Справа № 2/303/161/14
303/8123/13-ц
Ряд стат звіту 23
Іменем України
19 травня 2014 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі: головуючого-судді Морозової Н. Л.
при секретарі Ільчак Р. М.
за участю: представника позивача Полтавцевої Т. В.
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовом Комунального підприємства „Житлове ремонтно-експлуатаційний район № 5" м. Ужгород до ОСОБА_3, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором по утриманню будинку та прибудинкової території,
Позивач - КП ЖРЕР № 5 м. Ужгород, в особі директора Ковальського А. В., 25 вересня 2013 року звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення з останньої суми заборгованості в розмірі 23 143,02 гривень за Договором № 67 від 16.07.2009 року «Про дольову участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території», суми неустойки в розмірі 1 455,88 гривень та суми сплаченого позивачем судового збору в розмірі 245,98 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що КП ЖРЕР № 5 м. Ужгород є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1, підприємство, визначено Ужгородською міською радою «виконавцем» житлово-комунальних послуг з управління та утримання зазначеного будинку та прибудинкової території. Власником частини нежитлових приміщень у даному будинку АДРЕСА_1, а відтак «співвласником» вказаного будинку - є ОСОБА_3, яка відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, зобов'язана приймати участь в загальних для всього житлового будинку експлуатаційних витратах пропорційно загальній площі та згідно ст. 319,322 ЦК України - як власник зобов'язана утримувати майно, що їй належить. Вказує на те, що з метою забезпечення надання послуг з управління та утримання вказаного житлового будинку АДРЕСА_1, між КП ЖРЕР № 5 м. Ужгород, як «заявником» та ОСОБА_3, як «боржником» було укладено Договір № 67 від 16.07.2009 року «Про дольову участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території» за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний Договір від імені «власника приміщень» - ОСОБА_3, підписав її повірений - ОСОБА_4, на підставі Довіреності від 22.06.2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 Відповідно до умов вказаного Договору, відповідач зобов'язана приймати дольову участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_1. в частині площі 364,21 м.кв., тобто вносити плату не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Перелік, вартість робіт та періодичність їх надання, з послуг, які надаються, зазначені в Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору № 67 від 16.07.2009 року «Про дольову участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території» за адресою: АДРЕСА_1, які є невід'ємною частиною даного договору. Таким чином, за час дії договору, нарахування належних до сплати сум, здійснювалось на підставі тарифів, затверджених рішенням сесії Ужгородської міської ради від 27.11.2007 року № 580 від 20.10.2009 року № 1259 та склало 521,98 грн. на місяць за період з 01.01.2010 року та 01.07.2013 року. Позивач посилається, що внаслідок невиконання Боржником - ОСОБА_3, взятих на себе зобов'язань за Договором № 67 від 16.07.2009 року «Про дольову участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території» за адресою: АДРЕСА_1, за період з 01.01.2010 року та 01.07.2013 року виникла заборгованість в сумі 23 143,02 грн.(згідно розрахунку). Відповідно на суму заборгованості позивачем нараховано 3% річних за вказаний період, що склало суму 1 455,88 грн., що склало загальну суму 24 598,90 гривень, яку просить стягнути з ОСОБА_3.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, з наведених у заяві підстав просила його задоволити. При цьому, зазначила, що позивач має право сам вирішувати, в якому статусі зазначати відповідача ОСОБА_3 в статусі власника» приміщення чи «споживача» комунальних послуг.
Представник відповідача, проти задоволення позову заперечив, як необґрунтованого та недоведеного. Крім того, подав суду заяву про застосування строку позовної давності до вимог позову. Свою позицію виклав у письмових запереченнях на позов. Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про причину неявки суд не повідомила. Про день, час і місце розгляду справи повідомлявся на останню відому суду адресу.
Третя особа - ОСОБА_4, який був присутній під час розгляду справи судом, вказував, що Договору № 67 від 16.07.09 року «Про дольову участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території» та додатку до нього із тарифом щомісячної вартості послуг в розмірі 655,80 грн. та додатку до цього договору із тарифом щомісячної вартості послуг в розмірі 521,89 грн. і строком дії з 01.01.10 р. не підписував, просив справу слухати уйого відсутності.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та перевіривши матеріали справи, наявними у справі доказами суд, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що згідно Договору № 67 від 16.07.09 року «Про дольову участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території», КП ЖРЕР № 5 м. Ужгород, в особі директора Ковальського А. В., у договорі «Власник будинку» та власник нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» - ОСОБА_3, представник ОСОБА_4, що надалі за договором - «Співвласник будинку» (а.с.4).
Однак, як посилається сам позивач - КП ЖРЕР № 5 м. Ужгород у своїй заяві - він є «балансоутримувачем» будинку АДРЕСА_1, а не власником.
Відповідно до п.1 Договру - предметом даного договору є те, що «Власник» будинку забезпечує виконання погодженого сторонами переліку робіт з утримання будинку та прибудинкової території за адресою : АДРЕСА_1, а «Співвласник» будинку приймає дольову участь у витратах на виконання названих робіт.
У п.1.2 Договору, зазначено, що «Співвласнику» належить нежитлове приміщення загальною площею 364,21 кв.м. в буд. АДРЕСА_1.
Відповідно п. 2.2.3 Договору, «Співвласник» будинку зобов'язується: не пізніше 10 числа наступного місяця вносити плату на рахунок «Власника» будинку в розмірі визначеному в Додатку « 1 до цього Договору. У разі несвоєчасного внесення плати, сплачувати пеню з розрахунку 1 % від несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який пеня нараховується.
Згідно пункту 5.3 Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 01.07.2014 року. Відповідно п. 5.5 Договору, невід'ємною частиною договору є вартість та розрахунок щомісячних платежів на утримання будинку та прибудинкової території та інші послуги Додаток № 1 до Договору. (364,21 м.кв. х 1,80 = 655,80 грн.) (а.с.6 зворот).
Вказний договір у п. 6 Юридичні адреси та банківські реквізити сторін з боку «співвласника» будинку підписаний особою та зазначено !ОСОБА_4 скріплено печаткою ПП Борислав 2001. Примітка: повноваження представника ОСОБА_4 за довіреністю від 22.06.2007 року.
У матеріалаї справи а.с. 5 та 6, наявні копії Додатку до Договору № 67 від 16.07.2009 р. перелік та вартість робіт та Додаток до договору з 01.01.2010 р. перелік та вартість робіт, які підписані особою з боку «Співвласник будинку».
Згідно розрахунку заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за Договором № 67 від 16.07.2009 року (а.с7), на об'єкт нежитлові приміщення площею 364 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 - споживач - ОСОБА_3 станом на березень 2010 року наявна заборгованість 526,59 грн по червень 2013 року склала 23 143,02 грн. та 3% річних 1 455,88 грн.
До позовної заяви позивачем, на підтвердження розміру площі належної боржнику, додано Висновок БТІ та ЕО від 20.06.2011 р. щодо технічної можливості виділу об'єкта нерухомого майна в натурі, виданої власнику - ОСОБА_3,з якого вбачається, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 вм. Ужгороді, складається з ІІ черги загальною площею 1120,5 кв. м., який судом не може бути взятий до уваги, оскільки не містить фактичних даних щодо фактів - (розміру площі зазначеної в Договору № 67 від 16.07.2009 р.), на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог щодо обслуговуваної ним площі будинку, належної боржнику.
У процесі розгляду справи, на вимогу представника відповідача, судом витребувано у позивача оригінал Договору № 67 від 16.07.2009 року «Про дольову участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території», який має розбіжності з копією такого, наданого позивачем до позовної заяви, в частині зазначення «сторін» договору.
З витребуваної з Закарпатського обласного державного нотаріального архіву оригіналу Довіреності від 22.06.2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, згідно якої довірителем є ОСОБА_3, а її повіреним ОСОБА_4, вбачається, що дійсно останній мав право: в т. ч. на вчинення будь-яких інших дій щодо належного ОСОБА_3 на праві приватної власності рухомого та нерухомого майна. (а.с 95).
Таке вказує на те, що повірений ОСОБА_3 - гр. ОСОБА_4 має право від її імені укласти та підписати Договір № 67 від 16.07.2009 року «Про дольову участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території» та додатки до нього, на що і посилається позивач, як на підставу своїх вимог в частині укладення вказаного Договору з боржником - ОСОБА_3, що тягне за собою юридичні наслідки у виді - виконання нею зобов'язань за вказаним договором та відповідальність за невиконання такого.
Однак, як вбачається з висновку експерта № 15/231 від 24.04.2014 року - підписи від імені ОСОБА_4 у Договорі № 67 від 16.07.09 року «Про дольову участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території» та додатку до нього із тарифом щомісячної вартості послуг в розмірі 655,80 грн. та додатку до цього договору із тарифом щомісячної вартості послуг в розмірі 521,89 грн. (а.с141 -143) - виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.
Таке саме твердив і сам ОСОБА_4 будучи присутнім в одному з судових засідань у справі.
Закон України, від 24.06.2004, № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги") визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Стаття 1.цього Закону дає визначення термінів:
- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;
- балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;
- виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;
- споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;
Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); (Стаття 13. Розподіл житлово-комунальних послуг залежно від функціонального призначення)
Водночас ч. 1 ст. 19 Закону N 1875-IV від 24 червня 2004 року передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Статті 20, 21 цього Закону визначають обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону N 1875-IV від 24 червня 2004 року передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року N 529 "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" (далі - постанова N 529).
З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19 - 21 Закону N 1875-IV від 24 червня 2004 року, постанови N 529 убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 Закону N 1875-IV від 24 червня 2004 року.
Разом з тим ст. 4 Закону N 1875-IV від 24 червня 2004 року передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
ЦК України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642 - 643 ЦК України.
Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627 ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору. (Судові прецеденти, Постанова, Верховний Суд|Судова палата у цивільних справах Верховного Суду, від 10.10.2012, № 6-110цс12, Верховний Суд України. Судова палата у цивільних справах).
У позовній заяві, позивач посилається - саме на невиконання ОСОБА_3, як «співвласником» будинку АДРЕСА_1 умов Договору № 67 від 16.07.2009 року «Про дольову участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території» та додатки до нього, підписаного її повіреним - ОСОБА_4, а не на відмову від писання нею такого договору, укладення якого є обов'язком споживача.
Права та обов'язки за договором, який повірений вчиняє від імені довірителя з третіми особами, виникають у довірителя (ст. 239, ч. 1 ст. 1000 ЦК). У даному разі має місце повторення загального правила, яке встановлено для усіх видів відносин представництва. Воно закріплено в ст. 239 ЦК - правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Закріплення аналогічного правила в ч. 1 ст. 1000 ЦК свідчить про принциповість даного положення для зобов'язань, що виникають із договору доручення.
Договір доручення уповноважує повіреного на створення реальних правових наслідків виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків довірителя.
Разом з цим, судом встановлено, що повірений ОСОБА_3, згідно оригіналу Довіреності від 22.06.2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, громадянин ОСОБА_4, який дійсно останній мав право: в т. ч. на вчинення будь-яких інших дій щодо належного ОСОБА_3 на праві приватної власності рухомого та нерухомого майна, не підписував від імені довірителя- ОСОБА_3 з КП ЖРЕР № 5 м. Ужгород Договір № 67 від 16.07.2009 року «Про дольову участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території» та додатки до нього, що стверджується Висновком судової почеркознавчої експертизи № 15/231 від 24.04.2014 року.
При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_3 нерухомого майна, приміщень в будинку АДРЕСА_1, що визнано представником відповідача в судовому засіданні.
Таким чином, у розрізі положень ст. 1 Закону України, від 24.06.2004, № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" відповідач ОСОБА_3, набула би статус «споживача» житлово-комунальних послуг, тільки у випадку отримання нею чи наявності у неї наміру отримати житлово-комунальні послуги від позивача КП ЖРЕР № 5 м. Ужгород, як «виконавця» - суб'єкту господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору № 67 від 16.07.2009 року «Про дольову участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території».
Відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Встановлене судом не спростовано позивачем у судовому засіданні, не доведено обставини на які посилається у позові, як на підставу своїх вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Щодо заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності до вимог позову про стягнення суми заборгованості за договором, така б могла бути взята судом до уваги, у випадку наявності підстав для задоволення позову.
У відповідності ч.1ст 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.79 ЦПК України з позивача в користь відповідача слід стягнути понесені ним судові витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи у справі, покладених судом на ОСОБА_3, відповідно до Ухвали суду від 11.03.2014 року, згідно оплаченого рахунку № 12 від 01.04.2014 року в розмірі 900,48 грн., виставленого Мукачівському міськрайонному суду експертною установою.
На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 10, 60, 88,208, 209, 212-218 ЦПК України, ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627, 628,638 ЦК України, Законом України „Про житлово-комунальні послуги", Постановою, Верховний Суд|Судова палата у цивільних справах Верховного Суду, від 10.10.2012, № 6-110цс12, Верховний Суд України. Судова палата у цивільних справах), суд -
Відмовити у задоволенні позову Комунального підприємства „Житлове ремонтно-експлуатаційний район № 5" м. Ужгород до ОСОБА_3, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором по утриманню будинку та прибудинкової території.
Стягнути з Комунального підприємства „Житлове ремонтно-експлуатаційний район № 5" м. Ужгород, вул. 8-го Березня, 28, МФО 312345, код 20446867 в користь ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, мешканці АДРЕСА_2 суму понесених нею судових витрат за проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 900,48 гривень
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий Морозова Н. Л.