Справа № 2-429/10
пр.№ 2/464/841/14
/заочне/
23.05.2014 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого Борейка С.В.
за участю секретаря Калітовській А.Б.
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» про стягнення заборгованої заробітної плати в зв'язку з простоєм не з вини працівника, -
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати за час простою не з вини працівника у розмірі 10988,96 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що працюючи у відповідача, останній з 12.12.2008 на підставі наказів директора змінив без згоди позивача та згоди профспілки умови праці та встановлений графік роботи, у зв'язку із чим розпочався вимушений прогул із 12.12.2008 по сьогоднішній день (день подачі позовної заяви до суду 04.11.2009). Через незаконній дії відповідача, рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 03.04.2009 у справі № 2-771, незаконні накази було скасовано та зобов'язано провести оплату часу вимушеного простою не з вини працівників в розмірі не нижче від двох тритин тарифної ставки (окладу) у відповідності до ст.113 КЗпП України. Оскільки, вказане рішення відповідачем у добровільному порядку не було виконано, просить позов задовольнити.
У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю та просить такий задовольнити.
Відповідач повторно не з'явився у судове засідання, хоча належним чином був повідомлений, суду не відомі причини неявки, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а тому зі згоди позивача, суд вважає можливим, провести заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст.224 ЦПК України та ухвалити заочне рішення.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, з врахуванням положень ст.ст.57-59 ЦПК України.
Згідно із ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. При цьому дані докази повинні бути належними і допустимими, як це передбачено ст..ст.58-59 ЦПК України.
Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхилюючи інші докази, суд повинен свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.4 ст.60 ЦПК України).
Згідно з ст.32 КЗпП про зміну істотних умов праці-систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інше - працівник повинен бути повідомлений не пізніше, ніж за 2 місяці.
Відповідно до ст.34 КЗпП України простоєм вважається призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем ТзОВ «Львівські автобусні заводи».
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач заборгував позивачу 10988,96 грн. за час простою не з вини працівника за період із 12.12.2008 по 30.09.2009. Такий розрахунок проведений у зв'язку із ухвалення рішення Сихівського районного суду м.Львова від 03.05.2009 № 2-771/2009 р.
Попри те, рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 03 травня 2009 року у справі № 2-771/2009 р. скасовано накази директора ТзОВ «Львівські автобусні заводи» про зміни в графіку роботи підприємства" № 147 від 23.10.2008 р., № 148 від 27.10.2008 р., № 161 від 11.12.2008 р., № 162 від 11.12.2008 р., № 163 від 11.12.2008 р., № 2 від 22.01.2009 р., № 4 від 06.02.2009 р., № 9 від 23.02.2009, № 19 від 13.03.2009, № 20 від 17.03.2009. Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17.05.2010 у справі № 22-ц-1138/2010р. рішення Сихівського районного суду м.Львова від 03 квітня 2009 року у справі № 2-771/2009р. скасовано, а позовну заяву залишено без розгляду. Ухвала апеляційного суду Львівської області від 17.05.2010 набрала законної сили з моменту її проголошення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить переконання, що накази директора відповідача на підставі яких було проведено розрахунок двох третин зарплати позивачу, як працівнику ТОВ «Львівські автобусні заводи», за час простою не з вини працівника з 12.12.2008 по 30.09.2009, - надалі залишаються чинними. Разом із тим, позивач у своїх позовним вимогах не оспорює таких наказів в порядку захисту свої трудових прав, правові підстави вважати такі накази незаконними у суду відсутні; позивачем не подано, у відповідності до ст.ст.57-60 ЦПК України, доказів простою за вище вказаний період та змін умов праці у порушення норми, передбаченої ст.32 КЗпП України.
На підставі вищенаведеного, суд приходить висновку, що у позові про стягнення заборгованої заробітної плати в зв'язку з простоєм не з вини працівника за період із 12.12.2008 по 30.09.2009 у розмірі 10988,96 грн. необхідно відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю.
У зв'язку із відмовою у позовних вимогах, згідно з ст.88 ЦПК України, понесені судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Відповідно до ст.ст.34, 231 КЗпП України та керуючись ст. ст. 10, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд,-
у позові ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» про стягнення заборгованої заробітної плати в зв'язку з простоєм не з вини працівника за період із 12.12.2008 по 30.09.2009 у розмірі 10988,96 грн. - відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом 10 днів з часу отримання його копії.
Головуючий