ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів
№ 910/9783/14 23.05.14
Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши матеріали
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Салвей"
особа, щодо якої просять вжити запобіжні заходи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
про вжиття запобіжних заходів
До господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Салвей" про вжиття запобіжних заходів до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
Вивчивши подані матеріали, приходжу до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Салвей" задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 43-3 ГПК України заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Такі обставини мають узгоджуватися з приписами ст. 43-1 ГПК, а за змістом п. 5 ч. 1 ст. 43-3 і ч. 3 ст. 43-4 ГПК - також й підтверджуватись відповідними доказами, витребування й оцінка яких здійснюється господарським судом за загальними правилами ГПК про докази. Зокрема, заявник має подати докази, достатні для впевненості в тому, що його право порушується або невідворотно буде порушено особою, щодо якої він просить вжити запобіжні заходи.
У заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Салвей" просить суд вжити запобіжні заходи шляхом витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 матеріали нотаріальної справи, відкритої 08.05.2014 р. за заявою ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» у зв'язку із вчиненням виконавчого напису нотаріусом про повернення об'єкту фінансового лізингу, зареєстрованого в реєстрі під № 776.
Заявник побоюється, що після звернення ТОВ "Салвей" з позовом до суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, приватний нотаріус ОСОБА_1 може замінити частини документів у матеріалах вказаної нотаріальної справи.
Разом з тим, заявник не подав суду доказів, які б свідчили про вчинення приватним нотаріусом ОСОБА_1 будь-яких дій щодо заміни документів у матеріалах нотаріальної справи або про наміри вчинення таких дій, а також не надав доказів достатніх для впевненості в тому, що невжиття запобіжних заходів утруднить чи зробить неможливим подачу потрібних доказів господарському суду.
Відповідно до Листа Вищого господарського суду від 20.04.2007 р. № 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою ст. 43-3 ГПК України; імовірності настання обставин, зазначених у ст. 43-1 ГПК України; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Заявник не довів суду необхідність застосування запобіжних заходів та ймовірність настання обставин, визначених ст. 43-1 ГПК України, а тому суддя приходить до висновку, що подана заява є необгрунтованою.
Крім того, суддя зазначає, що дії по заміні та вилученню документів у нотаріальній справі є кримінальним злочином, а відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Відповідно до ч. 6 ст. 43-4 ГПК України у разі відсутності підстав, встановлених ст. 43-1 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
З урахуванням викладеного суд відмовляє у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Салвей" про вжиття запобіжних заходів.
Керуючись ст.ст. 43-1, 43-4, 86 ГПК України, суддя -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Салвей" про вжиття запобіжних заходів відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через господарський суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Суддя К.І. Головіна