ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 910/5928/14 21.05.14
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"
доПриватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"
провідшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 18 286,28 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача: Гермаш С.М. - представник за дов.;
від відповідача: Чайка О.В. - представник за дов.
У судовому засіданні 21.05.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 18 286,28 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2014 порушено провадження у справі №910/5928/14, розгляд справи призначено на 28.04.2014.
В судовому засіданні 28.04.2014 оголошено перерву на 21.05.2014.
Відповідач у візиві на позов зазначив, що позовні вимоги повинні ути зменшені на суму ПДВ - 2 465,15 грн. якщо позивач не доведе, що СТО є платником ПДВ та на суму франшизи - 510,00 грн.
В судовому засіданні 21.05.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд міста Києва,-
Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування", є видом добровільного страхування.
В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
10.07.2013 між ПАТ "СК "Провідна" (далі - позивач, страховик) та ОСОБА_3 (далі - страхувальник) укладений Договір добровільного комплексного страхування №06/6752835/1006/13 (далі - Договір), за яким був застрахований автомобіль "Kia Soul" державний номер НОМЕР_3.
01.08.2013 о 22 год. 45 хв. в м. Києві по проспекту 40-річчя Жовтня , 124 сталася дорожньо-траснпортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Kia Soul" державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3 та "Ford" державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4
02.08.2013 ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Відповідно до звіту та калькуляції №03640/КВ від 29.09.2013, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля "Kia Soul" державний номер НОМЕР_3 становить 18 294,00 грн.
Відповідно до рахунку №19102 від 10.09.2013 та акту приймання-передачі виконаних робіт №18266 від 11.11.2013, вартість відновлювального ремонту ""Kia Soul" державний номер НОМЕР_3 склала 18 796,28 грн.
Суд зазначає, що звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яка необхідна для відновлення транспортного засобу.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України на кожну сторону покладено обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Тому, суд вважає правомірно позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі визначеному у рахунку та акту приймання-передачі виконаних робіт ТОВ "Паритет Моторс-Сервіс".
На підставі вищевказаного договору від 10.07.2013, страхового акта № 2300017858 від 13.11.2013, позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 18 796,28 грн. Факт здійснення зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням №0059614 від 19.11.2013.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи, однак не в межах виплаченої суми, а в межах 18 286,28 грн.(враховуючи франшизу відповідача 510,00 грн. за полісом АВ/3095770, яка врахована позивачем при визначенні ціни позову).
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно внаслідок експлуатації автомобіля "Ford" державний номер НОМЕР_2.
Як вбачається з постанови Голосіївського районного суду м. Києва (справа №752/14680/13-п) ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення - акт судового розгляду справи, який є результатом дослідження всіх документів та з'ясування всіх необхідних обставин. Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, дорожньо-транспортні пригоди, належним доказом є довідка Державної автомобільної інспекції, складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. У свою чергу, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, остаточний висновок щодо наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення міститься у постанові суду.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Ford" державний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) АВ/3095770 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом АВ/3095770), діючим на дату ДТП (01.08.2013).
Отже, відповідач є особою на яку полісом АВ/3095770 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля ""Ford" державний номер НОМЕР_2 на час спірної ДТП.
14.01.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою про страхове відшкодування у розмірі 18 796,28 грн. (вимога отримана відповідачем 20.01.2014 - докази отримання вимоги наявні в матеріалах справи).
У відповідь, відповідач зазначив, що для виплати страхового відшкодування, необхідно надати документи на підтвердження оплати страхового відшкодування страховиком, який надав претензійну заяву (лист №193/13 від 22.01.2014).
Повторно позивач звернувся до відповідача із заявою про відшкодування збитків в порядку регресу з доданням довіреності ПАТ "СК "Провідна", постанови суду №752/14680/13-п від 27.08.2013, розрахунок суми матеріального збитку, страхового акту №2300017858 від 13.11.2013, платіжного доручення №59614 від 19.11.2013 (лист №Р/1006/13/1 від 03.02.2014). Вказаний лист отриманий відповідачем 10.02.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи наявне).
Вимога залишена відповідачем без задоволення.
Відповідач заперечив прти задоволення суми позову в частині ПДВ - 2 465,15 грн., щодо цього слід зазначити.
Стаття 14 Податкового кодексу України (п.14.1.178.) визначає, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Згідно з п. 180.1. ст. 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є:
1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;
2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;
3)будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:
особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;
особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.
Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;
4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;
5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.
Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;
6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;
7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);
г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Як вбачається з п. 196.1.3. ст. 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.
Суд зазначає про те, що здійснювати стягнення страхової виплати з урахуванням податку на додану вартість можливо лише у разі здійснення відновлювального ремонту автомобіля платником податку на додану вартість.
Дана правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду України при розгляді цивільних справ, що виникають з договорів страхування.
Судом встановлено, що відновлювальний ремонт пошкодженого внаслідок вищезазначеної ДТП автомобіля здійснило ТОВ «Паритет моторс-сервіс», який є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва №100031538.
Отже, заперечення відповідача з огляду на зазначене спростовано.
За встановленими судами обставинами справи, позивач здійснивши виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту, отримав право вимоги, яке особа, що одержала страхове відшкодування, мала до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У зв'язку із задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25, код 23510137) страхового відшкодування у розмірі 18 286, 28 грн. (вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят шість 28 коп.) та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.
3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Дата підписання
повного тексту рішення: 23.05.2014.
Суддя М.Є. Літвінова