ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" травня 2014 р. Справа № 809/1163/14
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Черепія П.М.
при секретарі Данилюк І.М.,
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську
до відповідача: Приватного підприємства «Лабораторії наукових досліджень і проектування економіки»
про стягнення заборгованості в сумі 1167,99 грн.,-
Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську (далі УПФ України в м.Івано-Франківську) звернулося в суд із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Лабораторії наукових досліджень і проектування економіки» (далі ПП «Лабораторії наукових досліджень і проектування економіки» про стягнення заборгованості в сумі 1167,99 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» не відшкодовано частину пенсії, що становить різницю між сумою пенсій призначених відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів на суму 1043,62 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.
Враховуючи вищевикладене, а також наявність у матеріалах справи достатніх доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на день розгляду справи, являється юридичною особою, та взятий на облік управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З матеріалів справи вбачається, що колишньому працівнику відповідача органом Пенсійного фонду України призначено пенсію як науковому працівнику відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Відповідно до змісту статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
На виконання вимог Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 24 березня 2004 року N 372 «Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи» (далі-Порядок).
Пунктом 2 Порядку встановлено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Пунктом 5 Порядку визначено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за 2012рік, направленого супровідним листом №257/04 від 20.02.2014 року та отримано відповідачем 27.02.2014 року (а.с.6, зворотній бік а.с.6).
Підстави для звільнення відповідача по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів відповідачем не доведено.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не відшкодовано управлінню Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, яка становить 1167,99 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по відшкодуванню наукових пенсій, повідомленням про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.
Враховуючи те, що Лабораторією наукових досліджень і проектування економіки вищевказана заборгованість в сумі 1167,99 грн., не відшкодована, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 161, 162,163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Лабораторії наукових досліджень і проектування економіки» (код ЄДРПОУ 20532822) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську (код ЄДРПОУ 20550895) та перерахувати на р/р №256033021045 МФО 336503 Обласне управління ВАТ «Державний Ощадний банк України заборгованість заборгованість з відшкодування пільгових пенсій в сумі 1167,99 грн. (одну тисячу сто шістдесят сім грн. 99 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Черепій П.М.
Постанова складена в повному обсязі 23.05.2014 року.