Справа № 177/1357/14-ц
Провадження № 2/177/728/14
Іменем України
22 травня 2014 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Строгової Г. Г.
за участі: секретаря Дзиговської Т. Б.,
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду із зазначеною позовною заявою 28.04.2014 року та просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказувала на те, що з 21 листопада 1997 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають двох дітей: неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з нею та знаходяться на її утриманні та вихованні. Сім'я не склалася через різні сімейні та життєві цінності, мають різні погляди на життя та не розуміють один одного. Однією сім'єю сторони не проживають з квітня 2014 року, на даний час спільного господарства не ведуть. Позивач вважає, що сім'я розпалася остаточно і примирення не бажає, спору щодо поділу спільного майна та про місце проживання дітей не має.
Тому позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 21 листопада 1997 року виконкомом Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 51.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі, пояснюючи, що їх сімейні відносини не можливо зберегти, оскільки протягом усього сумісного життя з відповідачем, терпіла від нього знущання та побої через бажання відповідача контролювати її поведінку, безпідставні ревнощі, а також небажання утримувати її матеріально, хоча відповідач наполіг на звільненні її з роботи. На даний час вона проживає окремо у своєї сестри. Після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище «ОСОБА_1»
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позивача про розірвання шлюбу визнав, однак заперечував причини припинення шлюбних стосунків, зазначених позивачем. Повідомив, що дійсно вони мешкають окремо з квітня 2014 року, позивач сама покинула їх будинок та переїхали жити до сестри. Дійсно у них виникали сварки через небажання позивача розуміти та поважати його, вона постійно вимагала у нього гроші, хоча у нього були матеріальні труднощі, кредитні зобов'язання, однак намагався належним чином вирішувати побутові потреби. Він не заперечував факт застосування фізичного насильства, однак лише у випадках, коли дружина провокувала його.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, згідно матеріалів справи, сторони перебувають у шлюбі, який укладений 21.11.1997 року та зареєстрований виконкомом Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 51, дошлюбне прізвище позивача «ОСОБА_1», про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 4).
Від шлюбу сторони мають двох дітей: неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що вбачається з копій свідоцтв про народження, відповідно, серії НОМЕР_2 від 25.11.2002 року та серії НОМЕР_3 від 20.05.1998 року (а.с.9).
Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в ході розгляду справи знайшли підтвердження викладені в позові обставини, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.
Відповідно до ст. 112 ч.2 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Суд дійшов висновку, що сім'я розпалася остаточно, примирення неможливе, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, у зв'язку із чим шлюб зареєстрований між сторонами, повинен бути розірваний. З урахуванням думки позивача після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «ОСОБА_1».
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 21 листопада 1997 року виконкомом Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 51 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище «ОСОБА_1», яке вона змінила з «ОСОБА_1» під час державної реєстрації шлюбу.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: