33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"14" травня 2014 р. Справа №14/5007/5-Б/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Демидюк О.О.
судді Миханюк М.В. ,
судді Бригинець Л.М.
при секретарі Полюхович О.В.
Учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 04.03.2014 року по справі №14/5007/5-Б/12
Ініціюючий кредитор: Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Баранівський фарфоровий завод"
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Житомирської області №14/5007/5-Б/12 від 04.03.2014 року (суддя Костриця О.О.) з поміж іншого визнано вимоги УПФУ в Баранівському районі на суму 506 074,41 грн. заборгованості зі сплати витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які включити до третьої черги реєстру вимог кредиторів боржника. В решті вимог УПФУ в Баранівському районі відмовлено.
Ухвала у вказаній частині мотивована тим, що заборгованість по кредиторським вимогам на суму 100 254,37 грн. виникла за період з листопада по грудень 2013 року, тобто після винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом. Вимоги кредитора на суму 3,00 грн. належним чином не підтверджені. Підлягають визнанню вимоги кредитора в розмірі 506 074,41 грн. заборгованості на виплату та доставку пільгових пенсій за період з червня по жовтень, з урахуванням перерахунку суми заборгованості за жовтень 2013 року.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою в частині відмови в задоволенні грошових вимог УПФУ в Баранівському районі, кредитор оскаржив її в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі орган Пенсійного фонду просить суд скасувати оскаржувану ухвалу в частині відмови у задоволенні заяви УПФУ в Баранівському районі про визнання поточних кредиторських вимог до боржника за період листопад - грудень 2013 року включно на суму 100 254 грн. 37 коп. та визнати вказані вимоги. Апелянт посилається на те, що органи Пенсійного фонду вправі заявляти грошові вимоги про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в ході провадження у справі про банкрутство протягом ліквідаційної процедури боржника.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №14/5007/5-Б/12 від 07.04.2014 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бригинець Л.М., суддя Демидюк О.О., суддя Огороднік К.М.) поновлено строк апеляційного оскарження та прийнято апеляційну скаргу до провадження.
В зв'язку з тимчасовою втратою працездатності головуючого судді Бригінець Л.М., відповідно до розпорядження в.о.керівника апарату суду від 15.04.2014 року проведено повторний автоматизований розподіл справи № 14/5007/5-Б/12. За результатами розподілу визначено колегію у складі: головуючий суддя Тимошенко О.М., судді Огороднік К.М., Демидюк О.О.
Поряд з цим, враховуючи перебування судді Демидюк О.О. у відпустці, розпорядженням в.о. голови суду від 15.04.2014 року внесено зміни до складу колегії суддів окрім заміни головуючого суду та визначено наступний її склад: головуючий суддя Тимошенко О.М., судді Огороднік К.М., Миханюк М.В..
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №14/5007/5-Б/12 від 16.04.2014 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 04.03.2014 року по справі №14/5007/5-Б/12 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Тимошенко О.М., Миханюк М.В., Огороднік К.М..
В зв'язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Тимошенка О.М., розпорядженням в.о. керівника апарату суду Маслова К.Г. призначено повторний автоматичний розподіл справи №14/5007/5-Б/12.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №14/5007/5-Б/12 у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Миханюк М.В., суддя Огороднік К.М..
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №14/5007/5-Б/12 від 05.05.2014 року у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Огородніка К.М. внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Миханюк М.В., суддя Бригинець Л.М..
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №14/5007/5-Б/12 від 06.05.2014 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 04.03.2014 року по справі №14/5007/5-Б/12 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., Миханюк М.В., Бригинець Л.М..
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №14/5007/5-Б/12 від 06.05.2014 року розгляд апеляційної скарги судовою колегією відкладався.
Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.
Арбітражним керуючим Мельником В.О. подано суду клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі в зв'язку з тим, що він написав заяву про звільнення від обов'язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівський фарфоровий завод".
Представники учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, причини своєї неявки суду не повідомили. Явка представників сторін в судове засідання не вимагалась. Всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання. Судова колегія вважає, що неявка представників та неподання відзивів не перешкоджатиме перегляду ухвали господарського суду Житомирської області від 04.03.2014 року по справі №14/5007/5-Б/12.
Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Житомирської області в оскаржуваній частині без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Житомирської області №14/5007/5-Б/12 від 22.05.2012 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області порушено провадження у справі про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівський фарфоровий завод" на загальних підставах.
Ухвалою господарського суду Житомирської області №14/5007/5-Б/12 від 26.07.2012 року визнано ознаки неплатоспроможності боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівський фарфоровий завод". Визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 1 030 762,62 грн.. Цією ж ухвалою введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича.
Оголошення про порушення справи №14/5007/5-Б/12 про банкрутство ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" опубліковано в газеті "Урядовий кур"єр" №156 від 31.08.2012 року.
Ухвалою господарського суду Житомирської області №14/5007/5-Б/12 від 01.02.2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.
Постановою господарського суду Житомирської області №14/5007/5-Б/12 від 17.10.2013 року зокрема визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Баранівський фарфоровий завод", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича.
При вирішенні судом даної справи застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011р. №4212-VI.
Ухвалою господарського суду Житомирської області №14/5007/5-Б/12 від 04.03.2014 року з поміж іншого задоволено заяву Черниша О.М. №27 від 17.01.2014 року про дострокове припинення обов'язків ліквідатора банкрута. Відмовлено в задоволенні заяви арбітражного керуючого Гусара І.О. на участь у справі в якості ліквідатора боржника. Задоволено заяву арбітражного керуючого Мельника В.О. на участь у справі про банкрутство ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" в якості ліквідатора боржника.
Визнано вимоги УПФУ в Баранівському районі на суму 506074,41грн. заборгованості зі сплати витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які включити до третьої черги реєстру вимог кредиторів боржника. В решті вимог відмовлено.
Зобов'язано арбітражного керуючого Чернишу О.М. передати арбітражному керуючому (ліквідатору) Мельнику В.О. матеріали діяльності здійснення ліквідаційної процедури банкрута: бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатку, штампи, матеріальні та інші цінності.
За результатами розгляду заяви УПФУ в Баранівському районі №33/06 від 03.01.2014 року про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 606 331,78 грн. місцевим господарським судом зазначено наступне.
04.03.2014 року на адресу господарського суду Житомирської області від УПФУ в Баранівському районі надійшов супровідний лист, з доданими до нього розрахунком заборгованості та копіями документів на підтвердження виплати пільгових пенсій та понесення фактичних витрат на доставку пенсій.
Ліквідатор боржника Мельник В.О. вимоги кредитора визнав частково на суму 134 470,91 грн. (а.с. 56 том 11).
Дослідивши вищезазначену заяву УПФУ в Баранівському районі, господарський суд першої інстанції частково задовольнив вказану заяву.
До такого ж висновку прийшла судова колегія апеляційного господарського суду з огляду на таке.
Свої вимоги кредитор обґрунтовує посиланням на:
- постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2012р. по справі №0670/5522/12 про стягнення з ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" на користь УПФУ в Баранівському районі заборгованості в сумі 168726,59грн. та виконавчий лист №3968/12 виданий на виконання даної постанови суду (а.с. 188-190 том 9);
- постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.12.2012р. по справі №0670/7679/12 про стягнення з ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" на користь УПФУ в Баранівському районі заборгованості в сумі 53807,91грн. та виконавчий лист №139/13 виданий на виконання даної постанови суду (а.с. 134-136 том 9);
- постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.02.2013р. по справі №806/206/13-а про стягнення з ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" на користь УПФУ в Баранівському районі заборгованості в сумі 51107,26грн. за період з 25.10.2012р. по 30.11.2012р. та виконавчий лист №1084/13 виданий на виконання даної постанови суду (а.с. 137-138 том 9);
- постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27.05.2013р. по справі №806/3193/13-а про стягнення з ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" на користь УПФУ в Баранівському районі 112848,06грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2012р., січень-березень 2013р. та виконавчий лист №2699/13 виданий на виконання даної постанови суду (а.с. 139-140 том 9);
- постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04.07.2013р. по справі №806/4442/13-а про стягнення з ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" на користь УПФУ в Баранівському районі заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 28634,70грн. за період з 25.04.2013р. по 31.05.2013р. та виконавчий лист №3313/13 виданий на виконання даної постанови суду (а.с. 141-142 том 9);
- постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2013р. по справі №806/3192/13-а про стягнення з ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" на користь УПФУ в Баранівському районі заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 27970,64грн. за період з 25.03.2013р. по 25.04.2013р. та виконавчий лист №4619/13 виданий на виконання даної постанови суду (а.с. 143-144 том 9);
- розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з червня 2013р. на суму 29875,97грн. (а.с. 153 том 9);
- розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з липня 2013р. на суму 28089,82грн. (а.с. 152 том 9);
- розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з серпня 2013р. на суму 26911,14грн. (а.с. 151 том 9);
- розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з вересня 2013р. на суму 27679,81грн. (а.с. 150 том 9);
- розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з жовтня 2013р. на суму 29536,48грн. (а.с. 149, 147 том 9);
- розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з листопада 2013р. на суму 50054,44грн. (а.с. 148 том 9);
- розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з грудень 2013р. на суму 50199393грн. (а.с. 146 том 9);
Як зазначає кредитор, боржник має заборгованість в сумі 606 331,78 грн. - заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з червня по грудень 2013 року (25.06.2013 року по 25.12.2013 року).
Однак, як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, кредитором невірно було проведено розрахунок заборгованості за жовтень 2013 року, оскільки, відповідно до наданих кредитором розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з жовтня 2013 року заборгованість становить 29 533,48 грн. (а.с. 149, 147 том 9), тоді як кредитором зазначено заборгованість за жовтень в сумі 29 536,48 грн. (різниця між заявленою сумою та фактично наявною сумою становить 3,00 грн.). Вимоги кредитора на суму 3,00 грн. належним чином не підтверджені.
Відповідно абз. 8 п.1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Згідно до абз. 2,3 п.1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури:
- строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;
- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Згідно з абз. 9 ч. 2 ст. 41 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, тому після звільнення працівників підприємства - банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату і доставку пенсій.
Враховуючи наведені положення Закону, поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційній процедурі з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі про банкрутство і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.
Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003р. 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).
Виходячи з викладеного, платник зобов'язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсії за поточний місяць, призначеної на пільгових умовах.
Таким чином, підлягають визнанню вимоги кредитора в розмірі 506074,41грн. заборгованості на виплату та доставку пільгових пенсій за період з червня по жовтень, з урахуванням перерахунку суми заборгованості за жовтень 2013р.
У задоволенні вимог кредитора в розмірі 3,00грн., суд вважає за необхідне відмовити.
Окрім того, відносно вимог в розмірі 100254,37грн., які виникли за період листопад - грудень 2013р. та підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд приходить до висновку, що дані вимоги не мають характеру поточних, з врахуванням наступних обставин.
Як вже було зазначено вище, відповідно до ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
З аналізу наведеної норми вбачається, що в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута можуть виникнути виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі, і порядок їх виконання визначений спеціальним Законом про банкрутство.
Окрім того, п. 29 Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 "Про ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; строк виконання всіх грошових зобов'язань вважається таким, що настав.
Також, відповідно до положень вищезазначеного Інформаційного листа ВГСУ (пункт 29), у ліквідаційній процедурі у встановлений Законом строк можуть бути заявлені лише ті вимоги щодо витрат на виплату і доставку відповідних пенсій, які виникли в процедурах розпорядження майном та санації, оскільки після визнання боржника банкрутом, відповідні зобов'язання не виникають. Капіталізація витрат на виплату і доставку відповідних пенсій, чинним законодавством не передбачена.
Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі ст.23 Закону.
З наведених норм вбачається, що поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.
Законами України врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Статтею 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Проте, при здійсненні процедури банкрутства боржника (підприємства, установи, організації) до правовідносин, які виникли між ним та іншими господарюючими суб'єктами, юридичними або фізичними особами, а також органами доходів і зборів та іншими державними органами, застосовується Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який є спеціальним Законом та має перевагу серед інших нормативно-правових актів, в тому числі, пов'язаних із застосуванням норм податків і зборів.
Як вбачається із вищезазначеної заяви кредитора, заборгованість по кредиторським вимогам на суму 100254,37грн. виникла за період з листопада по грудень 2013р., тобто після винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом.
Таким чином, дослідивши вищезазначені вимоги, суд приходить до висновку, що дані вимоги не мають характеру поточних, оскільки виникли після винесення постанови про визнання боржника банкрутом.
Відповідно до ч.8 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам, у порядку, передбаченому ст. 45 Закону, з основного рахунку проводяться такі виплати: поточні платежі та витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.
В статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, яка також не передбачає сплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
А отже, вимоги заявника не є ані витратами четвертої черги, ані поточними зобов'язаннями, виходячи зі змісту спеціального Закону.
Отже, у задоволенні вимог кредитора в розмірі 100254,37грн., які виникли за період з листопада по грудень 2013р., слід відмовити.
Аналогічна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 18.09.2013р. у справі №6/108-09, від 23.10.2013р. у справі №5021/1639/2011.
Законами України врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст.ст.1,2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Статтею 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, якими є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій.
Згідно вимог ст.3 "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до пенсійного Фонду в порядку, визначеному законодавством України.
Отже, зазначені нормативні акти визначають правову природу витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, як загальнообов'язковий збір.
Пунктом 29 Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 "Про ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передбачено, що розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі ст.23 Закону.
Відповідно до ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 22.12.2011р.) вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) задовольняються у третю чергу.
За таких обставин, суд вважає, за необхідне задовольнити вимоги УПФУ у Баранівському районі 506074,41грн. заборгованості зі сплати витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які включити до третьої черги реєстру вимог кредиторів боржника. В решті вимог відмовити.
Аналогічна позиція щодо визначення черговості даних вимог викладена у постанові ВГСУ від 19.05.2009р. по справі №2-3/2365-2006, від 09.09.2009р. по справі №2-17/8629-2008.
Відповідно до п.4.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. №7, розподіл сум судового збору (так само як й інших судових витрат) у непозовному провадженні, зокрема, як-от у справах про банкрутство, здійснюється оскільки інше не передбачено законом, за загальними правилами ст.49 ГПК.
З огляду на зазначене, судові витрати покладаються на боржника пропорційно розміру задоволених кредиторських вимог.
У зв'язку із звільненням кредитора - УПФУ в Баранівському районі від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду, підлягає сплаті боржником 1016,60 грн. в дохід Державного бюджету України, які включено судом до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.
Судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й виніс ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для її скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
1. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 04.03.2014 року по справі №14/5007/5-Б/12 в частині відмови в задоволенні грошових вимог УПФУ в Баранівському районі - залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області - залишити без задоволення.
2. Справу №14/5007/5-Б/12 повернути до господарського суду Житомирської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Демидюк О.О.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Бригинець Л.М.