Справа №303/504/14-ц
2/303/669/14 ряд. стат. звіту №36
22 травня 2014 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі : головуючого-судді Монич В.О.
при секретарі Чорій Н.В.
за участю : представника позивача Ковач І.В.
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-люкс" до ОСОБА_3 про стягнення завданої матеріальної шкоди.
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-люкс" звернулося до суду з позовом про стягнення завданої матеріальної шкоди. Позов мотивує тим, що відповідно до наказу №6 від 1 жовтня 2001 року ОСОБА_3 був прийнятий на роботу водія 1-го класу вантажного автопоїзда, безпосередньо пов'язаного із перевезенням прийнятого ним вантажу. В той же день між ТОВ «Авто-люкс» (далі - позивач) та відповідачем укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Відповідно до Подорожнього листа №087194 вантажного автомобіля в міжнародному сполученні від 15.06.2013 року, відповідач під час виконання трудових обов'язків, виконуючи рейс 25 червня 2013 року о 15:00 годині на території Калужської області Російської Федерації здійснив наїзд на ряд транспортних засобів, які в момент зіткнення були нерухомими. Транспортний засіб позивача в результаті ДТП пошкоджено, чим останньому завдано шкоду. На відновлювальний ремонт автомобілю Volvo державний номер НОМЕР_1, позивачем понесено витрати в розмірі 154 342 грн. 00 коп.. Дані обставини підтверджуються видатковими накладними, актами виконаних робіт. Статтею 132 КЗпП України передбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду несуть матеріальну відповідальність. Згідно з ч.І ст 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей. Окрім того ст.22 ЦК України передбачено, що особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. В тому числі згідно даної статті збитками є втрати яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ТзОВ "Авто-люкс" завдану матеріальну шкоду в розмірі 30 00 грн. 00 коп. та судові витрати. 31 березня 2014 року представник позивача збільшив позовні вимоги, згядно яких просить суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ТзОВ "Авто-люкс" завдану матеріальну шкоду в розмірі 154 342 грн. 00 коп..
Представник позивача в судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримав повністю, з наведених в позовній заяві підстав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила у задоволенні позову відмовити навівши свої доводи в запереченні на позовну заяву. Окрім цього пояснила, що нарахована сума відшкодування збитків значно перевищує фактичну суму збитків.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до слідуючого висновку.
Судом встановлено, що згідно наказу за №6 від 01 жовтня 2001 року та наказу №34 від 27.06.2013 року відповідач ОСОБА_3 працював в товаристві з обмеженою відповідальністю "Авто-люкс" на посаді водія 1-го класу, що також стверджується копією трудової книги (а.с.7-8, 102).
Також, 01 жовтня 2001 року між відповідачем та позивачем було укладено договір про повну матеріальну відповідальність згідно якого, працівник, що займає посаду водія вантажного автопоїзда (держтягача та напівпричепа) безпосередньо пов"язану із перевезенням прийнятого ним вантажу, приймає на себе на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності переданих йому для перевезення матеріальних цінностей та автопоїзда (а.с.9).
Відповідно до подорожнього листа вантажного автомобіля в міжнародному сполученні за №087194 від 15.06.2013 року відповідач ОСОБА_3 виконував трудові обов"язк, а саме, здійснював 25.06.2013 року рейс до Російської Федерації (а.с.5-6).
Під час виконання трудових обов"язків, виконуючи рейс 25.06.2013 року о 15 год. 00 хв. на території Калужської області Російської Федерації ОСОБА_3 здійснив наїзд на ряд транспортних засобів, які в момент зіткнення були нерухомими, транспортний засіб яким керував відповідач в результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено, чим завдано товариству з обмеженою відповідальністю "Авто-люкс" матеріальну шкоду (а.с.11-18).
Відповідно до копії рахунків, копії видаткових накладних та копії актів прийому-передачі товару, копії акту виконаних робіт та звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяної ушкодженням транспортного засобу - товариству з обмеженою відповідальністю "Авто-люкс" було завдано матеріальну шкоду на суму 154 342 (сто п"ятдесят чотири тисячі триста сорок дві) грн. 00 коп. (а.с.19-62, 127-163).
Згідно ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушень покладених на них трудових обов'язків.
На підставі ст.134 ч.1 п.1 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Відповідно до ст.22 ЦК України передбачено, що особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно даної статті збитками є втрати яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що сума збитків завищена, так-як відповідачу судом неодноразово надавалась можливість для подання клопотання про призначення відповідної експертизи, однак, представник відповідача своїм правом не скористалася, і суд розглядає справу за наявності наданих суду доказів.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-люкс", оскільки вимоги позивача є підставними, обгрунтованими і доведеними, тобто такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись : ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.22 ЦК України, ст.ст.130,134,135 КЗпП України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-люкс" - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-люкс" (Закарпатська область, Мукачівський район, с.Завидово, вул.Кірова, 35) ідентифікаційний код 30764988 завдану матеріальну шкоду в розмірі 154 342 (сто п"ятдесят чотири тисячі триста сорок дві) грн. 00 коп..
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-люкс" (Закарпатська область, Мукачівський район, с.Завидово, вул.Кірова, 35) ідентифікаційний код 30764988 сплачений судовий збір в розмірі - 1 543 (одну тисячу п»ятсот сорок три) грн. 43 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий В.О.Монич