Справа № 1512/8384/2012
Провадження № 4-с/520/80/14
23.05.2014 року
Київський районний суд м.Одеси у складі:
Головуючого - судді Куриленко О.М.
за участю секретаря - Баранова Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Моторно (транспортного) страхового Бюро України на дії головного державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції по цивільній справі за позовом Моторно (транспортного) страхового Бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регресною виплатою,
20.05.2014 року представник заявника звернувся до суду зі скаргою, в якій просив суд визнати неправомірною постанову головного державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кіптікова І.О. від 01.11.2013 року ВП № 40888682 про відмову у відкритті виконавчого провадження; зобов'язати головного державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кіптікова І.О. відкрити виконавче провадження і виконати рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2013 року по справі № 1512/8384/2012 на підставі виданого судом виконавчого листа.
Свої вимоги мотивував тим, що 08 жовтня 2012 року Київський районний суд м. Одеси виніс рішення, яким задовольнив позовні вимоги МТСБУ до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача коштів на загальну суму 34 705, 93 гривень.
Заявник зазначає, що на виконання даного рішення судом було видано виконавчий лист від 17 жовтня 2013 року, проте постановою головного державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кіптікова І.О. від 01.11.2013 року ВП № 40888682 відмовлено у відкритті виконавчого провадження, так як у виконавчому листі відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податку боржника.
Вказані обставини і стали підставою,для звернення до суду з вказаною скаргою.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.
Сторони по справі у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи сповіщались належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Суд, оглянувши матеріали справи вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст.383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, порушені їхні права і свободи.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 1512/8384/2012 за позовом Моторно (транспортного) страхового Бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регресною виплатою.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2012 року позовні вимоги Моторно (транспортного) страхового Бюро України - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового Бюро України, м.Львів, вул. Ак. Я. Підстригача, 6 матеріальну шкоду в порядку регресу у розмірі 25 500 гривень -основний борг, 4 891, 01 гривень -інфляційні витрати, 1991,10 гривень - 3 % річних; судові витрати у розмірі 323, 82 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 гривень, всього стягнути кошти у розмірі 34 705, 93 гривень.
Вищевказане рішення в законному порядку оскаржене не було, а від так набрало законної сили, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.
17 жовтня 2013 року Київським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист №1512/8384/2012 щодо примусового виконання рішення суду.
Однак, постановою ВП № 40888682 від 01.11. 2013 року головного державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кіптікова І.О. було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, у зв'язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у виконавчому листі № 1512/8384/2012 Київського районного суду м. Одеси від 17.10.2013 року не зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер боржника.
Так ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження" передбачає чіткий перелік підстав для відмови у відкриті виконавчого провадження, а саме у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що юкдючають здійснення виконавчого провадження.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Таким чином, суд вважає, що державний виконавець Кіптіков І.О. правомірно виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Проте при винесенні ухвали суд бере до уваги, що рішення суду не виконано і не втратило своєї законної сили.
Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є «обов'язковість рішень суду».
Ч.1 ст.14 ЦПК України закріпила - «Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державних влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами».
На підставі ст.3 Закону «Про виконавче провадження» виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, видані судами, накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, у випадках, передбачених законом, судові накази, виконавчі написи нотаріусів, посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі рішень цих комісій, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування будівлями та майном, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу, рішення інших органів державної виконавчої влади, у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу, рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Пред'явлення виконавчого документа до виконання - це невід'ємне право кожного стягувача. Документ пред'являється на виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи боржника або місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Також згідно ст. 11 «Про судоустрій України» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.
Судове рішення (постанова, ухвала) - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.
Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.
Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов'язаної особи та обов'язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов'язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов'язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов'язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.
Крім того, згідно з інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4-1518/0/4-11 від 22.11.2011 року у разі відсутності в матеріалах справи даних про ідентифікаційний код суб'єктів господарської діяльності чи індивідуальний ідентифікаційний код для фізичних осіб і зазначення про це у виданому судом виконавчому документі у державного виконавця відсутні процесуальні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження.
З метою отримання інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: ОСОБА_1, 25.09.2013 року судом було здійснено запит до Міністерства доходів і зборів, однак 27.09.2013 року було отримано відповідь про те, що надати реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи не має можливості з причин неможливості ідентифікації фізичної особи.
У зв'язку з чим у виконавчому листі № 1512/8384/2012 зазначено, що індивідуальний податковий номер боржника невідомий.
Крім того, відповідно до ч. З ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 цієї статті (невідповідність виконавчого документа вимогам закону) державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами ст. 18 цього Закону України, що державним виконавцем зроблено не було.
Отже суд вважає за необхідне зобов'язати головного державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кіптікова І.О. відкрити виконавче провадження з виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2012 року по справі № 1512/8384/2012 на підставі виданого судом 17 жовтня 2013 року виконавчого листа.
Відповідно до ч. 1 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Згідно з ч. 4 ст. 82 Закону, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Згідно частин 1,2 ст. 384 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Враховуючи встановлені обставини суд доходить висновку, що скарга Моторно (транспортного) страхового Бюро України на дії головного державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції підлягає частковому задоволенню
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 27, 384 ЦПК України, ст.ст. 26, 82 Закону України «Про виконавче провадження» суд, -
Скаргу Моторно (транспортного) страхового Бюро України на дії головного державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції по цивільній справі за позовом Моторно (транспортного) страхового Бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регресною виплатою - задовольнити частково.
Зобов'язати головного державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кіптікова І.О. відкрити виконавче провадження з виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2012 року по справі № 1512/8384/2012 на підставі виданого судом 17 жовтня 2013 року виконавчого листа.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на протязі п'яти днів з дня її проголошення через Київський районний суд м.Одеси.
Суддя Куриленко О. М.