Справа № 472/2042/13-ц
"26" березня 2014 р. смт. Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Орленко Л.О.
при секретарі - Скрипник О.В.
з участю позивача - ОСОБА_1,
представника третьої особи - Ярчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа. яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Веселинівський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
17 грудня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.
В заяві позивач зазначила, що їй на підставі договору купівлі-продажу від 22 грудня 1992 року, укладеного між нею та виконкомом Веселинівської селищної ради, належить квартира АДРЕСА_1. Право власності на квартиру зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з реєстру від 10.12.2013 року. В лютому 1993 року вона надала дозвіл на реєстрацію та проживання в своїй квартирі відповідача ОСОБА_3, з яким проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Спільне життя з відповідачем не склалося і з 2003 року вона та відповідач припинили шлюбні відносини, а останній залишив місце проживання та вибув без зняття з реєстрації у невідомому їй напрямку.
В теперішній час вона не може повноцінно розпорядитись квартирою на власний розсуд, оскільки наявність зареєстрованого в будинку відповідача, який в дійсності в ній не проживає, створює штучне погіршення житлових умов сім'ї, що перешкоджає можливість реєстрації в квартирі осіб, яких позивач бажає вселити в квартиру.
Позивач вказує, що неодноразово просив відповідача знятися з реєстрації. Однак той з різних причин не бажає цього робити. А тому вона звернулася до суду з позовом за захистом свого права і просить суд визнати ОСОБА_3 таким, який втратив право користування вищевказаною квартирою.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю. Суду пояснила, що відповідач з 2003 року залишив місце проживання та вибув без знаття з реєстрації у невідомому їй напрямку. Тому просить суд задовольнити її позовні вимоги.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином через оголошення в газеті.
Представник третьої особи Веселинівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області Ярчук О.В. в судовому засідання не заперечувала щодо задоволення даної позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що у справі можливо ухвалити заочне рішення.
Суд, заслухавши пояснення позивача, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали по справі, в межах заявлених вимог та наданих доказів дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1, право власності на яку підтверджується договором купівлі-продажу від 22 грудня 1992 року, укладеного між нею та виконкомом Веселинівської селищної ради, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.12.2013 року №14311354.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.
В теперішній час позивач не може повноцінно розпорядитись житловим будинком на власний розсуд, оскільки наявність зареєстрованого в будинку відповідача, який в дійсності в ньому не проживає, створює штучне погіршення житлових умов сім'ї, а знятися з реєстраційного обліку добровільно відповідач не бажає.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з довідкою № 6458 від 18.12.2013 року, виданою Веселинівським РС РВ УДМС України в Миколаївській області, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою, свідоцтва про смерть.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказали на ті обставини, що відповідач ОСОБА_3 приблизно 8-10 років не проживає в АДРЕСА_1.
Зважаючи на ту обставину, що відповідач ОСОБА_3 з 2003 року не проживає у АДРЕСА_1, та, враховуючи, що будь-яких доказів, які б свідчили про вимушене непроживання відповідача на спірній площі, судом не добуто, то суд, дослідивши наведені докази та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_3 втратив право користування квартирою АДРЕСА_1, в зв'язку з чим підлягає зняттю з реєстрації за вказаною адресою.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 59, 60, ч.4 ст.169, ст.ст. 212-215, ч.1 ст.224 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щод предмета спору - Веселинівський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, - про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Кизил-Аджило Марнсульського району, р.Грузія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, таким, що втратив право користуватися квартирою АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області Л.О. Орленко