Справа № 369/2552/14-а
Провадження № 2-а/369/176/14
іменем України
09.04.2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Медвідь Н.О.
при секретарі Ткаченко В.В.
розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся із даним позовом до суду посилаючись на те, що на виконання постанови Києво-Святошинського районного суду від 27.08.2013 року у справі № 369/7201/13-а щодо повторного розгляду Білогородською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області клопотання позивача про виділення йому земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд орієнтовним розміром до 0,25 га в адміністративних межах села Білогородка, без його погодження, позивач отримав рішення відповідача за № 427/107 від 18.12.2013 року 27-ої сесії 6-го скликання Білогородської сільської ради, відповідно до якого його клопотання було залишено без задоволення, в супереч ст. 118 ч. 7 ЗК України на доданих ним до клопотання графічних матеріалах не зазначено бажане місце розташування земельної ділянки без жодних конкретних обґрунтувань даної підстави.
Вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим та порушує його законне право на отримання земельної ділянки.
Тому просив незаконним та скасувати рішення Білогородської сільської ради від 18.12.2013 № 427/107, прийняте на 27-й сесії 6-го скликання, щодо відмови у задоволенні його клопотання про надання йому безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах села Білогородка Київської області. Зобов'язати Білогородську сільську раду винести на пленарне засідання сесії Білогородської сільської ради та розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання йому безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах села Білогородка Київської області орієнтовною площею 0,25 га у порядку і в строки, встановлені чинним законодавством України, та надати мотивовану відповідь згідно ст. 118 ч. 7 ЗК України за результатами розгляду цього клопотання у формі рішення. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
Позивач в судове засідання не з»явився, про день слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, вивчивши матеріали справи, в позові відмовляє з наступних підстав.
Згідно статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
В силу ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Згідно ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Рішенням двадцять сьомої сесії шостого скликання № 427/107 від 18 грудня 2013 року Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області на виконання постанови Києво-Святошинського районного суду від 27.08.2013 року щодо повторного розгляду звернення громадянина України ОСОБА_1 про виділення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах села Білогородка, відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, а саме: невідповідність місця розташування об'єкт, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», сесія сільської ради вирішила звернення ОСОБА_1 щодо виділення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах села Білогородка залишити без задоволення.
На підставі вищевикладеного, а також аналізуючи положення норм земельного законодавства України щодо набуття громадянами прав на землю із земель державної та комунальної власності, а також матеріали які були надані позивачем до клопотання про надання йому безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, без його погодження, розташованої в межах села Білогородка, Києво-Святошинського району Київської області, орієнтовною площею до 0,25 га, суд знаходить що рішення Білогородсьої сільської ради від 18 грудня 2013 року було прийнято правомірно, у відповідності до вимог ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, з відповідним посиланням на норму чинного законодавства, у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта, а отже вимоги позивача щодо скасування даного рішення та інші похідні вимоги не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.
Враховуючи вищевикладене та на підставі ст.ст. 81, 116, 118, 122 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та керуючись ст.ст. 8, 9, 11, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В позові ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області в 10-денний строк з дня проголошення.
Суддя: