Справа № 163/793/14-ц
Провадження № 2/163/140/14
19 травня 2014 року Любомльський районний суд Волинської області в складі: головуючої - судді Гайдук А.Л.,
при секретарі - Федчишин Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з зазначеним позовом, який мотивувала тим, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 21.06.2007 року, від якого мають двоє неповнолітніх дітей: дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Фактичні шлюбні відносини з відповідачем припинені та останній матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Позивач не працює і самостійно утримувати дітей їй вкрай важко. З викладених підстав просила стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 50 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду.
Позивач в судове засідання не з'явилась, однак в канцелярію суду подала заяву про проведення судового засідання у її відсутності, одночасно вказавши, що позовні вимоги підтримує повністю та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 перебуває в Рівненському слідчому ізоляторі, у зв'язку із чим, на виконання судового доручення 12.05.2014 року до суду надійшло повідомлення начальника Рівненського слідчого ізолятора від 05.05.2014 року за вих. №50/05/2175 разом із заявою та розпискою відповідача ОСОБА_2, з яких вбачається, що останній копію позовної заяви з доданими документами отримав, позовні вимоги визнає в повному обсязі та з розміром аліментів згідний (а.с.19-21).
За викладених обставин розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.197 ЦПК України.
Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 21.06.2007 року, що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Любомльського районного управління юстиції Волинської області 21.06.2007 року, актовий запис №46 (а.с.4).
Від даного шлюбу сторони мають двоє дітей: дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 07.05.2009 року та серії НОМЕР_3 від 31.08.2007 року, виданих відділом реєстрації актів цивільного стану Любомльського районного управління юстиції Волинської області (а.с.5).
Судом встановлено, що неповнолітні діти проживають разом з позивачем, що стверджується копією довідки, виданої Любомльською міською радою 26.03.2014 року №787 (а.с.4).
Перебування відповідача у Рівненському слідчому ізоляторі доводить ту обставину, що неповнолітні діти знаходяться на повному утриманні позивача.
Встановлені судом фактичні обставини справи та позовні вимоги позивача відповідають положенням ст.ст. 180, 181, 182, 184 СК України.
Враховуючи вказані положення матеріального та процесуального законів, зміст позовних вимог та їх обґрунтування, які відповідають встановленим судом обставинам справи, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
В порядку ч.1 ст.61 ЦПК України фактичні обставини, на які позивач покладається як на підставу своїх вимог, у зв'язку із визнанням позову, суд вважає доведеними, а заявлені вимоги такими, що підлягають повному задоволенню.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягувати аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 50 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня подачі позовної заяви - з 28 березня 2014 року і до досягнення ними повноліття.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей в межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов'язкового негайного виконання.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 174, 212, 213, 214, 215, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Любомль Волинської області, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с.Сильне Любомльського району Волинської області, на утримання неповнолітніх дітей: дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі 50 (п'ятдесяти) гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 28 березня 2014 року і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в сумі 100 (ста) гривень допустити до обов'язкового негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуюча : суддя А.Л. Гайдук