Справа № 369/2338/14-ц
Провадження №2/369/1467/14
Іменем України
(заочне)
22.04.2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
Головуючої судді Медвідь Н.О.
при секретарі Ткаченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишневої міської ради КиєвоСвятошинського району Київської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до відповідача, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2.В зв»язку з тим, що вона не мала родичів під час її хвороби вона отримувала пенсію на підставі нотаріально посвідченої довіреності, а коли померла поховала її за власні кошти. Відповідно до заповіту ОСОБА_2 від 04.06.2008 усе майно, що буде їй належати на день її смерті заповіла їй.
Проте ІНФОРМАЦІЯ_1. після важкої хвороби померла мати її чоловіка ОСОБА_4, після цього в вересні 2013 р. чоловік проходив обстеження в інституті раку, двічі в період з 25.11. 2013 по січень 2014 р. вона проходила стаціонарне лікування з приводу запалення легенів та гипертонії тому пропустила шестимісячний термін звернення до Вишневської міської нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Тому просила визнати поважними причини пропуску строку подачи заяви для прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_2. Визначити двомісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2.
В судовому засіданні позивач позов підтримала.
Представник відповідача не з»явився в судове засідання . про день слухання справи повідомлений належним чином, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.. 224 ЦПК України.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 05.08.2013.
Відповідно до заповіту ОСОБА_2 від 04.06.2008 № 2182 та Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 05.06.2008 №14904906 усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось та все, що буде їй належати, та на яке вона буде мати право за законом на день її смерті заповіла позивачу.
Проте, позивачка пояснила, що 18.09.2013 померла мати чоловіка її, за якою вони доглядали, після цього в вересні 2013 чоловік проходив обстеження в інституті раку, двічі в період з 25.11.2013 по січень 2014 р. позивач проходила стаціонарне лікування з приводу запалення легенів та гипертонії тому пропустила встановлений ч.1 ст.1270 ЦК України шестимісячний термін звернення до Вишневської міської нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Згідно положень статті 1272 ЦК України, за спадкоємцем, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, зберігається можливість стати спадкоємцем, якщо суд за його позовом визначить додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Виходячи зі змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається у разі пропуску шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви або у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
Стаття 49 ЗУ «Про нотаріат» визначає перелік підстав за яких нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії,
забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і
роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Проте, позивачем не надано доказів звернення її в нотаріальну контору , постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки як встановлено судом , позивач не зверталась з письмовою заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
У ст. 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Зважаючи на позицію Верховного Суду України, викладену у Постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
У ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи вище перелічені правові норми та рекомендації Верховного суду України в розрізі наданих суду матеріалів, суд вважає, що перше, що повинна була довести суду позивачка це наявність у неї прав, свобод чи інтересів, які були порушені, невизнані чи оспорені відповідачем.
Але . наполягаючи на своїх вимогах про надання додаткового строку для прийняття спадщини, позивач не заперечувала, що до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини вона не зверталася, тому в судовому засіданні не доведено факту наявності порушення права та законних інтересів позивача , не доведено факту протиправної поведінки відповідача, та причинний зв»язок з можливим порушенням прав та законних інтересів позивача, про що зазначено вище.
Тобто, позивач не довела тих обставин на які посилався як на підставу позовних вимог, не надала докази в обґрунтування своїх вимог, що є її обов»язком відповідно до засад змагальності процесу за ст.. 10 ЦПК України . При цьому суд створив всі умови для змагального процесу , роз»яснював позивачу її права та обов»язки.
Отже, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача, оскільки вони не відповідають вимогам ст.57-59 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212-214, 215 ЦПК України, суд,-
В позові ОСОБА_1 до Вишневої міської ради КиєвоСвятошинського району Київської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя :