Іменем України
12 травня 2014 р. Справа № 814/1642/13-а
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу
за позовомПриватного підприємства "Струг",
доЮжноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби,
проскасування податкового повідомлення - рішення від 27.02.2013р. № 0000102201,
Підприємство оскаржило до адміністративного суду податкове повідомлення-рішення відповідача, яким йому визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 117830,75 гривень. Свій позов підприємство обґрунтувало тим, що має весь пакет первинних документів, які підтверджують господарські операції з ТОВ «ТМФ «Транспосервіс-Лтд», ТОВ «Байкал-Лтд», ПП «Нольга», ТОВ «Ньюмодуль 2011».
Від представників сторін надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що взаємовідносини позивача з контрагентами ТОВ «ТМФ «Транспосервіс-Лтд», ТОВ «Байкал-Лтд», ПП «Нольга», ТОВ «Ньюмодуль 2011» носили не реальний, а фіктивний характер, з метою штучного формування податкової вигоди.
Відповідно до ст. 122 та ст. 128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
Приватне підприємство «Струг» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Южноукраїнської міськради 28.05.2005. Основним видом діяльності ПП «Струг» є будівництво будівель, монтаж та встановлення металевих конструкцій, електромонтажні, ізоляційні роботи та ін.
Протягом 2011 року ПП «Струг» мав правовідносини з підприємствами ТОВ «ТМФ «Транспосервіс-Лтд», ТОВ «Байкал-Лтд», ПП «Нольга», ТОВ «Ньюмодуль 2011». Кошти, сплачені за придбані товари зазначеними контрагентами, позивач враховував у власному податковому обліку в якості витрат, які враховуються під визначення об'єкта оподаткування та податкового кредиту.
В лютому 2013 року Южноукраїнською ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Струг» з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат за рахунок ТОВ «ТМФ «Транспосервіс-Лтд», ТОВ «Байкал-Лтд», ПП «Нольга», ТОВ «Ньюмодуль 2011». Результати цієї перевірки оформлені Актом №7/22-01/32841807 від 12.02.13 (т.1 арк.спр.11).
Під час перевірки ревізори дійшли висновків, що при укладанні правочинів ПП «Струг» з зазначеними підприємствами не мав намірів настання реальних правових наслідків, вони були не товарними та не реальними. З врахуванням цього, на думку податківців, позивач не мав право на врахування у своєму податковому обліку сум, сплачених на користь цих контрагентів.
27.02.2013 уповноваженою особою Южноукраїнської ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0000102201 про визначення ПП «Струг» грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 110814 гривень та №0000092201 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 123102 гривень.
Позивач не погодився з цими рішеннями та оскаржив їх до суду.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.07.2013 по адміністративній справі №814/1262/13-а було задоволено позов ПП «Струг» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та №0000092201 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 123102 гривень.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 зазначене судове рішення залишено без змін.
Постановою МОАС від 15.07.2013 по адміністративній справі №814/1262/13-а, яка набрала законної сили, встановлено, що ПП «Струг» правомірно сформував податковий кредит за рахунок коштів, сплачених за товар на користь ТОВ «ТМФ «Транспосервіс-Лтд», ТОВ «Байкал-Лтд», ПП «Нольга», ТОВ «Ньюмодуль 2011», а правочини між ними були товарними та реальними.
Тобто, зазначеним судовим рішенням спростовуються висновки, викладені у Акті перевірки №7/22-01/32841807 від 12.02.13.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, враховуючи, що у позивача є всі первинні документи на підтвердження господарських операцій з ТОВ «ТМФ «Транспосервіс-Лтд», ТОВ «Байкал-Лтд», ПП «Нольга», ТОВ «Ньюмодуль 2011», характер придбаного товару не викликає сумніву у використанні його в господарській діяльності позивача, а судовим рішенням від 15.07.2013 визнано реальність та товарність цих правочинів, суд дійшов висновку, що позивач цілком правомірно врахував у своєму податковому обліку зазначені витрати.
Відповідно до ст.138.1 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;
За наявності всіх необхідних відповідно до ПК України первинних документів (договори, товарні та податкові накладні, платіжні документи), що підтверджують право на витрати, і за відсутності доказів, які заперечують реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на формування витрат, які враховуються під час визначення об'єкту оподаткування.
Кожний платник податків може відповідати лише за правову чистоту господарських операцій, в яких він безпосередньо брав участь, і не несе відповідальності за протиправну діяльність своїх постачальників.
Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес» проти Болгарії.
Відповідно до ч.2 ст.160, 244-2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних відносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.
Позов належить задовольнити, а податкове повідомлення-рішення №0000102201 про визначення ПП «Струг» грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 110814 гривень - скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області Державної податкової служби від 27.02.2013 року № 0000102201.
3. Присудити з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Струг" (код 32841807) сплачений судовий збір в сумі 1178,31 гривень (одна тисяча сто сімдесят вісім грн. тридцять одна коп.).
4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.
Суддя В. В. Біоносенко