13.05.2014 Справа №607/6029/14-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої Герчаківської О.Я.,
з участю секретаря Мандзія В.П.,
заявника ОСОБА_1,
представника
заінтересованої особи ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, з участю заінтересованої особи - ОСОБА_3, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_1, з участю заінтересованої особи - ОСОБА_3, звернулася в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме того, що вона є єдиним спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року у віці 66 років у місті Тернополі. В обґрунтування заяви заявник зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року у віці 66 років у місті Тернополі померла її мати ОСОБА_4 Після смерті останньої залишилась земельна ділянка для садівництва і городництва, площею 0,0600 га, що розташована на території села Буцнів Буцнівської сільської ради народних депутатів і належала померлій на праві приватної власності. На момент смерті спадкодавця разом із нею проживали та були зареєстровані за однією адресою: чоловік ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року), дочка ОСОБА_3, а також заявниця ОСОБА_1 Жоден із спадкоємців першої черги спадкоємців за законом, не звертався в органи нотаріату із заявами про прийняття спадщини та оформлення своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_4 Поряд з цим, після смерті матері тільки заявниця обробляла та до цього часу використовує належну померлій ОСОБА_4 земельну ділянку для садівництва і городництва АДРЕСА_1. Впродовж останніх 13 років вона сплачує кошти за користування вказаною земельною ділянкою, а отже є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, яка прийняла спадщину шляхом вступу в управління спадковим майном. За вказаних обставин, просить заяву задовольнити, встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року у віці 66 років у місті Тернополі.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала подану нею заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, та просила її задовольнити. Встановлення факту того, що заявниця є єдиним спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом після смерті матері ОСОБА_4 є необхідним для подальшого оформлення нею своїх спадкових прав на земельну ділянку.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності, у якій підтвердила те, що її сестра ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року у віці 66 років у місті Тернополі. Жодних претензій чи спорів щодо оформлення за заявником своїх спадкових справ після смерті матері у не ї немає, будь-яких дій щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 вона не вчиняла.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що її довірителька не заперечує проти викладених у заяві фактів, спадщини, після смерті матері ОСОБА_4, ОСОБА_3 не прийняла і не бажає спадкувати належне спадкодавцю майно.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, заслухавши пояснення заявника, представника заінтересованої особи, суд встановив наступне.
Згідно державного акта на право приватної власності на землю серія НОМЕР_4 ОСОБА_4, на підставі рішення 15 сесії Буцнівської сільської ради народних депутатів 21 скликання від 28 травня 1993 року, передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,060 га, яка розташована на території с.Буцнів Буцнівської сільської ради, для садівництва і городництва.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 25 грудня 2001 року, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Тернопільського міського управління юстиції в Тернопільській області.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, що вбачається із свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України.
Свідоцтвом про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, стверджується те, що її батьками були померлі ОСОБА_5 та ОСОБА_4.
Після укладення шлюбу з ОСОБА_7, що мало місце 22 січня 1994 року, ОСОБА_1 змінила прізвище на «ОСОБА_1», що вбачається із свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 від 22 січня 1994 року, виданого Відділом ЗАГСу міської адміністрації м.Тернополя.
Відповідно до довідки ДП «Дружба сервіс-житло 2» ПП «Дружба сервіс-житло1» №50 від 17 березня 2014 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 з 23 травня 1964 року по 29 травня 2002 року була зареєстрована в АДРЕСА_2. На момент смерті з нею були зареєстровані чоловік ОСОБА_5, донька ОСОБА_8, донька ОСОБА_3, онук ОСОБА_9, зять ОСОБА_7, онука ОСОБА_10, онук ОСОБА_11
Згідно довідки №0446 від 15 квітня 2014 року, виданої члену садівничого товариства «Трудове літо», за ОСОБА_1 рахується земельна ділянка АДРЕСА_1 та належала її матері ОСОБА_4, померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 року. З 2002 року по даний час ОСОБА_1 самостійно обробляє вказану земельну ділянку та сплачує щомісячні членські внески за її користування.
Пунктом 1 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР.
При спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частині, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю (ст.529 ЦК УРСР в редакції 1963 року).
Змістом ч.1 ст.549 ЦК УРСР в редакції 1963 року передбачено дії, що свідчать про прийняття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
З проаналізованих в судовому засіданні письмових доказів вбачається, що в силу ст.529 ЦК УРСР в редакції 1963 року, що діяв на час відкриття спадщини, заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа - ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року у віці 66 років у місті Тернополі. У встановлений ст.549 ЦК УРСР в редакції 1963 року строк ОСОБА_1 не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та про отримання свідоцтва про право на спадщину, проте остання вчинила такі дії, які свідчать про прийняття нею спадщини, оскільки фактично вступила у володіння спадковим майном. Ця обставина підтверджується довідкою садівничого товариства «Трудове літо», де зазначено, що з 2002 року по даний час ОСОБА_1 самостійно обробляє земельну ділянку, яка належала її матері ОСОБА_4, та сплачує щомісячні членські внески за її користування.
Відповідно до ч.1 ст.234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Статтею 256 ЦПК України передбачений судовий порядок встановлення фактів, від яких залежить виникнення особистих або майнових прав громадянина, коли не передбачено іншого порядку їхнього встановлення, а так само неможливості одержання зацікавленими особами відповідних документів, які засвідчують ці факти.
Заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що вона є єдиним спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року у віці 66 років у місті Тернополі, з метою оформлення своїх спадкових прав. При цьому жодних доказів на підтвердження того, що вона позбавлена можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у встановленому законом порядку, та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_1 не надала.
Главою 87 ЦК України визначено порядок здійснення права на спадкування, що кореспондується із Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Зокрема, право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття. Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Спадкоємець за законом має право відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги, у тому числі внуків, правнуків, племінників та інших (Глава 10 «Видача свідоцтво про спадщину» Розділ ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5).
За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, слід відмовити з тих підстав, що чинне законодавство передбачає порядок оформлення спадкоємцем своїх прав на спадкове майно шляхом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття. Заявник ОСОБА_1, як і заінтересована особа - ОСОБА_12, які є спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_4, такого права не позбавлені, однак із заявами вказаного змісту останні до нотаріуса не зверталися, а тому подана ОСОБА_1 заява є передчасною вимогою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.529, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, Главою 87 ЦК України, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, ст.ст.10, 60, 213, 215, 234, 256, 259 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1, з участю заінтересованої особи - ОСОБА_3, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча О.Герчаківська