Справа № 752/4921/14-к
Провадження №: 1-кп/752/276/14
Іменем України
21.05.2014 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності в приміщенні суду в м. Києві у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014110350000031 від 17.03.2014 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, громадянина України, не судимого, який перебуває в розшуку з 15 травня 1997 року,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 408 КК України, -
08.04.2014 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ч.1 ст. 408 КК України на підставі ст. 49 КК України.
Клопотання обґрунтовувалося тим, що 26 червня 1996 року ОСОБА_4 призваний на строкову військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цього ж дня року наказом командира військової частини НОМЕР_1 №126 рядовий ОСОБА_4 призначений на посаду водія, вказаної військової частини.
Під час проходження військової служби колишній військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 (яка дислокувалась за адресою:
АДРЕСА_1 ) рядовий ОСОБА_4 , у порушення вимоги ст. ст. 4, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, віддано служити українському народу, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути зразком витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків доповідати своєму безпосередньому начальникові, 4 квітня
1997 року близько 21 год. 00 хв. самовільно, без поважних причин залишив військову частину НОМЕР_1 . Вжиті до розшуку заходи результатів не дали.
15 квітня 1997 року командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_5 порушено кримінальну справу стосовно рядового ОСОБА_4
за ознаками в його діях складу злочину, передбаченого п. «а» ст. 240
КК України (в редакції Закону України від 28 грудня 1960 року) та 25 квітня 1997 року з метою продовження досудового розслідування, матеріали зазначеної кримінальної справи передані до військової прокуратури Київського гарнізону (на теперішній час - Київська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері).
15 травня 1997 року прокурором-криміналістом військової прокуратури Київського гарнізону винесено постанову про притягнення рядового
ОСОБА_4 , в якості обвинуваченого, до кримінальної відповідальності, передбаченої п. «в» ст. 240 КК України (в редакції Закону України від
28 грудня 1960 року).
15 травня 1997 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 обрано міру запобіжного заходу - тримання під вартою та оголошеного у розшук.
Під час допитів в якості свідка, мати ОСОБА_4 - гр. ОСОБА_6 вказала, що місце знаходження сина їй не відоме, зв'язок з ним з моменту залишення військової частини вона не підтримує.
Таким чином, зважаючи на вище викладене, колишній військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 порушив встановлений порядок проходження військової служби та 4 квітня 1997 року близько 21 год. 00 хв. самовільно, без поважних причин залишив місце служби з метою ухилитися від військової служби, тобто вчинив дезертирство, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 408 КК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, оскільки з моменту вчинення злочину минуло більше 15 років.
Суд, вислухавши прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вина ОСОБА_4 підтверджується показаннями свідків та зібраними матеріалами провадження.
Відповідно до положень ч.2 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минуло п'ятнадцять років.
Згідно ч.3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Керуючись ст.ст. 284, 286, 288 КПК України, ст.49 КК України, суд, -
Клопотання Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, - задовольнити.
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 408 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №42014110350000031 від 17.03.2014 року відносно ОСОБА_4 , - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом семи діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1