Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/3081/14-а
23 травня 2014 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.
при секретарі Лукомській А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Полтаві в приміщенні суду подання державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Діденко І.О. про примусове проникнення до житла,-
Державний виконавець Київського ВДВС Полтавського міського управління юстиції Діденко І.О. звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла, а саме, до квартири АДРЕСА_1, де зареєстрований та проживає боржник ОСОБА_2.
В своєму поданні державний виконавець посилався на те, що на виконанні перебуває виконавче провадження з примусового виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ДПІ у м. Полтаві заборгованості в розмірі 422309,63 грн.
Вказував, що за боржником транспортні засоби та земельні ділянки не зареєстровані, потрапити до квартири АДРЕСА_2 для перевірки майнового стану боржника не вдалося.
Просив суд надати дозвіл на примусове проникнення до квартири з метою опису майна, що належить боржнику.
Суд, вивчивши матеріали, приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів подання, в провадженні державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження № 41599438 з примусового виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду в справі № 2а-1670/6092/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ДПІ у м. Полтаві заборгованості в розмірі 422309,63 грн.
Статтею 376 ЦПК України передбачено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
З наданих до суду матеріалів вбачається, що боржник ОСОБА_2 на виклики державного виконавця не з'являється, піддавався примусовому приводу.
Відповідно до актів державного виконавця від 26 березня 2014 року та 12 травня 2014 року потрапити до квартири АДРЕСА_3 державному виконавцеві не вдалося.
Вжитими державним виконавцем заходами рухомого майна, на яке можливе звернути стягнення, не виявлено.
Як вбачається з наданих до суду матеріалів, боржник ОСОБА_2 від виконання рішення суду ухиляється.
За нормами Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з нормами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним, на шкоду будь-якій стороні. Важко уявити собі ситуацію, якби пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надано сторонам у спорі, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 (див. "Горнсбі проти Греції", Reports of Judgments and Decisions, 1997-II, с. 510, п. 40).
Як встановлено судом, станом на час звернення державного виконавця до суду з поданням, судове рішення боржником не виконано.
Тому, з метою забезпечення виконання судового рішення щодо стягнення коштів з ОСОБА_2 на користь ДПІ у м. Полтаві заборгованості в розмірі 422309,63 грн. необхідно дозволити примусове проникнення до житла, а саме - квартири АДРЕСА_4, де зареєстрований та проживає ОСОБА_2.
Подання суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 376 ЦПК України, суд, -
Подання державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Діденко І.О. про примусове проникнення до житла задовольнити.
Дозволити примусове проникнення до житла, а саме, примусове проникнення до квартири АДРЕСА_4, де зареєстрований та проживає ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою опису майна.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний термін.
Головуючий Н.Л.Яковенко
23.05.2014