22.05.2014 Справа №607/5917/14-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої Герчаківської О.Я.,
з участю секретаря Мандзія В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, посилаючись на те, що 22 липня 2011 року вона позичила відповідачу грошові кошти в сумі 10 000 грн., які остання зобов'язалась повернути протягом року частинами не менш як по 3 000 грн. на раз. Підтвердженням факту передачі коштів є розписка, складена в присутності секретаря Романовоселівської сільської ради. В порушення норм закону ОСОБА_2 зобов'язання по договору позики належним чином не виконала та не повернула позивачу кошти в сумі 10 000 грн. У зв'язку із викладеним позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача 10 000 грн. основного боргу та 615,62 грн. штрафних санкцій, з яких: 120 грн. інфляційні нарахування, 495,62 грн. - 3% річних, а також судові витрати в розмірі 243,60 грн.
Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, однак подала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлялась належним чином.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, а тому відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.
22 липня 2011 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с.Богданівка Підволочиського району Тернопільської області, жителька с.Романове село Збаразького району, позичила гроші у сумі 10 000 грн. у громадянки ОСОБА_1, яка проживає в с.Романовому селі, та зобов'язалась їх повернути на протязі року по частинах не менше ніж 3000 грн. за раз. Підпис ОСОБА_2 на даній розписці засвідчений секретарем Романовоселівської сільської ради (зареєстровано в реєстрі під №46).
Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Частиною другою ст.1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві кошти у такій самій сумі, що були йому передані позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до положень ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
За таких обставин, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення, оскільки в даному випадку мають місце порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 10 000 грн. основного боргу, 120 грн. інфляційних нарахувань та три відсотки річних у розмірі 495,62 грн., а всього 10 615,62 грн.
В силу вимог ст.88 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені судові витрати по справі, а саме 243,60 грн. судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.611, 625, 1046-1050 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 110, 197, 212, 213, 214, 215, 223-226, 232-233 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) грн. основного боргу, 120 (сто двадцять) грн. інфляційних нарахувань та три відсотки річних у розмірі 495(чотириста дев'яносто п'ять) грн. 62 (шістдесят дві) коп., всього - 10 615 (десять тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 62 (шістдесят дві) коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 243 (двісті сорок три) грн. 60 (шістдесят) коп. судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити рішення суду в загальному порядку. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Головуюча О.Герчаківська