пошук, добір та представлення замовнику кандидатів у відповідності до вимог замовника, на конкурсній основі із розрахунку не менше як три особи на одну вакантну посаду. Факт реальності господарської операції підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: заявок (т. 1 а.с. 188-189), податкових накладних (т. 2 а.с. 92, 95, 100, 102), актів приймання-передачі виконаних робіт (т. 3 а.с. 152, 154, 160, 162).
Крім того, між зазначеними контрагентами 01.02.2012 року від 01.02.2012 року укладено договір №010212, згідно з яким Виконавець виконує роботи з розробки WEB-сайту та надає послуги з поточного обслуговування WEB-сайту. Виконання умов договору підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: податкових накладних (т. 2 а.с. 61, 75, 79, 85, 87-88); актів приймання-передачі виконаних робіт (т. 3 а.с. 121, 135, 139, 142, 144, 146, 148; т. 4 а.с. 72-78).
Між ТОВ «Укрмитсервіс» (Замовник) та ТОВ «ВКП Спецінвест 2012» (Виконавець) укладено договір №020412 про надання послуг, згідно з яким Виконавець приймає на себе обов'язки з надання Замовнику послуг з підготовки пакету документів для декларування та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України. Виконання договірних зобов'язань підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: податкових накладних (т. 1 а.с. 215-231, 234-248, 253-255; т. 2 а.с. 1-7, 9-18, 20-29, 31-47, 49-60), актів приймання-здачі виконаних робіт (т. 3 а.с. 17, 19-34, 36, 38-55, 58-67, 69-79- 81-90, 92-107, 109-120).
03.04.2012 року між Позивачем (Замовник) та ПП «Гран-Трейд» (Виконавець) укладено договір №030412, за умовами якого Виконавець зобов'язується надавати послуги з поточного обслуговування WEB-сайту та проведення заходів щодо оптимізації та просування сайту в пошуковій системі google.com.ua. Реальність виконання договору підтверджується податковими накладними (т. 1 а.с. 214, 232, 252; т. 2 а.с. 19, 30, 47) та актами приймання-передачі виконаних робіт (т. 3 а.с. 18, 37, 56, 80, 91, 108).
Також між вказаними контрагентами укладено договір від 01.07.2012 року №010712 про надання послуг з пошуку персоналу, за умовами якого виконавець надає послуги з пошуку та добору персоналу. Про виконання договору свідчать: заявка (т. 1 а.с 210), податкова накладна (т. 1 а.с. 251), акт надання послуг (т. 3 а.с. 57).
Крім того, судом першої інстанції, що за договором від 25.07.2012 року ТОВ «ТД-Техінвест» поставило Позивачу меблі, про що свідчить видаткова накладна (т. 3 а.с. 53), акт надання послуг (т. 3 а.с. 52), податкова накладна (т. 1 а.с. 249). Крім іншого, меблі поставлялися Позивачу і ТОВ «Фрістайл-Спорт» за договором від 10.11.2011 року, що підтверджується податковою накладною (т. 2 а.с. 135) та видатковою накладною (т. 3 а.с. 195).
При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, оплата за поставлені товар та послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки банку, наявні у матеріалах справи (т. 1 а.с. 59-164).
Придбані у контрагентів меблі були в подальшому використані у власній господарській діяльності Позивача з метою облаштування приміщень для ведення підприємницької діяльності, у той час як отримання послуги сприяли виконанню ТОВ «Укрмитсервіс» цивільно-правових зобов'язань за договорами з іншими суб'єктами господарювання.
На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 14, 198, 201 ПК України, прийшов до висновку про відсутність у податкового органу підстав для збільшення податкових зобов'язань з ПДВ Позивачу, оскільки наявні у матеріалах справи докази повністю підтверджують правомірність формування ТОВ «Укрмитсервіс» податкового кредиту.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Приписи ч. 1 ст. 208 ГК України визначають, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Враховуючи положення зазначених вище статей ГК України, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити той факт, що для визнання правочину такого, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, необхідно встановити факт наявності у контрагентів або контрагента такої мети.
Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, господарські операції між контрагентами мали товарний характер та не були вчинені з метою, яка завідомо суперечила інтересам держави і суспільства.
Приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Крім того, згідно п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Надавши оцінку наявним у матеріалах справи документам, наданих Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Алатар-Техно», ТОВ «ТД-Техінвест», ПП «Гран-Трейд», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Едвертайзинг Консалт», ТОВ «ВКП Спецінвест 2012», ТОВ «Акватрейдінг», ТОВ «Статус Люкс», ТОВ «Фрістайл-Спорт», судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про їх відповідність вимогам, що закріплені приписами чинного законодавства до первинних документів, а тому вважає обґрунтованою позицію Окружного адміністративного суду м. Києва про документальне підтвердження виконання зобов'язань з вказаними контрагентами.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи документи у розумінні приписів Закону про бухгалтерський облік є первинними документами, а тому підтверджують реальність виконання укладених Позивачем з ТОВ «Алатар-Техно», ТОВ «ТД-Техінвест», ПП «Гран-Трейд», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Едвертайзинг Консалт», ТОВ «ВКП Спецінвест 2012», ТОВ «Акватрейдінг», ТОВ «Статус Люкс», ТОВ «Фрістайл-Спорт» договорів.
Щодо висновків суду першої інстанції про необґрунтованість твердження податкового органу щодо завищення Позивачем податкового кредиту з ПДВ, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно п.1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ), пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, п.198.1, п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закон про ПДВ, п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 Закону, п. 201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону про ПДВ та п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент виписування податкових накладних Позивачу ТОВ «Алатар-Техно», ТОВ «ТД-Техінвест», ПП «Гран-Трейд», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Едвертайзинг Консалт», ТОВ «ВКП Спецінвест 2012», ТОВ «Акватрейдінг», ТОВ «Статус Люкс», ТОВ «Фрістайл-Спорт» були зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, а також платниками податку на додану вартість, а факт реальності господарських операції, як було встановлено раніше, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а тому правових підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у Відповідача не було.
Окрім іншого, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що навіть встановлення факту взаємовідносин контрагентів Позивача або Позивача з фіктивними суб'єктами господарювання не є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності ТОВ «Укрмитсервіс», оскільки приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування Позивачем податкового кредиту від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.
Крім того, посилання податкового органу на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 01.11.2013 року у справі №752/17711/13-к та вирок Деснянського районного суду м. Києва від 11.04.2013 року у справі №754/5110/13-к щодо фіктивності ТОВ «Зв'язок-Буд» та ТОВ «Алатар-Техно» відповідно колегія суддів оцінює критично з огляду на наступне.
Так, як було встановлено раніше судом першої інстанції, у період, що був предметом перевірки, Позивач жодних господарських правовідносин з ТОВ «Зв'язок-Буд» на мав. Щодо вироку по обвинуваченню посадових осіб ТОВ «Алатар-Техно», судова колегія зауважує, що в ньому серед переліку суб'єктів господарювання, яким контрагент Позивача надавав податкову вигоду, ТОВ «Укрмитсервіс» не значиться. Відтак посилання Відповідача на фіктивний характер відносин з ТОВ «Алатар-Техно» з огляду на наявний у матеріалах справи вирок суду, є безпідставним. Крім того, доказів набрання законної сили вказаним рішенням суду Апелянтом надано не було.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-консалтингова група «Укрмитсервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.