Справа: № 826/19901/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
20 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про скасування приписів та постанови про накладення штрафу, -
У грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» (далі - Позивач, ТОВ «Інвест-Регіон») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - Відповідач, ІДАБК) про: визнання протиправною та скасування постанови від 12.11.2013 року №534/13/1/7/26-60/1211/02/4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; визнання протиправним та скасування припису від 08.10.2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил; визнання протиправним та скасування припису від 30.10.2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2014 року адміністративний позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані приписи та постанова винесенні з порушеннями вимог законодавства, а тому підлягають скасуванню.
Не погоджуючись із викладеним у постанові рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального права. Наголошує на неповному з'ясуванні судом всіх обставин та перевірку їх доказами.
Апелянт в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, а постанову суду скасувати, прийнявши нове рішення, яким у задоволення позовних вимог відмовити повністю.
Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції встановив, що у жовтні 2013 року працівниками ІДАБК на підставі звернення Управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління МВС України в місті Києві МВС України від 17.09.2013 року №7/2-3102 було проведено позапланову перевірку об'єкта будівництва автозаправочної станції «Shell» за адресою: просп. Космонавта Комарова, 42 у Солом'янському районі м. Києва з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
У ході перевірки було встановлено, що після прийняття в експлуатацію на АЗС «Shell» були самовільно проведені будівельні роботи, а саме: здійснене перепланування будівлі операторської шляхом знесення двох стін, які розділяли коридор, торгівельний зал та кімнату де знаходиться операторський пульт керування автозаправочної станції; виконане технічне переоснащення паливозаправочних колонок, на даний час використовуються паливозаправочні колонки моделі SK-700-2, 2007 року випуску (п. 3.12 ДБН А.2.2-3.2012 Склад та зміст проектної документації на будівництво); виконані роботи по заміні резервуарів для зберігання нафтопродуктів тих, що приймалися актом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 03.11.1998 року №317 на резервуари типу РГС-25 (2000 року випуску). Після проведення зазначених робіт АЗС «Shell» експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку. Чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім того, зазначено, що автозаправочна станція є об'єктом підвищеної небезпеки і на підставі «Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорії складності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 року № 557 «Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорії складності», та ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» належить до V категорії складності.
На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено припис від 08.10.2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано ТОВ «Інвест-регіон» усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку та висунуто вимогу заборонити експлуатацію зазначеного об'єкта з 08.10.2013 року до усунення порушень.
Крім того, за результатами перевірки складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.10.2013 року, яким визначено, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз. 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
З метою перевірки виконання вимог припису від 08.10.2013 року працівниками ІБАДК на підставі направлення від 30.10.2013 року проведено позапланову перевірку об'єкта будівництва автозаправочної станції «Shell» за адресою: просп. Космонавта Комарова, 42 у Солом'янському районі м. Києва з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
У ході вказаної перевірки встановлено, що вимоги припису про усунення порушень від 08.10.2013 року не виконані, чим порушено вимоги п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що зафіксовано в акті.
На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено припис від 30.10.2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано ТОВ «Інвест-регіон» усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку, а саме - виконати вимоги припису від 08.10.2013 року.
Крім того, за результатами перевірки складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.10.2013 року, яким визначено, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Відповідачем 12.11.2013 року винесено постанову №534/13/1/7/26-60/1211/02/4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 11 470,00 грн.
На підставі встановлених вище обставин, а також за наслідками системного аналізу приписів ст.ст. 39, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорії складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 року № 557 «Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорії складності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23.05.2011 року №553, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки паливнозаправочна колонка не відноситься до об'єктів будівництва, а сама АЗС була прийнята в експлуатацію, у Відповідача не було правових підстав для винесення оскаржуваних приписів та постанови.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на наступне.
Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини, визначено Законом України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 року №2780-ХІІ.
Згідно ст. 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Таким органом є Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.
Згідно п. 2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 Порядку (далі - Порядок №553) здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Враховуючи вищезазначене та надаючи оцінку твердженням Апелянта щодо неправомірності висновків суду першої інстанції про те, що Позивачем використовувалася введена в експлуатацію АЗС, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, автозаправна станція площею 55,1 кв. м., що розташований на просп. Космонавта Комарова, 42-А (далі - АЗС) належить Позивачу на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу від 15.01.2009 року
Зі змісту акту про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 03.11.1998 року № 317, затвердженого Управлінням Держархбудконтролю (далі - Акт № 317), випливає, що АЗС була прийнята в експлуатацію.
У пункті 7 Акту № 317 зазначено наступні показники виробничого устаткування, технологічного обладнання об'єкта: резервуари, колонки для роздачі пального, комп'ютер.
Відповідно до п. 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року № 45, будівництво - нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об'єктів будівництва.
Згідно ДНБ А2.2.-3.2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.03.2012 року № 98, капітальний ремонт - сукупність робіт, які передбачають втручання у несучі конструктивні системи при заміні або відновленні конструкцій, інженерних систем та обладнання, введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва без зміни їх функціонального призначення та зовнішніх геометричних розмірів у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшенням експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Відповідно до п. 3.11. Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України від 27.11.1997 року № 32/288 (далі - Положення), до капітального ремонту виробничих будівель і споруд належать такі роботи, в процесі яких проводиться заміна та підсилення зношених конструкцій і деталей будівель і споруд або їх заміна на більш прогресивні і економічні, що поліпшують експлуатаційні можливості об'єктів, за винятком повної заміни або заміни основних конструкцій, строк служби яких є найбільшим (кам'яні і бетонні фундаменти, всі види стін будівлі, всі види каркасів стін, труби підземних мереж, опори мостів та ін.).
З огляду на викладене, враховуючи, що Відповідачем не подано доказів проведення Позивачем робіт, які чинним законодавством віднесено до капітального ремонту виробничих будівель і споруд, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність твердження ІДАБК про здійснення експлуатації АЗС без введення в експлуатацію, адже, як було встановлено раніше, комплекс АЗС було введено в експлуатацію ще у 1998 році.
Крім того, судовою колегією враховується, що згідно ДНБ А2.2.-3.2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.03.2012 року № 98, технічне переоснащення - комплекс заходів щодо підвищення експлуатаційних властивостей об'єктів невиробничого призначення, техніко-економічного рівня виробництв, цехів та дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації і автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним.
Як вбачається з матеріалів справи у 2009 році, на підставі договору від 10.02.2009 року № 02/10-02-09/001 про виконання робіт, дочірнім підприємством товариства з обмеженою відповідальністю «Ацис» здійснено відновлювальні ремонтні роботи шляхом заміни фізично зношених паливозаправних колонок на нові, але з аналогічними технічними та експлуатаційними характеристиками.
Відповідно до акту приймання-передачі до договору купівлі-продажу, ЗАТ «Компанія «Асоціація Україна» передано Позивачу, зокрема, дві паливно-розливні колонки.
Згідно з додатком № 2СТ до договору № 02/10-02-09/001, на АЗС здійснено демонтаж двох старих паливно-розливних колонок ТРК та монтаж аналогічних, але нових паливно-розливних колонок.
Тобто, як вбачається з викладених обставин, Позивачем не здійснювалось технічне переоснащення паливозаправних колонок, оскільки відсутній факт здійснення комплексних заходів щодо підвищення експлуатаційних можливостей шляхом заміни паливозаправних колонок новими, більш продуктивними.
При цьому судова колегія вважає за необхідне зазначити, що паливозаправні колонки не є об'єктом нерухомого майна, оскільки паливозаправна колонка - це самостійний технічний пристрій, який є заводським виробом та виготовлений відповідно до технічних умов. Паливозаправна колонка може бути від'єднана від місця встановлення без заподіяння будь-якої шкоди.
Натомість, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Відтак, твердження Апелянта про те, що заміна паливозаправних колонок належить до робіт з технічного переоснащення є необґрунтованим, а, оскільки, як було встановлено раніше, АЗС у 1998 році була належним чином введена в експлуатацію, підстави для висновку про її експлуатацію всупереч встановлених законом правил відсутні.
Згідно п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Положеннями п. 19 Порядку № 553 визначено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо: зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.
Отже, аналізуючи вищезазначені приписи Порядку № 553 та Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», колегія суддів дійшла висновку, що положеннями останнього передбачена відповідальність суб'єкта містобудівної діяльності за невиконання припису про, зокрема, зупинення будівельних робіт. Разом з тим, оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивачем не використовувалася АЗС без введення в експлуатацію, що свідчить про безпідставність винесення приписів Відповідача про усунення порушень. А тому, зважаючи на відсутність порушення ТОВ «Інвест-Регіон» містобудівного законодавства та неправомірність оскаржуваних приписів, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування постанови про накладення санкцій від 12.11.2013 року №534/13/1/7/26-60/1211/02/4.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком Окружного адміністративного суду м. Києва про те, що оскаржувані приписи та постанова прийняті Відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.
Згідно ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про скасування приписів та постанови про накладення штрафу - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.