ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/4161/14 13.05.14
За позовом Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі
Солом'янської районної у містя Києві державної адміністрації (позивач 1);
Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування
житлового фонду" Солом'янської районної у містя Києві державної
адміністрації (позивач 2);
до Громадської організації "Спілка захисту прав споживачів";
про виселення та стягнення 25 987,05 грн.
О. В. Мандриченко
Представники:
Від прокуратури: Лапшина О. В., посвідчення № 018363 від 16.07.2013 р.;
Від позивача 1: Деревицька Н.В., представник, довіреність № 108-107/01 від 10.01.2014р;
Від позивача 2: Скульська В. А., представник, довіреність № 14 від 10.01.2014 р.;
Мойсик М. В., представник, довіреність № 15 від 10.01.2014 р.;
Від відповідача: не з'явився.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить виселити відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 75,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, буд. 30, зобов'язати повернути орендоване поміщення позивачу 2 за актом прийому-передачі та стягнути з відповідача 24 304,26 грн. заборгованості по орендній платі та 1682,79 грн. коштів по відшкодування плати за землю з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2014 року порушено провадження у справі № 910/4161/14; розгляд справи призначено на 01.04.2014 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 року відкладено розгляд справи до 15.04.2013 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 року відкладено розгляд справи до 13.04.2013 року.
У судовому засіданні 13.04.2014 р. представники від прокуратури та позивачів позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджують факт направлення ухвал господарського суду на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників від позивачів та прокуратури, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
Між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради (орендодавець) та Громадською організацією «Спілка захисту прав споживачів» (орендар) 21.04.10 р. укладено договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва № 236/3 зі строком дії до 21.04.11.
Рішенням Київської міської ради № 291/5678 від 23.06.11 «Про деякі питання діяльності комунальних підприємств та установ, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передаються до сфери управління Солом'янської районної в м/Києві державної адміністрації» (із змінами № 607/6843 від 10.11.11) назву Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради змінено на Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - КП «Дирекція»).
Відповідно до акту прийому-передачі від 21.04.10 відповідач прийняв об'єкт оренди загальною площею 75.9 кв. м., розташований за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, буд. 30.
Згідно з п. 3.1 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату.
Крім орендної плати орендар компенсує орендодавцеві його видатки по платі за землю (п. 3.5 договору).
Орендар повинен сплачувати орендну плату та інші платежі незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції (п. 3.8 договору).
Відповідно до п. 3.9 договору орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачуються орендарем починаючи з дати підписання акту прийому-передачі. Орендна плата нараховується до:
- дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні
об'єкта оренди орендодавцеві;
- дати складання акту державним виконавцем про виселення, на підставі
рішення суду.
Згідно з п. 4.2 договору орендар зобов'язаний вносити орендні та інші платежі своєчасно і в повному обсязі.
У разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом прийому-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому об'єкт оренди перебував на момент передачі його в оренду (п. 7.5 договору).
Строк дії договору встановлено з 21.04.2010 р. до 21.04.2011 року. (п. 9.1. договору)
Відповідно до п. 9.2, п. 9.7.1 договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Прокурор у своїй позовній заяві зазначає, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства та умовам договору, після його закінчення об'єкт оренди за актом прийому-передачі позивачу не повернув та продовжує використовувати приміщення не сплачуючи при цьому орендні та інші платежі, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за фактичне користування об'єктом оренди за період липень 2013 року - січень 2014 року в розмірі 24 304, 26 грн. та компенсації плати за землю у розмірі 1 682, 79 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача - 25 987,05 грн. основного боргу підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності
Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв об'єкт оренди, що підтверджується актом прийому-передачі об'єкта оренди від 21.04.2010 року.
Тобто, у відповідача з цього моменту виникає обов'язок здійснювати сплату орендних платежів на користь орендодавця.
Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до пунктів 1, 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Таким чином, укладаючи спірний договір оренди нежилого приміщення, відповідач взяв на себе зобов'язання вчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Матеріалами справи встановлено, що всупереч умовам договору, після його закінчення відповідач об'єкт оренди за актом прийому-передачі позивачу не повернув та продовжує фактично використовувати приміщення.
Відповідно до п. 3.9. договору орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачуються орендарем починаючи з дати підписання акту прийому-передачі. Орендна плата нараховується до:
- дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві;
- дати складання акту державним виконавцем при виселення, на підставі рішення суду.
Позивачем 2 було нарахована відповідачу плату за фактичне користування об'єктом оренди за період липень 2013 року - січень 2014 року у розмірі 24 304, 26 грн. орендної плати та компенсації плати за землю у розмірі 1 682, 79 гри. Відповідач вищезазначені платежі не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в частині сплати орендної плати та компенсації плати за землю у розмірі 25 987,05 грн.
Станом на день розгляду справи в суді відповідач боргу не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених прокурором, суду не надав.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статті 33 ГПК України доведено факт не виконання відповідачем зобов'язань за договором № 236/3 від 21.04.2010 року, надано суду первинні документи на підтвердження суми боргу. Відповідачем, в свою чергу, доказів виконання зобов'язань за договором щодо повного та своєчасного внесення ним орендної плати та плати за землю, суду надано не було. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та компенсації плати за землю в сумі 25 987,25 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того прокурор у своїй позовній заяві просить суд просить виселити відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 75,9 кв.м. ,що розташоване за адресою : м.Київ, бульв. Чоколівський, буд. 30, та зобов'язати повернути орендоване поміщення позивачу 2 за актом прийому-передача.
Відповідно до п. 9.2. договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Питання про надання дозволу на продовження строку договору оренди та його умови, вирішуються на підставі письмового звернення орендаря до органу виконавчої влади, поданого не пізніше як за три місяці до закінчення строку його дії.
У разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом прийому-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому об'єкт оренди перебував на момент передачі його в оренду (п. 7.5 договору).
Відповідно до п. 9.7.1 договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Суду не надано жодних доказів продовження дії договору відповідно до п. 9.2. договору.
Таким чином, суд дійшов до висновку що дія договору припинилася 21.04.2011 року.
Однак, як слідує з матеріалів справи, після припинення дії договору відповідач не звільнив орендоване майно і продовжує ним користуватися, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно з ч.1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування орендоване майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов договору, а відповідач в порушення умов Договору після його припинення не звільнив (не повернув) орендоване майно.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про виселення відповідача з приміщення загальною площею 75,9 кв.м. ,що розташоване за адресою : м.Київ, бульв. Чоколівський, буд.30., та повернення зазначеного майна по акту прийому-передачі Комунальному підприємству "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Згідно з п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
Відповідно до п. 2.11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Громадської організації "Спілка захисту прав споживачів" (інд. 03037, м. Київ, просп. Червонозоряний, 5, кв. 59, код ЄДРПОУ 24262555) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації (інд. 03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919) 24 304 (двадцять чотири тисячі триста чотири) грн. 26 коп. заборгованості з орендної плати та 1 682 (одну тисячу шістсот вісімдесят дві) грн. 79 коп. компенсації плати за землю. Видати наказ.
3. Виселити Громадської організації "Спілка захисту прав споживачів" (інд. 03037, м. Київ, просп. Червонозоряний, 5, кв. 59, код ЄДРПОУ 24262555) з нежитлового приміщення загальною площею 75,9 кв. м., що розташоване за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 30, та повернути його по акту прийому-передачі Комунальному підприємству "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду "Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (інд. 03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919). Видати наказ.
4. Стягнути з Громадської організації "Спілка захисту прав споживачів" (інд. 03037, м. Київ, просп. Червонозоряний, 5, кв. 59, код ЄДРПОУ 24262555) в доход Державного бюджету України 3 045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 16.05.2014 р.